Рішення

від 16.07.2009 по справі 13/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09                                                                                           Справа№ 13/40

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ „Алберта”, м.Львів

до відповідача:ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення 275524,14грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сенів Т.В. –представник

Від відповідача: не з”явився

       Порушено провадження у справі за позовом ТзОВ „Алберта”, м.Львів до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 275524,14грн., в тому числі 272176,38грн. боргу, 2993,94грн. пені, 353,82грн. 3% річних, з відшкодуванням судових витрат.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 09.04.09р., від 16.04.09р. та від 16.06.09р.

В судовому засіданні відповідачем явки представника не забезпечено, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З'ясовано:

02.01.08р. між ТОВ  „Алберта” (позивач) та ТзОВ Торгова компанія «Інтермаркет»(відповідач) укладено договір № ТП-115, відповідно до якого позивач зобов'язався систематично поставляти відповідачу товар, а відповідач - приймати та оплачувати його.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1749394,88грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.  

Згідно п.3.3. договору, відповідач зобов'язується провести оплату за поставлений товар на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару, однак свої зобов'язання він не виконав в повному об”ємі і його заборгованість станом на день розгляду спору становить 272176,38грн.

На підставі п. 6.2. договору та у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне проведення оплати в сумі 2993,94грн., а також, згідно ст.625 ЦК України, 353,82грн. 3% річних.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.          

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Клопотанням (вх.№12066 від 16.06.09р.) ТзОВ „Алберта” висловлено прохання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Леополіс”, м.Львів у зв”язку з тим, що, як стало відомо, що 08.12.08р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис щодо прийняття засновниками ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” рішення про проведення виділу в результаті якого було 18.02.09р. зареєстровано ТзОВ „Торговий центр „Леополіс” ( код ЄДРПОУ 36361147, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька,359) і що ТзОВ „Торговий центр „Леополіс” є правонаступником відповідача в об”ємі майнових прав і обов”язків, визначених на підставі ч.4 ст.59 ГПК України, що перейшли за розподільчим актом (балансом).

З метою встановлення достатності підстав для вчинення відповідної процесуальної дії по залученню співвідповідачем ТзОВ „Торговий центр „Леополіс” і чи можливо за рахунок нього задовільнити позовні вимоги, а також чи сприятиме це з”ясуванню усього кола обставин, що входять до предмету доказування у справі, ухвалою господарського суду Львівської області від 16.06.09р. було зажадано в Державного реєстратора виконавчого комітету Харківської міської ради розподільчий баланс про перехід активів, пасивів, прав та обов”язків від ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” до ТзОВ „Торговий центр „Леополіс”.

Із надісланого до суду (вх.№13661 від 07.07.09р.) розподільчого балансу від 16.02.09р. не вбачається перехід активів чи дебіторської заборгованості від ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” до ТзОВ „Торговий центр „Леополіс” якими можна погасити борг  ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” перед ТзОВ „Алберта”. Його активи складаються з незавершеного будівництва на суму 27035,5грн. і виробничих запасів на суму 37,6 грн. Цю вартість активів стягнено рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.09р. по справі №3/35 на користь ТзОВ „Хазинедароглу Озкан Іншаат Лімітед Шаркеті Україна” (м.Київ).

Також, як роз”яснено президією ВАС України від 12.09.96р. №02-5/334 (із змінами) „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”  (ч.4 п.10), що якщо в розподільному акті (балансі) відображено лише розподіл майна, а дані про розподіл кредиторської і дебіторської заборгованості відсутні, розподіл заборгованості за наявності спору здійснюється між новоутвореними підприємствами пропорційно вартості отриманого ними майна.      

Отже, оскільки майна ТзОВ „Торговий центр „Леополіс”, отриманого від ТзОВ „ТК „Інтермаркет” для покриття боргу відповідача перед позивачем не існує, то залучати до участі в справі співвідповідачем –ТзОВ „ТЦ „Леополіс” не доцільно і в тій частині клопотання №12066 від 16.06.09р. підлягає відхиленню, а позов в частині стягнення 272176,38грн. боргу, 2993,94грн. пені, 353,82грн. 3% річних до задоволення в повному розмірі.

Судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Що стосується вимог про стягнення 13000,00грн. витрат на послуги адвоката, то у зв”язку з відсутністю доказів про понесення таких витрат позивачем, позовні вимоги у цій частині слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.49, 75, п.5 ст.80, ст.ст. 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд –

                                                         В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” (м.Львів, вул.Городоцька,359, ЗКПО 13827416) на користь ТзОВ „Алберта” (м.Львів, вул.Горбачевського,15/9, код ЄДРПОУ 23882267) 272176,38грн. боргу, 2993,94грн. пені, 353,82грн. 3% річних, 2755,24грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Позовні вимоги у частині стягнення 13000,00грн. витрат по оплаті послуг адвоката -залишити без розгляду.

        5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя