Рішення

від 23.07.2009 по справі 26/242-4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/242-4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/242-4/275

23.07.09

За позовом          Акціонерного страхового товариства  “Вексель ”

До                            Товариства з обмеженою відповідальністю  “Печерська автомобільна

                             компанія  ”

Треті особи           1. Попова Вікторія Володимирівна

                           2. Разореньєв Олександр Миколайович

Про          стягнення  119435,73  грн.

                                                                                             Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача          Даниленко О.В.-дов.

від відповідача          Богомолов О.В.-дов.

від третіх осіб          1.не з'явився

                              2. не з'явився

Обставини справи:

Акціонерне страхове товариством "Вексель" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерська автомобільна компанія" про стягнення 119435,73 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р. позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Печерська автомобільна компанія" на користь позивача 119435,73 грн. страхового відшкодування, 1194,35 грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. рішення господарського суду скасовано і прийняте нове рішення, який в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009р., рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. у справі № 26/242 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2009р. прийнято справу № 26/242 до провадження та присвоєно № 26/242-4/275.

Ухвалою Господарського суду від 23.04.2009р. за клопотанням позивача, до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено –Попову Вікторію Володимирівну та Разореньєва Олександра Миколайовича.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої твердження виклав у запереченні проти позову від 26.05.2009р.

Треті особи в засідання суду не з'явились, письмові пояснення відносно заявлених позовних вимог не надали.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заявлені заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у Постанові від 05.03.2009р., які згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним страховим товариством «Вексель»та Провороцьким Олексієм Миколайовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) у формі страхового полісу № 0061859 від 28.07.2005р., відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист транспортних засіб страхувальника автомобіль Subaru Legacy 2.5 д.н АА9910АС.

09.08.2005 р. в м. Києві на перехресті пл. Перемоги та бульвару Шевченка трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля Subaru Legacy 2.5, д.н АА9910АС, що належить  на праві власності Провороцькому Олексію Миколайовичу під керуванням Провороцького Олексія Миколайовича та автомобіля Деу Ланос, д.н. 048 –28 КА, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Печерська автомобільна компанія”, що підтверджується листом УДАІГУМВС України в м. Києві № 10/11012 від 03.10.2005 р., під керуванням водія Разореньєва Олександра Миколайовича.  

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю Subaru Legacy 2.5, д.н АА9910АС, який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту у формі Страхового полісу № 0061859 від 28.07.2005 р.  

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля Деу Ланос,  д.н. 048 –28 КА, Разореньєва Олександра Миколайовича, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3 -18718/05 від 29.09.2005 р.

Згідно акту товарознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 1134 від 31.08.2005 р. матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого позивачем автомобіля внаслідок ДТП складає  123037,34 грн.

На виконання умов договору, на підставі  заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування  та страхового акту № 2638/05 від 05.09.2005 р. Акціонерне страхове товариство “Вексель ”оплатило за вирахуванням франшизи у розмірі 777,33 грн. та за вирахуванням частки страхової премії у розмірі 2 824,28 грн. власнику застрахованого автомобіля Subaru Legacy 2.5, д.н АА9910АС, вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП автомобілю Subaru Legacy 2.5, н АА9910АС у розмірі  119435,73 грн., що підтверджується  відомостями № 90/9/05 від 05.09.2005р., № 92/9/05 від 07.09.2005р., № 98/9/05 від 15.09.2005 р. та платіжними дорученнями № 3013 від 05.09.2005 р., № 3121 від 07.09.2005 р.,  №  3324 від 15.09.2005 р. та отримав у відповідності до ст. 993 ЦК України право вимоги до відповідальної за завдані збитки особи.

Судом встановлено, що фізичною особою Провороцьким О.М. був застрахований автомобіль Subaru Legacy 2.5, державний номер АА 9910АС, про що свідчить страховий поліс № 0061859 від 28.07.2005 року, згідно якого позивач прийняв транспортний засіб під страховий захист.

У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові Шевченківського районного суду міста Києва у адміністративній справі № 3-18718/05 від 29.09.2005р. зазначено, що Разореньєв О.М. працює в ТОВ "ПТК" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 137).

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що Разореньєв О.М. 10.08.2005р. о 22 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом марки «Деу», номерний знак»048-28 КА, в місті Києві на перехресті пл.. Перемоги та вул.. Саксаганського при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем  «Субару», номерний знак АА9910АС, який рухався йому на зустріч, тим частим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києві у адміністративній справі № 3-18718/05 від 29.09.2005р. визнано Разореньєва О.М. винним у скоєнні ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, 27 Закону України "Про  страхування"  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача у порядку регресу розмір сплаченого страхового відшкодування, оскільки винною особою у ДТП вважає водійя автомобіля Деу Ланос, державний номер 048-28 КА Разореньєв О.М., який за його твердженням є працівником відповідача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля Деу Ланос,  д.н. 048 –28 КА, Разореньєва Олександра Миколайовича, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3 -18718/05 від 29.09.2005 р.

У матеріалах справи відсутні докази того, що момент скоєння ДТП Разореньєв О.М. працював у відповідача і виконував свої трудові обов'язки.

Так, відповідачем надано суду Наказ №81-К від 03.08.2005р. з якого вбачається, що Разореньєв Олександр Миколаєвич (Таб.№16) водій 3-го класу звільнений з 03.08.2005р. за власним бажанням (ст..38 КЗпП України).

У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові Шевченківського районного суду міста Києва у адміністративній справі № 3-18718/05 від 29.09.2005р. зазначено, що Разореньєв О.М. працює в ТОВ "ПТК" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 137).

Під час нового розгляду справи, судом  виконані вказівки, що містилися у Постанові касаційної інстанції від 05.03.2009р. по справі №26/242, щодо дослідження питання на якій правовій підставі діяла Попова Вікторія Володимирівна, укладаючи договір оренди транспортного засобу від 31.03.2005 року № 05/03/31/3 та з'ясовано як діяла Попова В.В. як приватний підприємець,  чи як фізична особа.

          Суду надано Свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.04.2005р. видане суб'єкту підприємницької діяльності –фізичної особі Поповій Вікторії Володимирівні.

          В договорі  оренди транспортного засобу від 31.03.2005 року № 05/03/31/3 та Акті прийому передачі транспортного засобу від 01.04.2005р. в графі реквізити сторін зазначено, що Попова Вікторія Володимирівна –приватний підприємець і міститься штамп фізичної особі Попової  Вікторії Володимирівни.

          Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що договір оренди транспортного засобу від 31.03.2005 року № 05/03/31/3 укладено у простій письмовій формі між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Печерська автомобільна компанія” та Фізичною особою  підприємцем Поповою Вікторією Володимирівною.

          Відповідно до п.1.1 договору приймання-передача транспортного засобу здійснюється за Актом прийому передачі транспортного засобу від 01.04.2005р., який є невід'ємною частиною договору.

          Відповідно до Акту прийому передачі транспортного засобу від 01.04.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю  “Печерська автомобільна компанія ” в особі генерального директора Швеця Валерія Андрійовича передала, а Фізична особа  підприємець Попова Вікторія Володимирівна прийняла автомобіль Деу Ланос,  д.н. 048 –28 КА.

          Згідно п. 1.2 договору оренди транспортного засобу від 31.03.2005 року № 05/03/31/3 строк оренди визначається у відповідності з графіком встановленим Орендодавцем, але не більше 10 годин щодоби і починається з моменту відмітки штамп-годинником в шляховій документації. Зазначені графіки та шляхова документація у матеріалах справи відсутня.

Матеріалами справи доведено також, що в період часу з 01.04.2005 року по 06.10.2006 року, тобто на час ДТП, на автомобіль Деу Ланос, державний номер 04828КА виданий тимчасовий талон на право керування Поповій Вікторії Володимирівні. У матеріалах справи є облікова картка АМТ, де автомобіль Деу Ланос рахується за Поповою В.В.

          Крім того, позивач фактично визнає перебування транспортного засобу у володінні фізичної особи-підприємця Попової Вікторії Володимирівни, оскільки позивачем до господарського суду міста Києва подано позов до фізичної особи-підприємця  Попової Вікторії Володимирівни з аналогічними позовними вимогами. За даним позовом порушено провадження у справі №34/139. Станом на 26.05.2009р. провадження у справі зупинено до закінчення розгляду справи №26/242-4/275.

          Таким чином суду доведено і відповідачем не спростовано, що автомобіль Деу Ланос, д.н. 048-28 КА власником якого є відповідач, перебував у оренді у Фізичної особи  підприємця Попової В.В., а відтак відсутні правові підстави для стягнення страхового відшкодування з відповідача.

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас, статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог.  Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

В судовому засіданні 07.07.2009р. закінчено розгляд справи. Представник відповідача не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, тому в судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.07.2009р. для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко