14/453
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
02.06.2009р. Справа № 14/453
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116
до Комунального підприємства теплового господарства "Лохвицятеплоенерго", вул. Сулицька, 3, м. Лохвиця, Полтавськка область, 37200
про стягнення 15557,43 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Жорова Л.М., дов. № 166/10 від 26.12.2008 р.
від відповідача: Михайленко В.М., дов. № 310 від 10.12.2008 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про заборгованості, пені та штрафних санкцій в розмірі 39060,25 гривень, з яких сума основного боргу 23126,32 гривень, пеня в сумі 2799,95 гривень, інфляційні збитки в розмірі 10247,82 гривень та 3% річних в сумі 2886,16 гривень.
Представниками сторін у справі відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув, ухвалою від 17.12.2008 р. задовольнив та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 12.02.2009 р. провадження у справі було зупинено до проведення сумісної перевірки органами прокуратури Полтавської області, контрольно-ревізійного управління, головного управління державного казначейства України в Полтавській області та Державною податковою адміністрацією Полтавської області.
07.04.2009 р. за № 07/1-6603-09 на адресу суду надійшла копія постанови від 26.03.2009 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по фактам, викладеним в зазначеній вище ухвалі суду від 12.02.2009 року.
14.04.2009 р. провадження у справі було поновлено.
Позивачем подана заява про уточнення позовних вимог № 31/10-14171 від 15.12.2008 р. (вхід. № 20633 від 16.12.2008 р. канцелярії суду) до суми 15557,43 гривень та клопотання про уточнення позовних вимог до суми 15557,43 гривень та про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23126,32 гривень, пені в розмірі 334,78 гривень та 3% річних в сумі 41,72 гривень.
Суд зазначене клопотання прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Таким чином, предметом спору є стягнення з Відповідача 15557,43 гривень, в тому числі: 2465,17 гривень пені, збитки від інфляції в сумі 10247,82 гривень та 2844,44 гривень 3% річних. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23126,32 гривень, пені в сумі 334,78 гривень та 3% річних в розмірі 41,72 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що 30.12.2005 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Газ України", м. Київ (надалі Позивач) та Комунальним підприємством теплового господарства "Лохвицятеплоенерго", м. Лохвиця (надалі Відповідач) було укладено договір на постачання природного газу № 06/05-2655 ТЕ-24.
Відповідно до умов вказаного договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу протягом січня-квітня 2006 року та жовтня-грудня 2006 року природний газ, а Відповідач повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, передавши протягом січня-квітня 2006 р. та жовтня-грудня 2006 р. природний газ на підставі Актів прийому-передачі від 31.01.2006 р., від 28.02.2006 р., від 31.03.2006 р., від 30.04.2006 р., від 31.10.2006 р. та 30.11.2006 р. (копії в матеріалах справи) на загальну суму 300489,45 гривень. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково і розрахувався за природний газ в сумі 277363,13 гривень.
Відповідно до п. 6.1. вказаного договору оплата за газ повинна була бути здійснена в такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування природного газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальша оплата проводиться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця;
- остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за кінцем поставки газу.
Основну суму заборгованості в сумі 23126,32 гривень Відповідач сплатив 22.10.2008 р. (докази в матеріалах справи).
Враховуючи те, що за несвоєчасність виконання взятих на себе зобов'язань Позивач нарахував Відповідачу пеню та штрафні санкції, перший і просить їх стягнути з останнього.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15557,43 гривень, з яких пеня в розмірі 2465,17 гривень, збитки від інфляції в сумі 10247,82 гривень та 3% річних в сумі 2844,44 гривень.
Вимоги Позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач на підставі пункту 7.2. договору та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував Відповідачу 2465,17 гривень пені за період із 12.05.2008 р. по 21.10.2008 р. (розрахунок у матеріалах справи).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідачу нараховано збитки від інфляції в сумі 10247,82 гривень та 2844,44 гривень 3% річних за період з 11.02.2006 р. по 21.10.2008 р. (розрахунок у матеріалах справи).
Позивач в обґрунтування заявлених вимог надав суду належні докази (в матеріалах справи), що дають підстави позовні вимоги задовольнити та стягнути з Відповідача на користь Позивача 2465,17 гривень пені, збитки від інфляції в сумі 10247,82 гривень, 3% річних в сумі 2844,44 гривень, а також стягнути 391,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 77, 79, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства теплового господарства "Лохвицятеплоенерго" (вул. Сулицька, 3, м. Лохвиця, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 34587330) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Газ України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 2465,17 гривень пені, збитки від інфляції в сумі 10247,82 гривень, 3% річних в сумі 2844,44 гривень, 391,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2009 |
Оприлюднено | 05.08.2009 |
Номер документу | 4219078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іваницький О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні