Постанова

від 24.12.2014 по справі 911/1743/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа№ 911/1743/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Лєвіна Г.М. - представник, дов. б/н від 10.06.2014;

від відповідача: Губенко В.І. - представник, дов. б/н від 31.10.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2014

у справі № 911/1743/14 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії"

до Комунального підприємства "Новосілки" Чабанівської селищної ради

про внесення змін до договору

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2014 оголошено перерву до 24.12.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 911/1743/14 у позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем за заявленими вимогами та їх правовими підставами не доведено наявність тих підстав, з якими закон пов'язує підстави внесення змін до договору, тому суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 911/1743/14 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, в даному випадку є неприпустимим досліджувати статус позивача та його право бути віднесеним до категорії споживачів послуг з теплопостачання - "населення" лише за зовнішніми (реєстраційними, статутними) ознаками - характеристиками, без врахування мети, специфіки діяльності та статусу позивача, як посередника між дитиною - сиротою, позбавленою батьківського піклування та постачальником послуг з теплопостачання.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до неправильного висновку в частині погодження із позицією, викладеною в роз'ясненні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.07.2014 № 3259/02-07-06 та посилається на протилежний висновок в іншому роз'ясненні Національної комісії - від 17.01.2014 № 19/0/4-14.

Посилаючись на положення ч.ч.3, 4 ст.29 ЦК України, абз.18 ст.1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV, п.1.6 Статуту позивача, скаржник зазначає, що приміщення позивача є місцем проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, цих норм, на думку скаржника, достатньо для визнання приміщень, що використовуються ним, місцем проживання дітей.

Скаржник вказує на наявність у матеріалах справи доказів фактичного проживання дітей в орендованих та опалювальних приміщеннях позивача.

На думку скаржника, суд першої інстанції залишив поза увагою та не дав ніякої юридичної оцінки доводам про те, що приміщення, які орендовані позивачем та забезпечуються теплом відповідачем, відносяться до житла (житлового фонду); що позивач, як дитячий будинок, відноситься до гуртожитків, а останні відносяться до приміщень для проживання та оплачуються за теплопостачання за тарифами "для населення"; що в приміщенні здійснюється приладовий та бухгалтерський облік теплової енергії, що підтверджується актом про реєстрацію теплолічильників від 01.11.2012, довідкою відповідача № 04 від 07.05.2014 та актами наданих послуг і рахунками відповідача.

Скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції того факту, що у даному випадку діти-сиріти та діти, позбавлені батьківського піклування, через свого опікуна/позивача, сплачують більше коштів ніж інші діти, які живуть в квартирах чи будинках з батьками або в дитячих будинках сімейного типу або в гуртожитках, що є, на думку скаржника, дискримінацією.

26.11.2014 та 24.12.2014 скаржником подано письмові пояснення, у яких, зокрема, вказано про те, що позовна вимога у даній справі не є однорідною з вимогою у справі № 911/4107/13; в дитячому будинку позивача діти шкільного віку під супроводом працівників позивача відвідують звичайний шкільний навчальний заклад, а лише діти дошкільного віку виховуються дома, тобто в самому дитячому будинку за спеціальними навчальними програмами; позивач має ліцензію на діяльність з надання освітніх послуг лише у сфері дошкільної освіти, копія якої наявна у матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу та у додатковому відзиві відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що однією з вимог позивача є відновлення становища, яке існувало до порушення права та законних інтересів, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії з 01.05.2011 до дня прийняття рішення у справі, яка є однорідною вимогою, що вже розглядалася Київським апеляційним господарським судом та набуло свого відображення у постанові від 15.10.2014 у справі № 911/4107/13; що згідно із роз'ясненням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 19/0/4-14 від 17.01.2014 скаржнику можуть надаватися послуги з централізованого опалення як для категорії : "за тарифами для населення" за наявності двох обставин, а саме: за умови наявності відповідного окремого приладового та бухгалтерського обліку та лише щодо того приміщення, що використовується виключно для проживання, однак, у позивача ці дві обставини відсутні; що відповідний комплекс, у якому позивач орендує частину майна, не має статусу "гуртожиток", адже тільки органи місцевого самоврядування можуть надати такий статус і тільки житловим комплексам, згідно із ст. 10 п. 2 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; що про віднесення позивача до категорії "інших" споживачів у відповідача є чотири роз'яснення: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 17.01.2014 № 19/0/4-14, від 22.05.2014 № 2977/17/47-14, від 10.07.2014 № 3259/02-07-06, Управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.03.2014 № 8/20-226-14.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи письмові пояснення позивача, доводи відзиву на апеляційну скаргу та додаткового відзиву, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою, у якій просив змінити п.1 договору № 31 на постачання комунальних послуг від 01.01.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме: змінити ціну (тариф) на теплову енергію для навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії", встановивши ціну (тариф) на теплову енергію на рівні тарифу для населення, тобто в розмірі 285,97 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); застосувати до позивача вказану ціну (тариф) на теплову енергію в розмірі 285,97 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), починаючи з 01.03.2011; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

У порядку ст. 22 ГПК України позивачем 12.06.2014 та 28.08.2014 подано заяву про зміну предмету позовної заяви, у якій позивач просив визнати за позивачем право на оплату за споживання теплової енергії у приміщенні Дитячого навчального закладу "Яблучко", площею 540,00 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Садова, 12 за тарифами на теплову енергію для населення, які встановлені уповноваженими державними органами для відповідача; змінити п.1 договору № 31 на постачання комунальних послуг від 01.01.2007, укладений між відповідачем та позивачем, а саме: змінити ціну (тариф) на теплову енергію для позивача, встановивши ціну (тариф) на теплову енергію для населення, тобто, в розмірі 285,97 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), застосувавши вказану ціну (тариф), починаючи з 01.03.2011; відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, шляхом здійснення відповідачем перерахунку для позивача вартості теплової енергії, спожитої у приміщенні Дитячого навчального закладу "Яблучко", площею 540,00 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Садова, 12 - з 01.05.2011 до дня прийняття рішення у справі; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2013 укладено договір оренди між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району, за договором орендодавцем, та позивачем, за договором орендарем, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: частину приміщення Дитячого навчального закладу "Яблучко", площею 540,00 кв.м, розміщеного за адресою: с. Новосілки, вул. Садова, 12 на 1 та 2 поверхах будівлі, що перебуває на балансі Чабанівської селищної ради.

Згідно з п.10.1 договору оренди від 11.01.2013, цей договір діє з 11.01.2013 до 11.01.2015, включно.

На постачання комунальних послуг позивачем укладено з відповідачем договір № 31, який, відповідно з п.4 цього договору, вступає в дію з 01.01.2007.

В п.1 договору № 31 сторонами передбачено, що відповідач, за договором постачальник, зобов'язується надавати позивачу, за договором споживачу, комунальні послуги: теплоенергопостачання, забезпечення холодною та гарячою водою, відведення каналізаційних стоків, вивезення сміття, а позивач зобов'язується приймати та оплачувати їх на умовах цього договору по діючих цінах і тарифах (ціни без ПДВ): зокрема, за 1 Г/Кал теплоенергії - 238,43 грн.

01.12.2009 сторонами укладено додаткову угоду № 1/2010 до договору № 31, якою внесено зміни до договору № 31, зокрема, передбачено плату за 1 Гкал теплоенергії - 745,04 грн. (з ПДВ).

01.10.2011 сторонами укладено додаткову угоду № 1/2011 до договору № 31, якою внесені зміни до договору № 31 та встановлено тариф на теплову енергію за 1 Гкал - 1 074,08 грн.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, із змінами, виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, із змінами, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району від 08.11.2010 № 314 затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення, що надаються відповідачем для бюджетних установ та госпрозрахункових організацій з урахуванням рентабельності, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.09 № 400 та 20% ПДВ: зокрема, теплопостачання: ІІ група бюджетні установи - 745,04 грн./Гкал, ІІІ група (інші організації) - 939,23 грн./Гкал.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV, із змінами, до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг є встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування яких здійснюється Комісією.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 24.02.2011 № 276 установлено відповідачу тариф на теплову енергію для населення - 285,97 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району від 30.01.2014 № 620 затверджено тарифи на теплову енергію, скориговані відповідно до граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання - 838,36 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал.

Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району від 24.04.2014 № 675 затверджено тарифи на теплову енергію, скориговані відповідно до граничного рівня ціни на природний газ: для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання - 994,65 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал; для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів - 988,67 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал.

Згідно із довідкою Головного управління статистики у Київській області № 809238 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.05.2013, позивач є приватною організацією, із видами діяльності за КВЕД-2010: 85.10. Дошкільна освіта, 87.90. Надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.6 Статуту позивача, зареєстрованого 08.08.2005 за № 13398050001000781, позивач є навчально-виховним закладом для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків; місцезнаходження позивача: с. Новосілки, Києво-Святошинського району, вул. Садова, 12; власником позивача є Всеукраїнський благодійний фонд "Зоряна мрія", місцезнаходження Фонду: с. Новосілки, Києво-Святошинського району, вул. Садова, 12.

Отже, твердження скаржника про те, що на займаній позивачем площі здійснюється, виключно, лише проживання дітей, не відповідає матеріалам справи.

Щодо питань, пов'язаних із розміром тарифу за теплопостачання, який підлягає застосуванню до позивача, крім вищенаведених рішень, є наявними роз'яснення, надані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), НКРЕ, Управлінням економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Управління).

У роз'ясненнях Комісії від 17.01.2014 № 19/0/4-14 та від 10.07.2014 № 3259/02-06 повідомлено, що за умови наявності відповідного окремого приладового та бухгалтерського обліку, оплату позивачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення приміщень, що використовуються виключно для проживання, необхідно здійснювати за тарифами для населення; разом з тим, оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення приміщень іншого призначення необхідно здійснювати за тарифами для категорії інших споживачів; оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.05.2013 АА № 809239 позивач за організаційно-правовою формою належить до приватних організацій (установ, закладів), має статус юридичної особи, а отже, зазначена юридична особа відноситься до категорії споживачів "інші".

У роз'ясненні Управління від 17.03.2014 № 8/20-226-14 повідомлено, що, враховуючи вищенаведене мотивування, а також те, що основною діяльністю позивача є виховання, навчання та догляд за дітьми дошкільного віку, які самостійно не сплачують вартість житлово-комунальних послуг, то в цьому випадку необхідно застосовувати тариф на послуги з централізованого опалення як для категорії - інші споживачі.

У роз'ясненні НКРЕ від 22.05.2014 № 2977/17/47-14, враховуючи вищевикладені положення нормативних актів, повідомлено, що оскільки позивач відноситься до категорії споживачів "інші суб'єкти господарювання", то оплата за спожитий природний газ, що використовується для виробництва теплової енергії для зазначеного закладу має здійснюватися з урахуванням вимог постанови НКРЕ від 30.04.2014 № 577.

Наведені у вказаних роз'ясненнях повідомлення обґрунтовані посиланнями на положення відповідних норм законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення у справі № 911/4107/13 прийняте Господарським судом Київської області за результатом розгляду позову Комунального підприємства "Новосілки" до Дитячого будинку "Колиска дитячої надії" про стягнення 158 506,48 грн. Отже, господарські спори у справах № 911/4107/13 та № 911/1743/14 мають різний предмет та різні підстави; також підстави позовів у цих справах мають доказовий характер, отже, господарським судом здійснюється оцінка саме тих доказів, які є наявними у кожній конкретній справі та на підставі такої оцінки судом здійснюється висновок, проте, висновок суду у конкретній справі не є фактом, який відповідно до ст. 35 ГПК України є підставою для звільнення від доказування в інших справах. Таким чином, рішення у справі № 911/4107/13 не є підставою для застосування ст. 35 або ст. 80 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги немає підстав визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, враховуючи вищевикладене та наступні обставини.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач на власний розсуд обрав правовий статус та організаційно-правову форму, та, відповідно до ст. 1 ГПК України набув право на звернення з позовом до господарського суду.

Отже, твердження скаржника на неприпустимість досліджувати статус позивача, у процесі розгляду справи у господарському суді за позовом позивача, тобто застосовувати норми чинного законодавства вибірково, є неправомірним.

Згідно із ст. 42 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, усім наявним у справі роз'ясненням Комісії, НКРЕ, Управління судом першої інстанції надана належна оцінка, при цьому слід зауважити, що висновки повідомлення у кожному зазначеному роз'ясненні аргументовані положеннями відповідних нормативних актів.

Як свідчать наявні у матеріалах справи копії документів, а саме: акту про реєстрацію теплолічильників від 01.11.2012, акту комісії від 20.06.2014 (а.с. 146, 1т.), позивачем не було забезпечено здійснення окремого обліку теплопостачання лише приміщення, де проживають діти, так само, відповідно, відсутній і окремий бухгалтерський облік, отже, підстави, за наявності яких можливе застосування тарифу, передбаченого для населення, та про що вказано у роз'ясненні Комісії від 17.01.2014 № 19/0/4-14, у позивача відсутні.

Твердження скаржника про застосування тарифу для населення до теплопостачання позивача на всю площу, орендовану позивачем, враховуючи його юридичний статус, організаційно-правову форму, види діяльності, перебування на цій площі Фонду, без відокремлення обліку теплопостачання площі, на якій безпосередньо проживають діти, є таким, що не відповідає нормам вищезазначених нормативних актів.

Посилання на дискримінацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, порівняно з дітьми, які проживають у квартирах та будинках з батьками, безпідставне, адже саме позивачем вибрано вищезазначену форму піклування про дітей та не вжито заходів по відокремлення обліку теплопостачання саме того приміщення, де проживають діти, також, обов'язок оплати спожитих послуг не покладено на дітей.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 911/1743/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії" без задоволення.

2. Справу № 911/1743/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складено 05.01.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай