Рішення

від 28.07.2009 по справі 9/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.09                                                                                           Справа№ 9/84

Господарський суд Львівської області у складі судді  Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Виробничо-технічна фірма «УКРІНТЕРМ», м. Львів,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНСАЛТГРУП», м. Львів,

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»(місцезнаходження з 24.06.2009р. за ЄДР: п.і. 61001, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, проспект Гагаріна, будинок 7, кімната 1, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР: 10004238721, ідентифікаційний код: 13827416, фактичні адреси: п.і. 79003, місто Львів, вул. Городоцька, 359, та п.і. 79008, місто Львів, вулиця Галицька, буд. 4),  

Про стягнення  заборгованості  на загальну суму 73957,08 грн. та судові витрати.

За участю представників:

Від позивача:  Вівчарівський І.В. –директор,  Дегтяренко О.О. –п/к ,

До відповідача-1: не прибув.

До відповідача-2: не прибув.

Представникам роз”яснено права і обов”язки передбачені ст. 22 ГПК України. Учасники судового процесу не наполягають на технічній фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Виробничо-технічна фірма «УКРІНТЕРМ», до відповідача-1: ТзОВ «УКРКОНСАЛТГРУП», до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», про стягнення  заборгованості  на загальну суму 73897,45 грн., в т.ч. 64770,71 грн. - основного боргу, 803,86 грн. –3% річних, 1891,95 грн. –інфляційних втрат, 6430,93 грн. - пені, згідно заяви про майнові вимоги до боржника Вих № 28 від 24.07.09р. та стягнення судових витрат, пропорційно задоволених позовних вимог.

         Провадження у справі порушено 24.04.09р. та розгляд справи було призначено на  07.05.09р., про що сторони були повідомлені (докази в матеріалах справи).

        З підстав зазначених в ухвалі суду від 07.05.09р. розгляд справи відкладався.

        15.05.2009р. у зв»язку із залученням до участі у справі відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», відповідно до статті 24 ГПК України, розгляд справи відкладено на 02.07.2008р.

         Сторонам роз»яснино, що у зв»язку із залученням до участі у справі відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»- розгляд справи починається заново.

         Розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду від 09.07.2009р. та від  21.07.09р.

         Позивач в порядку статті 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача-2: заборгованість  на загальну суму 73897,45 грн., в т.ч. 64770,71 грн. - основного боргу, 803,86 грн. – 3% річних, 1891,95 грн. –інфляційних втрат, 6430,93 грн. - пені, згідно заяви про майнові вимоги до боржника Вих № 28 від 24.07.09р., подав докази про отримання відповідачем-2 цієї заяви, під розписку, 24.07.09р.,  викладене у заяві про майнові вимоги до боржника –ТзОВ «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»на суму 73897 грн. 45 коп. підтримав, просить: визнати відповідача-2 кредитором (боржником) перед позивачем на загальну суму 73897 грн. 45 коп., позов уточнений задовільнити, подав лист-повідомлення Вих. № 24/07/09-02, яким відповідач-2 повідомляє позивача та відповідача-1 про те, що Загальні збори учасників ТзОВ «Торгова компанія «Інтермакет»24.04.2009р. прийняли рішення про припинення діяльності (ліквідацію) відповідача-2 та призначення ліквідаційної комісії, що рішення про припинення діяльності відповідача-2 зареєстроване в ЄДР –22.05.2009р., про прийняте рішення було повідомлено в офіційному друкованому засобі –Бюлетені державної реєстрації  - 25.05.09р.,  що для заявлення вимог кредиторів встановлено 2 (два) місяці з дати публікації, що з 25.05.09р. змінено юридичну адресу відповідача-2.

             Разом з тим, на виклик господарського суду, відповідно до статті 30 ГПК України, прибув керівник підприємства позивача:  І.В. Вівчарівський та надав суду пояснення по суті  письмових пояснень, наданих ним суду через представників від 09.06.2009р. та по суті укладання  трьохсторонньої угоди № 05./02 про переведення боргу від 05.02.2009р. з виправленнями на 25.02.2009р.

           Відповідач-1 в дане судове засідання, представника не направив, у попередніх засіданнях  представник клопотав про задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, а саме: відповідача-1 на відповідача-2, згідно трьохсторонньої угоди № 05./02 про переведення боргу від 25.02.2009р., подав додаткові пояснення, докази про реальне переведення боргу.

           Відповідач-2 повноважного представника в судове засідання не направив, подав  письмовий відзив на позовну заяву, визнав борг позивача частково, в сумі 73897 грн. 45 коп., в т.ч. 64770,71 грн. - основного боргу, 276,83 грн. –3% річних за 51 день прострочення платежу, 1891,95 грн. – інфляційних втрат та пені 2214 грн.63 коп., яка нарахована за 51 день прострочення платежу, підтвердив факт укладення між сторонами трьохсторонньої угоди № 05./02 про переведення боргу від 25.02.09р., просить прийняти рішення у справі та встановити обов»язок відповідача-2 виплатити заборгованість перед позивачем в сумі 64770,71 грн. основного платежу  в процесі розрахунків під час процедури банкрутства відповідно до статті 105 ЦК України, подав Довідку про включення до ЄДРПОУ, зміни до Статуту від 22.05.09р., копію Статуту (нова редакція) від 13.03.09р., які зареєстровані у встановленому законом порядку, свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з ЄДР станом на 30.06.2009р., оригінал Витягу з ЄДР станом на 01.07.09р.,  згідно яких, місцезнаходження відповідача-2, з 24.06.2009р.: п.і. 61001, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, проспект Гагаріна, будинок 7, кімната 1, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР: 10004238721, ідентифікаційний код: 13827416, фактичні адреси: п.і. 79003, місто Львів, вул. Городоцька, 359, та п.і. 79008, місто Львів, вулиця Галицька, буд. 4), подав  Протокол № 7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»від 29.11.2007р., копію угоди від 25.02.09р. (з виправленням дати: «09»на дату «25», виправлення засвідчено підписами повноважних осіб трьох сторін та печатками підприємств трьох сторін) № 05/02 про переведення боргу, просить застосувати статтю 520 ЦК України, так як сторони за вказаною угодою про перевід боргу, не відмовилися від цього правочину, договір є обов»язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України), а одностороння відмова від зобов»язання зобов»язання не допускається, просить заяву задовільнити в частині визнаного боргу.

          В судовому засіданні надавав пояснення, в порядку статті 30 ГПК України, Директор ТзОВ  ПП «ВТФ «Укрінтерм»п. ВІВЧАРІВСЬКИЙ І.В., який пояснив, що дійсно була підписана трьохстороння угода № 05./02 про переведення боргу від 05.02.2009р., згодом, десь у травні 2009р., як він пам»ятає, дату було змінено з 09.02.09р. на 25 лютого 2009р., однак у примірнику позивача такі зміни відсутні, щодо письмового пояснення наданого ним у справі від 09.06.2009р., пояснив, що під «оманою»він розумів те, що, на час укладання трьохсторонньої угоди, він не знав про ліквідацію підприємства відповідача-2 та про те, що Загальні збори учасників ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»24.04.2009р. прийняли рішення про припинення діяльності (ліквідацію) відповідача-2 та призначення ліквідаційної комісії, що рішення про припинення діяльності відповідача-2 зареєстроване в ЄДР –22.05.2009р., що про прийняте рішення було повідомлено в офіційному друкованому засобі –Бюлетені державної реєстрації  - 25.05.09р.,  що для заявлення вимог кредиторів встановлено 2 (два) місяці з дати публікації, що відповідач-2 з 25.05.09р. змінив юридичну адресу, довідався про це лише з листа-повідомлення Вих. № 24/07/09-02 від 24.07.2009р., який йому було надано відповідачем-2, тому раніше хотів стягнути заборгованість із відповідача-1, а оскільки іншого виходу з даної ситуації немає, просить постановити рішення та стягнути з відповідача-2 кошти сумі 73897 грн. 45 коп., в т.ч. 64770,71 грн. основного боргу, 803,86 грн. –3% річних, 1891,95 грн. –інфляційних втрат, пені 6430,93 грн.та судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

           В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

          01.09.2008р. між позивачем (ПП ВТФ «Укрінтерм») та відповідачем-1 (ТзОВ «Укрконсалтгруп») був укладений договір субпідряду № 01.-01/09 на виконання будівельно-монтажних робіт на загальну суму 67119,60 грн.

            Зазначений договір за своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками є договором субпідряду.

            Відповідно до п. 11.4.3. договору субпідряду, підрядник зобов»язаний був за належно виконані субпідрядником роботи протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання розрахунку, провести оплату за виконані роботи.

            12.02.2009р. між позивачем та відповідачем-1 був підписаний Акт приймання виконаних робіт за лютий місяць, загальна заборгованість за яким складає 67119,60 грн.

            Викладене позивач підтверджує договором субпідряду № 01.-01/09 від 01.09.08р.,  Актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009р., Типова форма № КБ-2в,  Довідкою про виконання підрядних робіт за лютий  2009р.,  договором підряду № 20.-01/02 від 20 лютого 2008р.

            Відповідач-1 своєчасно не розрахувався за виконані Позивачем підрядні роботи, за договором субпідряду, що стало підставою для позивача звернутися до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 67119,60 грн. основного боргу, 4589,88 грн. пені, 1960, 56 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення, 3% річних в сумі 287,04 грн. та стягнення судових витрат.

            Як вбачається з матеріалів даної справи, 25 лютого 2009р. між позивачем (ПП ВТФ «Укрінтерм»), відповідачем-1 (ТзОВ «Укрконсатгруп») та ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»(відповідач-2 –у справі) була укладена трьохстороння угода № 05./02  про переведення боргу.

            Первісно, у трьохсторонній угоді, було вказано дату: »09», яку виправлено сторонами на дату: »25», про що вчинено відповідні написи на титульному аркуші угоди, підписано повноважними представниками трьох сторін та засвідчено печатками (оригінал Угоди оглядався у судових засіданнях).

            Вказане не заперечується ні Директором підприємства позивача, ні відповідачем-1, ні відповідачем-2,  однак, як зазначив Директор ТзОВ «Укрконсатгруп»п. Вівчарівський  І.В., на його примірнику трьохсторонньої угоди № 05./02  таке виправлення –відсутнє, однак того, що вказана угода ним особисто підписувалася, засвідчувалася печаткою –не заперечує, як і не заперечує чинності цієї угоди на час розгляду справи в суді.  

            В судовому засіданні встановлено, що 20.02.2008р. між ТзОВ «Укрконсалтгруп»(Генеральний підрядник) та ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»(Замовник) було укладено договір підряду № 20.-01/02 щодо виконання будівництва торгово-розважального комплексу «Леополіс»на вулиці Кульпарківській у місті Львові будівельних робіт, зокрема, робіт влаштування усіх видів зовнішніх мереж, необхідних для повноцінного функціонування вказаного об»єкта.

            Для виконання робіт, відповідно до договору підряду № 20.-01/02 від 20.02.08р. щодо виконання будівництва торгово-розважального комплексу «Леополіс»на вул. Кульпарківській у місті Львові, відповідачем-1 був укладений з позивачем договір субпідряду № 01.-01/09 від 01.09.08р. на виконання будівельно-монтажних робіт на загальну суму 67119,60 грн.

           Роботи визначені за договором субпідряду позивачем були виконані та передані відповідачу-1 за Актом приймання виконаних підрядних робіт від 12.02.2009р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 12.02.2009р.

           Відповідач-1, не маючи коштів на оплату виконаних  позивачем підрядних робіт за договором  субпідряду № 01.-01/09 від 01.09.08р., в порядку визначеному статтею 520 ЦК України, запропонував позивачу  укласти угоду про переведення боргу на Замовника –ТзОВ «Інтермаркет», що було вчинено трьома сторонами, і 25.02.2009р. між трьома сторонами укладено угоду № 05./02  про переведення боргу.

            Згідно із умовами угоди № 05./02  від 25.02.09р. про переведення боргу,  зі згоди Позивача (п.1 угоди) Генеральний підрядник передає, а Замовник приймає на себе грошові зобов»язання в сумі 64770,41 грн., що виникли на підставі договору субпідряду, а також відповідальність за прострочення виконання грошових зобов»язань.

            Пунктом 3 угоди про перевід боргу сторони, які її уклали передбачили, що внаслідок укладення цієї угоди, Позивач  втрачає право вимоги до Генерального підрядника (відповідача-1) щодо виконання останнім грошових зобов»язань та набуває право вимоги до Замовника (відповідача-2).

            Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов»язання припиняється частково або повністю на підставах, встановлених, зокрема, договором.

            Оскільки зобов»язання Генерального підрядника (відповідача-1) перед Позивачем припинилися відповідно до статті 598 ЦК України, а на підставі угоди № 05./02 про переведення боргу від 25.02.2009р. (п. 3), боржником у матеріально-правових відносинах, з яких виник спір, став відповідач-2.

             Відповідач-2 (ТзОВ «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», місцезнаходження з 24.06.2009р. за ЄДР: п.і. 61001, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, проспект Гагаріна, будинок 7, кімната 1, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР: 10004238721, ідентифікаційний код: 13827416, фактичні адреси: п.і. 79003, місто Львів, вул. Городоцька, 359, та п.і. 79008, місто Львів, вулиця Галицька, буд. 4)  заборгованість Позивача за угодою № 05./02  від 25.02.2009р. про переведення боргу та договором субпідряду № 01.-01/09 від 01.09.2008р. визнав частково, а саме:  в сумі 64770 грн. 71 коп. основного боргу, 276,83 грн. –3% річних, 1891,95 грн. інфляційних втрат та 2214,63 грн. пені, що підтверджується письмовим відзивом відповідача-2 (вхідний № 13358 від 01.07.09р.), розрахунок –у тексті відзиву.

          Отже, станом на час розгляду даного спору, відповідач-2 має основний борг перед Позивачем на суму 64770 грн. 71 коп., яким ним визнано, згідно відзиву на позовну заяву.

          Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що  сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог  ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно                га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що  учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Позивач просить стягнути з відповідача-2 на свою користь інфляційні витрати  в сумі 1891 грн. 95 коп. та 3% річних у сумі 803 грн. 86 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

           Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Розрахунок 3% річних, станом на 24.07.09р., згідно заяви про майнові вимоги боржника Вих. № 28, яку відповідач -2 отримав під розписку, 24.07.09р.: 64770,71 грн. основного боргу х 3% : 100% : 365 днів року х 151 день прострочення платежу  = 803,86 грн.

           Розрахунок інфляційних втрат станом на 24.07.09р. згідно заяви про майнові вимоги боржника Вих. № 28, яку відповідач -2 отримав під розписку, 24.07.09р: 64770,71 грн. –сума основного боргу х 1,015 х 1,014 =  66 662,66 грн. –64770,71 грн. = 1891,95 грн.

           Разом з тим, Позивач просить стягнути з відповідача-2 пеню у розмірі 6430 грн. 93 коп., яка нарахована відповідно до п. 14.2.2. договору субпідряду, угоди № 05./02 про переведення боргу від 25.02.2009р., з урахуванням ч. 6 статті 232 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції ЗУ від 10.01.2002р.

           Розмір пені нараховано від суми основного боргу: 64770,71 грн., ставка НБУ за період нарахування пені –12%, прострочення платежу, станом на 24.07.09р. - 151 днів.

           Розрахунок  розміру пені, згідно заяви про майнові вимоги боржника Вих. № 28, яку відповідач -2 отримав під розписку, 24.07.09р: 64770,71 грн. сума основного боргу х 0,24 (12% ставка НБУ за період у який нараховується пеня х 2 : 100%) : 365 днів року х 151 день прострочення платежу = 6430,93 грн.

           Суд, заслухав пояснення представників позивача, які прибули в дане судове засідання,  відповідача-1 у попередніх судових засіданнях, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, а саме:  стягнути з відповідача-2 на користь позивача: 64770,71 грн. - основного боргу, 803,86 грн. –3% річних, 1891,95 грн. –інфляційних втрат, 6430,93 грн. - пені.

            Щодо відповідача-1 –провадження у справі припинити.

          Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

          Позивачем за даним позовом сплачено 739 грн. 57 коп. державного мита платіжним дорученням № 151730019 від 17.04.09р., виходячи з ціни позову, на час його подання до господарського суду  - 73957 грн. 08 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           На час постановлення рішення у справі, загальна сума боргу,згідно уточнених позовних вимог станом на 24.07.09р., складає 73897,45 коп. (64770,71 грн. + 803,86 грн. + 1891,95 грн. + 6430,93 грн.), відтак стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягає державне мито у розмірі 738 грн.97 коп. (73897,45 грн. загальна сума уточнених позовних вимог х 739,57 грн. сплаченого позивачем держмита : 73957,08 грн. ціна позову на час його подання до суду = 738,97 грн.) та 117 грн. 90 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу                  (73897,45 грн. загальна сума уточнених позовних вимог х 118,00 грн. сплачених позивачем витрат на ІТЗСП : 73957,08 грн. ціна позову на час його подання до суду =  117,90 грн.).

           На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4-3 –4-7, 12, 15, 22, 24, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 77, 80,82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

1.  Позов позивача: Приватного підприємства «Виробничо-технічна фірма «УКРІНТЕРМ»до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»задовільнити  повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ»(місцезнаходження з 24.06.2009р. за ЄДР: п.і. 61001, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, проспект Гагаріна, будинок 7, кімната 1, реєстраційний номер юридичної особи  за ЄДР: 10004238721, ідентифікаційний код: 13827416, фактичні адреси: п.і. 79003, місто Львів, вул. Городоцька, 359, та п.і. 79008, м. Львів, вул. Галицька, буд. 4) на користь Приватного підприємства  «Виробничо-технічна фірма «УКРІНТЕРМ» (юридична адреса: місто Львів, вулиця І. Франка, 61/711, адреса для кореспонденції: 79044, місто Львів, вулиця Кн. Ольги, 5 «л», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 30052833)  64770 грн. 71 коп. - основного боргу, 803 грн. 86 коп. –відсотків річних, 1891 грн. 95 коп. –інфляційних втрат, 6430 грн. 93 коп. –пені, 738 грн.97 коп. - державного мита та 117,90 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Щодо відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНСАЛТГРУП» (юридична адреса: 79040, місто Львів, вулиця Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 34418442) – провадження у справі припинити.

4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Данко Л.С.