Рішення

від 14.07.2009 по справі 12/470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/470

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" липня 2009 р. Справа № 12/470

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Чішман С.А. - довіреність №956 від 17.03.09 (був присутній в судовому засіданні 02.07.09);

від відповідача не з'явився;  

розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"(м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ" (с. Вчорайше Ружинського району)

про стягнення 265572,13 грн.

Справу розглянуто у більш тривалий строк ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.07.09 до 17:00 год. 14.07.09

Позивачем подано позов про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МІ-38-06 від 28.02.06 в розмірі 265572,13грн. шляхом продажу предмета іпотеки банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача позов підтримав повністю, в письмовому поясненні від 26.05.09 №815/09юр навів додаткові обґрунтування позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, ухвали суду, які надсилались рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулись до господарського суду з відміткою підприємства зв'язку про відсутність товариства за такою адресою.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.06 між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ" (далі по тексту - відповідач) було укладено кредитний договір №МІ-38-06 (далі за текстом - кредитний договір) відповідно до п.1.1., п. 1.2. та п.1.3. якого, сторони домовились про надання позивачем (банком) відповідачу (позичальникові) кредиту в сумі 450 000 грн. зі строком його повернення визначеного згідно графіка погашення кредиту та відсотків (додаток №1 до кредитного договору), але не пізніше 25.02.2011р. (а.с.11 - 20).

28.02.09 сторони уклали договір про видачу траншу №МІ-38-06, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 450 000грн. (а.с. 17, 18).

Відповідно до п.4.1. кредитного договору та п.4.1. договору про видачу траншу сторони визначили відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних, зі щомісячним погашення суми кредиту та відсотків по ньому.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору та п.4.3. договору про видачу траншу, відповідач в разі порушення п.п. 2.2.3; 2.3.3.;2.4.1.; 4.11 кредитного договору, а також передбачених п.п. 1.3.;2.2.3 договору про видачу траншу, сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків та чергової суми кредиту зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 01.03.06 уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки), який посвідчений приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Власюком П.В. (а.с. 22-26), згідно п.7 якого, відповідач (іпотекодавець) передав в іпотеку нерухоме майно, яке складається із шести будівель і споруд, а саме: хлібозавод, загальною площею 590,9кв. м., склад. загальною площею 119,4 кв.м., склад, загальною площею 31,7кв.м., будівля для резервуару з водою, загальною площею 9,6кв. м., майстерня, загальною площею 27,9 кв.м., башня Рожновського, які розташовані за адресою:Житомирська область, Ружинський район, с. Вчорайше, вул. В.Бердичівська, 3.

Майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Вчорайшенської сільської ради від 24.02.06, (а.с. 30),  зареєстроване за відповідачем на праві власності Державним комунальним підприємством Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації 24.02.06 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно а.с. 31).

Відповідно до п. 12. договору від 01.03.06, сторони визначили, що  вартість предмета іпотеки складає 315375,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних зобов'язань позивач платіжним дорученням  №1 від 02.03.06 перерахував відповідачу суму кредиту в розмірі 450 000грн. (а.с 21), проте останній, в порушення взятих зобов'язань, розрахунки за кредитним договором провів частково, у зв'язку з чим станом на 18.02.2009 року заборгованість по простроченому кредиту склала 79481,55грн., а по основному - 145558,50грн.

Крім того, станом на 18.02.09 за відповідачем рахувалась заборгованість по нарахованим відсоткам (20 % річних) в сумі 1057,85грн. та заборгованість по відсоткам (40% річних) за користування простроченим кредитом в сумі 31950,76грн.

Також, за порушення оплати відсотків по кредиту та чергової суми кредиту, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, що склало в сумі 7523,47грн.

Господарський суд зазначає, що проведені позивачем розрахунки заборгованості по основному кредиту, простроченому кредиту, по відсоткам по основному кредиту, по відсоткам по простроченому кредиту та пені підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.

Виходячи із приписів ст. 1050 та ст. 1054, у разі порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, позивач має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 12.12.08 надіслав відповідачу повідомлення №10/11246 від 09.12.08 про порушення зобов'язання з вимогою у тридцяти денний строк погасити суму боргу по кредиту (а.с. 33, 34).

Проте, вказаного листа відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання забезпечується, зокрема, заставою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" поняття іпотеки визначається як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В п.18.8. договору іпотеки, сторони передбачили, що позивач (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні, при цьому, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків за цим договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі не виконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також, п. 18.8.3. договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небуть із зобов'язань за кредитним договором у разі порушення іпотекодавцем якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Отже, виходячи з наявних фактів порушення відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо сплати основного кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, господарський суд вважає, що позивач правомірно ставить вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотечного майна позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Із змісту частина 1 статті 38 та частини 1 ст. 39 Закону випливає, що суд має право прийняти рішення про задоволення вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому може передбачити право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, при цьому у рішенні суду має бути зазначено, зокрема:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.5 ст. 38 Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Оскільки, про можливість включення до рішення суду інших відомостей не вказується, господарський суд вважає, що даний перелік є вичерпним та розширенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача щодо встановлення у рішенні суду способу реалізації майна ґрунтуються на положеннях п. 29 договору іпотеки, згідно якого, сторони здійснили застереження про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та передбачили можливість продажу  іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 589, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 33, 36, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ" (Житомирська область, Ружинський район, с.Вчорайше, вул. Бердичівська, 3; код ЄДРПОУ 32226416) перед Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна, Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)  за кредитним договором № МІ-38-06 від 28.02.2006р. в сумі 265572,13грн., а саме:

-  заборгованість по основному кредиту - 145558,50грн.;

- заборгованість по простроченому кредиту - 79481,55грн.;

- заборгованість по відсоткам по основному кредиту - 1057,85грн.;

- заборгованість по відсоткам по простроченому кредиту - 31950,76грн;

- заборгованість по пені - 7523,47грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки - будівлі та споруди:

- хлібозавод, загальною площею 590,9кв. м, позначений на плані  А-1;

- склад,  загальною площею 119,4 кв.м, позначений на плані  В-1;

- склад, загальною площею 31,7кв.м., позначений на плані  Б-1;

- майстерня, загальною площею 27,9 кв.м.позначенА на плані  Г-1;

- будівля для резервуару з водою, загальною площею 9,6кв. м., позначенА на плані  Д-1;  

- башня Рожновськогопозначений на плані  № 1, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Вчорайше, вул. В.Бердичівська, 3 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна, Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в порядку процедури визначеною статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з укладанням договору купівлі продажу з будь-якою особою.

Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна, Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки

Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації -  315375,00 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ" (Житомирська область, Ружинський район, с.Вчорайше, вул. Бердичівська, 3; код ЄДРПОУ 32226416)

на користь  Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна, Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)

- 2655грн. 72коп. витрат  по сплаті державного мита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

                                                                          Дата підписання: 24 липня 2009 року.  

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу