Рішення

від 16.07.2009 по справі 31/30пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/30пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.07.09 р.                                                                                                       Справа № 31/30пн                               

         Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Гревцовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Закритого акціонерного товариства „Донецько – Курахівський машинобудівельний завод” с.Курахівка

до відповідача Державного підприємства „Науково – дослідний інститут комплексної автоматизації” м.Донецьк

третя особа КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк

третя особа Донецька товарна біржа    

про визнання права власності на нерухоме майно: три автозаправні станції АПБ, споруда гаражу на три бокси  для спецтехніки та 3 тюбинга, розташовані по вул.Батищева,2д м.Донецьк  

В присутності представників сторін:

від позивача: Колпахчьян Г.Й. - довіреність

від відповідача: Осика Є.І. – довіреність

від третьої особи 1 Ковальова Н.С. – довіреність

від третьої особи 2 не з”явився

                                             ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство „Донецько – Курахівський машинобудівний завод” с.Курахівка звернулось із позовом до Державного підприємства „Науково – дослідний інституту комплексної автоматизації” м.Донецьк та КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк, третя особа Донецька товарна біржа м.Донецьк про визнання договорів купівлі продажу (біржових контрактів) №266 від 20.12.2005р та №017 від 13.02.2006р дійсними, визнання права власності на нерухоме майно: три автозаправні станції АПБ, споруда гаражу на три бокси  для спецтехніки та 3 тюбинга, розташовані по вул.Батищева,2д м.Донецьк   та зобов'язання КП „БТІ” зареєструвати за ЗАТ „Донецько – Курахівський машинобудівний завод”  право власності на зазначене нерухоме майно.

Позивач уточнив позовні вимоги  в порядку ст.22 ГПК України і просить суд визнати право власності на нерухоме майно: три автозаправні станції АПБ, споруда гаражу на три бокси  для спецтехніки та 3 тюбинга, розташовані по вул.Батищева,2д м.Донецьк (заява №1/09 від 15.07.2009р).

Ухвалою господарського суду від 28.04.2009р КП „БТІ” було виключене із складу відповідачів та залучене до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

          В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 20.02.2005р та 13.02.2006р між ним та ДП „Науково – дослідним інститутом комплексної механізації” були укладені договори купівлі – продажу (біржові контракти), за яким позивач отримав у власність, в тому числі спірне майно. Оскільки біржові контракти є чинними з моменту їх реєстрації на товарній біржі, то позивач вважає, що у нього виникло право власності на спірне майно саме з моменту реєстрації таких договорів. З урахуванням зазначеного, позивач з посиланням на ст.392 ЦК України просить визнати його право власності на зазначені об'єкти в судовому порядку.

          Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує, оскільки майно, яке є предметом спору було отримане позивачем на підставі біржових контрактів, зареєстрованих в установленому порядку. На виконання біржових контрактів сторонами договору були складені акти приймання – передачі майна і з цього часу, на думку відповідача, у позивача виникло право власності.

Третя особа – КП „БТІ” надала відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що позивачу в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Третя особа - Донецька товарна біржа надала відзив на позовну заяву, вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню і зазначила, що біржові контракти між позивачем та відповідачем дійсно були укладені в установленому порядку і зареєстровані на товарній біржі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.

Листом Міністерства промислової політики України №02/71-335 від 03.11.2005р відповідачу був наданий дозвіл на реалізацію майна, в тому числі трьох автозаправочних станцій, розташованих по вул.Батищева,2 м.Донецьк.

Міністерством промислової політики також був наданий дозвіл відповідачу на реалізацію гаража на 3 бокси для спецтехніки та трьох тюбінгів, які знаходились на балансі інституту та входили до цілісного майнового комплексу інституту (лист №12/7-1-428 від 29.12.2005р).

20.12.2005р між ДП „Науково – дослідний інститут комплексної автоматизації” та ЗАТ „Донецько – Курахівський машинобудівний завод” був укладений  біржовий контракт №266, згідно якого позивач придбав три автозаправні станції АПБ, розташовані по вул.Батищева,2 м.Донецьк.

Сторонами договору був складений та підписаний акт приймання – передачі від 30.12.2005р щодо придбаного майна.

13.02.2006р 2005р між ДП „Науково – дослідний інститут комплексної автоматизації” та ЗАТ „Донецько – Курахівський машинобудівний завод” був укладений  біржовий контракт №017, за яким позивач придбав споруду гаража на три бокси для спецтехніки та три тюбінга, розташовані по вул.Батищева,2 м.Донецьк.

На виконання біржового контракту від 13.02.2006р №017 був складений акт приймання – передачі від 20.02.2006р, в якому зазначено, що ДП „Науково – дослідний інститут комплексної автоматизації” передало, а позивач прийняв корпус споруди гаража на три бокси та три тюбінга, розташовані по вул.Батищева,2 м.Донецьк.

          Позивач просить визнати право власності на придбане майно за біржовими контрактами в судовому порядку з посиланням на ст.392 ЦК України та зважаючи на те, що таке майно є нерухомістю.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює  відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позивач у позовній заяві зазначив, що об'єкти, які є предметом розгляду та на які він просить визнати право власності, є нерухомістю.

Чинним законодавством передбачено, що нерухомістю є об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Відповідно до ст.182 ЦК України державній реєстрації підлягає право власності та інші речові права на нерухомі речі.

Автозаправна станція це різновид об'єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі з продажу пального для автотранспортних засобів з використанням спеціального обладнання, а також супутніх товарів.

         Споруда це об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна або підземна будівельна система, призначена для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення обладнання, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.

Тимчасовим положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” передбачено, що обов'язковій реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку.

Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди не пов'язані фундаментом із землею (п.1.6 Тимчасового положення).

Отже, майно яке є предметом розгляду справи фактично не є нерухомістю з урахуванням норм чинного законодавства.

КП „БТІ” здійснило технічну інвентаризацію об'єктів, розташованих по вул.Батищева,2 у м.Донецьку і виготовило технічний паспорт, згідно якого за даною адресою розміщена будівля дослідного виробництва (літера А-2), на яку зареєстровано право власності на підставі договору купівлі – продажу від 14.02.2006р та заправні станції, які визначені як споруди та обладнання, які підлягають включенню (відображенню) в технічному паспорті, але не підлягають самостійно державній реєстрації як об'єкти нерухомості, оскільки такими не являються. Аналогічно відображеніметалевий гараж на три бокси та 3 тюбинги.

          Суд вважає, що об'єкти, які є предметом спору не відносяться до нерухомих речей, а позивач звертаючись до суду з позовом просить визнати право власності на майно, яке було предметом біржових контрактів саме як нерухоме майно, що фактично таким не являється.

           Суд зазначає, що правочини у разі вчинення купівлі – продажу об'єктів нерухомості підлягають нотаріальному оформленню, в тому числі і при укладенні договору на біржі. Оскільки (виходячи із технічної характеристики майна) предметом біржових контрактів було майно, яке не є об'єктами нерухомості у розумінні закону, отже право власності на таке майно виникає з моменту передачі майна, що підтверджується актами приймання – передачі.  

           Крім того, відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

           В процесі розгляду справи позивач не довів, що його право власності не визнається або оспорюється відповідачем. Доказів наявності спору між позивачем та відповідачем з приводу права власності на майно, яке було предметом біржових контрактів не надано.

        З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

          Судові витрати у справі покладаються на позивача.

          Керуючись ст. 179, 181, 182,392 Цивільного кодексу України, Тимчасовим положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” , затверджене наказом Мін'юсту України №6/5 від 28.01.2003р, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, ст. 33, 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Донецько – Курахівський машинобудівний завод” с.Курахівка до Державного підприємства „Науково – дослідний інституту комплексної автоматизації” м.Донецьк, за участю третіх осіб КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк, Донецька товарна біржа м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно: три автозаправні станції АПБ, споруда гаражу на три бокси  для спецтехніки та 3 тюбинга, розташовані по вул.Батищева,2д м.Донецьк - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя