Рішення

від 15.07.2009 по справі 38/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/103

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.07.09 р.                                                                                                       Справа № 38/103                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”,                м. Донецьк

про стягнення 11581грн.39коп.

Представники:  

Від позив?ача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мир Масел” с. Циркуни, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції” м. Донецьк про стягнення вартості поставленого товару у сумі 8623грн.16коп., пені у сумі 158грн.66коп.,  3 % річних у сумі 254грн.56коп., інфляційні витрати  у сумі 1591грн.01коп., збитки у сумі 954грн.00коп.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 060/07 від 04.09.2007р., накладну на відпуск товарів № К000336 від 07.02.2008р., договір № 03/02-04 про надання юридичних послуг від 03.02.2009р., платіжне доручення №3967 від 16.02.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 06.04.2009р. порушив провадження у справі № 38/103 та призначив її розгляд на 12.05.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

         Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача:    83000, м. Донецьк, проспект 25- річчя СРСР, 1в, оф. 703.

Згідно з довідкою Головного управління статистики в Донецькій області станом на 10.04.2009 р. юридичною адресою відповідача є: 83000, м. Донецьк, проспект 25- річчя РСЧА, 1в, кв. 703.

Ухвалами  від 12.05.2009р., 27.05.2009р. суд зобов'язав позивача направити копію позовної заяви із додатком за юридичною  адресою відповідача: 83000, м. Донецьк, проспект 25- річчя РСЧА, 1в, кв. 703.  Суду позивачем надані докази направлення позовної заяви із додатками.  

Ухвали    господарського    суду    Донецької    області     направлялись    сторонам  на адреси, що зазначені в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 11250390.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розпорядженням  заступника голови господарського суду Донецької області справу          № 38/103 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м. Донецьк було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

15.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла змінена позовна заява б/н та дати, відповідно до якої позивач повідомив суд, про те що відповідач частково сплатив вартість поставленого товару в розмірі 7000 грн. 00 коп., відповідно до банківської виписки від 16.04.2009р., та  просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1623 грн. 16 коп., пеню в розмірі 554 грн. 15 коп., 3% річних в розмірі 292 грн. 72 коп., інфляційні витрати в розмірі 1862 грн. 10 коп. та понесені збитки в розмірі  1500 грн. 00 коп. Суд приймає до уваги вказані збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

01.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов лист б/н та дати від Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни, в якому позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення суми боргу в розмір 7000грн.00коп. та просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Суд приймає до уваги вказаний лист та розглядає справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

          Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м.Донецьк, 04.09.2007р.  уклали договір поставки №060/07 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (далі - постачальник) передає і зобов'язується передавати в подальшому протягом всього строку дії даного договору товар у власність відповідача (далі - покупця), а покупець приймає та зобов'язується приймати в подальшому товар (п. 1.1 договору).

          Асортимент, кількість товару і його якість визначається в замовленні покупця, яке може бути як усним так і письмовим. Якість товару повинна відповідати встановленим законом стандартам на даний товар (п. 1.2 договору).

           Відповідно до п.2.1 договору, постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 15 днів з моменту отримання замовлення покупця. Покупець зобов'язаний отримати або заявити про готовність отримання товару протягом одної доби з моменту підтвердження готовності замовлення.  Повідомлення про готовність замовлення покупець здійснює усно. Остаточно узгодженні між сторонами асортимент, кількість, якість і ціна товару вказується в видаткових накладних на товар, переданий покупцю, які є невід'ємною частиною даного договору.

         Ціна договору складається із вартості всього переданого за даним договором товару протягом строку дії даного договору. Вартість визначається сумарно, виходячи з сум, вказаних в видаткових накладних (п. 3.1 договору).

         Строк дії договору складає один календарний рік або до 04.09.2008р. У випадку наявності заборгованості по оплаті отриманого товару строк дії договору продовжується до повного виконання їм своїх зобов'язань (оплати отриманого товару) (п. 1.3 договору).

         Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача  згідно з накладної на відпуск товару № К000336 від 07.02.2008р. був поставлений товар на загальну суму 8623 грн. 16 коп. В зазначеній накладній на відпуск товарів № К000336 від 07.02.2008р. є посилання на договір купівлі-продажу.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 8623 грн. 16 коп. підтверджується підписом  представника відповідача та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м. Донецьк, на зазначеній накладній на відпуск товарів.

Згідно до п.3.2 договору повна оплата переданого за видатковою накладною товару здійснюється покупцем не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата товару здійснюється окремо по кожній накладній на товар, оформленої відповідно з договором. Покупець зобов'язаний вказувати номер накладної і договір, за яким здійснює оплату.  

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Як встановлено судом, відповідачем  після звернення позивача з позовом до суду оплачено суму заборгованості, відповідно до банківської виписки від 16.04.2009р., де призначенням платежу є оплата за договором № 060/07 від 04.09.2007р., на загальну суму в розмірі 7000 грн. 00 коп. Тому суд робить висновок, що поставка товару здійснювалась саме за договором поставки №060/07 від 04.09.2007р.

           Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7000 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до матеріалів справи, оплата залишку заборгованості у сумі 1623 грн. 16 коп. на момент прийняття рішення суду – не здійснена.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 1623 грн. 16 коп. за поставлену позивачем продукцію не представив, суд робить висновок, що вказана заборгованість до цього часу не погашена, на підставі чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни, в частині стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м. Донецьк, заборгованості в сумі 1623 грн. 16 коп., є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни заявлено про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м. Донецьк, пені в сумі 554грн. 15 коп. за період з 01.06.2008р. по 06.09.2008р.

Однак, відповідно до п. 5.7 договору відповідальність покупця:

-  у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару  виплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого своєчасно товару за кожен день прострочки платежу.

Строк позовної давності про стягнення пені за несвоєчасний розрахунок сторони встановлюють тривалість в один рік.

 Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними    санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

  Оскільки Господарський  кодекс  України  не  містить  визначень неустойки,  штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання,  слід виходити із визначень,  наведених у Цивільному кодексі  України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

   Крім того, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу  України.

         Таким чином,  умови пункту 5.7. договору  можуть бути застосовані  лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

          Судом встановлено, що позивачем правомірно нараховувалась пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Суд здійснивши перерахунок  пені встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 554 грн.15коп. за період з 01.06.2008р. по 06.09.2008р.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір 3% річних становить 292 грн. 72 коп. та інфляційних витрат -  1862 грн. 10 коп. за період з березня 2008р. по червень 2009р.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 1862 грн. 10 коп. за період з березня 2008р. по червень 2009р. та 3% річних в розмірі 292 грн. 72 коп. за період з 07.03.2008р. по 01.06.2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 1500грн. 00 коп.  у вигляді понесених збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг наданих Фізичною особою-підприємцем Щегольським Олександром Олександровичем, судом відхиляються як необґрунтовані.

Обов'язковим елементом доказування наявності підстав для стягнення збитків є причинно-наслідковий зв'язок  між понесеними витратами та протиправними діями відповідача, що у повній мірі узгоджується із змістом ст. 611 Цивільного кодексу України. На думку суду, наявність такого причинно-наслідкового зв'язку передбачає існування невідворотної обумовленості факту понесення додаткових витрат фактом порушення зобов'язань з боку відповідача.

Між тим, додаткові витрати позивача пов'язані із виконанням ним грошових зобов'язань перед Фізичною особою-підприємцем Щегольським Олександром Олександровичем за договором про надання юридичних послуг № 03/02-04 від 03.02.2009р., укладання якого для позивача не є обов'язковим.

За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України витрати сторони можуть бути віднесені до її збитків у разі, якщо ці витрати пов'язані із відновленням порушеного права. Між тим, сам по собі факт перерахування грошових коштів, відповідно до платіжного доручення № 3967 від 16.02.2009р., на користь  Фізичної особи-підприємця Щегольського Олександра Олександровича -  навіть у сукупності із виконанням у зв'язку із цим відповідного договору, що передбачає підготовку матеріалів для звернення до суду з розглядуваним позовом –не відновлює порушені права позивача у спірних взаємовідносинах із відповідачем. Таке відновлення здійснюється у судовому порядку  у розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України, право вимагати якого (відновлення) наявне у сторони згідно ст.55 Конституції України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України незалежно від звернення до суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволені вимог позивача в частині стягнення збитків у сумі 1500грн.00 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 128 грн. 32 коп. (з урахуванням зміненої позовної заяви).

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 3921 від 05.02.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 115 грн. 82 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 12грн.50коп.  

За таких обставин, з позивача на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі підлягає державне мито в сумі  12грн.50 коп.  

Судові витрати у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються на користь позивача з відповідача пропорційно суми задоволених вимог.  

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 47, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

        Провадження у справі щодо стягнення суми боргу в розмірі 7000 грн. 00 коп. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.   

         Позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел”, с. Циркуни, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції”, м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Будінвестиції” (83000, м.Донецьк, проспект 25-річчя РСЧА, 1в, кв. 703, р/р 26006104 у Донецькій філії ВАТ „Піреус Банк МКБ”, МФО 395401, ЄДРПОУ 34960100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел” (62405, Харківська область, с. Циркуни, р/р 260080359780001 в відділені АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 30357224) заборгованість в сумі 1623 грн. 16 коп., пеню у сумі 554грн.15коп., 3% річні у сумі 292грн.72коп., інфляційні у сумі 1862грн.10коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 113 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104 грн. 21 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир Масел” (62405, Харківська область, с. Циркуни, р/р 260080359780001 в відділені АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 30357224)  на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 12 грн. 50 коп.  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

        У судовому засіданні 15.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

       Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя