Постанова

від 21.07.2009 по справі 14/580

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/580

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" липня 2009 р.                                                          Справа №  14/580

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                    Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Бугирі Ю.Г. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Швець А.А. (довіреність №32/2 від 09.01.2009р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в

Житомирській області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "18" лютого 2009 р. у справі № 14/580 (суддя Костриця О.О.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир)

до Будинкоуправління № 3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини           

(смт. Озерне Житомирського району Житомирської області)  

про стягнення 261 148,02 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р. у справі №14/580 в позові Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Будинкоуправління № 3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини про стягнення 261 148,02 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція в Житомирській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказав, що Будинкоуправління № 3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини, в порушення норм чинного законодавства, у період з 01.12.2006р. по 05.08.2007р. здійснювало забір води з артезіанських свердловин без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги ч. 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою передбачено, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Крім того, погодження та видача дозволів на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

20.07.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від Будинкоуправління № 3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв"язку із зміною керівництва.

Розгляд апеляційної скарги здійснено за відсутності повноважного представника відповідача, оскільки неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

08.08.2007р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області проведено перевірку дотримання Будинкоуправлінням №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено  відповідний акт.  

Проведеною перевіркою встановлено, що  Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини у період з 01.12.2006р. по 05.08.2007р. здійснювало забір води з артезіанських свердловин без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Державною екологічною інспекцією в Житомирській області у відповідності до розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання Квартирно-експлуатаційним відділом (КЕВ) м.Житомира, за період з 01.01.2007р. по 31.05.2007р. водних ресурсів, нараховано 261 148,02 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.11.2008р. первісний відповідач був замінений на належного - Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р., як вже зазначалось, в позові відмовлено.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827, підземні води - питні, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 5 вищевказаного Закону передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

Згідно зі ст.38 вищезазначеного Закону використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувач зобов'язаний здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст.49 вищевказаного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється  на підставі дозволу.

Таким чином, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.

Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13 березня 2002 року, встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. Такого дозволу з 01.12.2006р. по 05.08.2007р. у відповідача не було.

Отже, посилання відповідача на забір води з артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування у зв"язку з тим, що військовою частиною               А 2038 (балансоутримувачем) не були передані технічна документація та відповідний дозвіл не є обгрунтваним.

Так, 30.11.2008р. підписаний акт приймання-передачі казарменно-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання, квартирного майна на території військового містечка №84, згідно якого військова частина А 2038 передала на баланс КЕВ м. Житомир, а КЕВ м. Житомир в свою чергу передав в експлуатацію до Будинкоуправління №3 вищезазначене водопровідно-каналізаційне господарство.

Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно зі ст.ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 68 вищевказаного Закону застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на постанову військового прокурора Житомирського гарнізону про закриття кримінальної справи по факту незаконного видобування води з артезіанської свердловини посадовими особами Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини є необгрунтованим.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення їх експлуатації, затвердженої наказом держкомітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, сума збитків, заподіяних державі Будинкоуправлінням №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини внаслідок забору води з артезіанських свердловин без наявності дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.12.2006р. по 06.08.2007р. складає  261148,02 грн.

Розрахунок збитків, заподіяних відповідачем за здійснення без дозволу спеціального водокористування, проведено на підставі саме довідки Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району від 10.08.2007р. №157 (а.с. 5).

Чинне законодавство не надає право господарському суду зменшувати розмір заподіяних збитків (шкоди) з урахуванням фінансового становища та причин порушення норм природоохоронного, у тому числі водного законодавства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 статті 110 Водного кодексу України, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли  внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Порушення відповідачем водного законодавства не пов"язане з діями непереборних сил природи чи воєнними діями.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р. у справі №14/580 скасувати.

  Керуючись ст.ст. 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Житомирській області  задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 18 лютого 2009 року скасувати.

Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Будинкоуправління № 3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини (смт. Озерне, Житомирський район, Житомирська область, інд.код 24978549 ):  

- на користь Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир, вул.Черняхівського,12а, код ЄДРПОУ 34973282) - 261 148,02 грн.;

- в дохід Державного бюджету України - 3917,22 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу №14/580 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Іоннікова І. А.

 судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.