Постанова

від 16.07.2009 по справі 11/53

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/53

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.07.2009  року                                                                      Справа № 11/53

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Єжової С.С.

                                              Парамонової Т.Ф.  

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача:          представник до судового засідання не прибув;

від відповідача:                     Тверітніков С.В., паспорт серії ЕМ 263386,

                                              виданий Северодонецьким МВ УМВС України

                                              в Луганській області, директор ТОВ „ВФК

                                             „Донбаспромсировина”;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                             „Виробничо-фінансова компанія

                                             „Донбаспромсировина”, м.Северодонецьк

                                              Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                          16 квітня 2009 року (підписано 16.04.09)

у справі                                        №11/53 (суддя Москаленко М.О.)

за позовом:                                        Комунального підприємства „Житлосервіс

                                             „Добробут”, м.Северодонецьк Луганської області  

до відповідача:                      Товариства з обмеженою відповідальністю

                                            „Виробничо-фінансова компанія

                                            „Донбаспромсировина”, м.Северодонецьк

                                             Луганської області                                                

про                                        стягнення 4489 грн. 32 коп.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство „Житлосервіс „Добробут” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №36 від 02.10.06 у розмірі 4489 грн. 32 коп.   

Рішенням господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 (суддя Москаленко М.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Донбаспромсировина” на користь Комунального підприємства “Житлосервіс „Добробут” заборгованість з орендної плати у розмірі 4063 грн.               01 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 92 грн. 32 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106 грн. 80 коп.   

В решті позову відмовлено.    

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Правовідносини сторін за договором оренди від 02.10.06 припинилися за двосторонньою згодою у момент складання та підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, а саме: 13.10.08, а тому обов'язок відповідача сплачувати орендну плату за договором припинився з моменту складання вказаного акту.

З посиланням на ст.ст. 525, 526, 762 Цивільного кодексу України, п.1                ст.193 Господарського кодексу України місцевим господарським судом зазначено, що в судовому засіданні 16.04.09 позивачем надано чіткий розрахунок суми позову, з якого вбачається, що сума заборгованості з орендної плати складає            4063 грн. 01 коп.,  426 грн. 31 коп. складає заборгованість відповідача  зі сплати орендної плати за землю.

До суми позову як заборгованість з орендної плати за договором оренди від 02.10.06 позивачем включено й суми земельного податку, який повинен був сплатити відповідач під час дії договору, а саме: 426 грн. 31 коп., проте вимога про стягнення даної суми заявлена саме як вимога про стягнення заборгованості з орендної плати, що не відповідає фактичним обставинам справи, отже обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам справи, є вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі                        4063 грн. 01 коп.   

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” звернулось з апеляційною скаргою №б/н та дати, якою просить скасувати рішення повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Заявником зазначено, що 27.12.07 відповідачу надійшла заява, в якій було зазначено про те, що строк дії договору №36 від 02.10.06 закінчився. Відповідач був згоден на припинення договору оренди у зв'язку з закінченням терміну його дії і таким чином, дія договору оренди припинилась.

До 29.12.07 позивач прийняти об'єкт оренди відмовлявся. Але у 2008 році ніякої заяви про припинення договору не надходило, договір не був розірваний в порядку статті 188 ГК України, отже договір був припинений на підставі заяви, яка надійшла до відповідача від позивача 27.12.07.

Таким чином, відповідач не зміг користуватися об'єктом оренди з 27.12.07, оскільки підготував орендоване приміщення до повернення на вимогу орендодавця та у встановлений орендодавцем строк, але з незалежних від орендаря причин орендодавець не приймав об'єкт оренди у самостійно визначений строк.   

Запереченням на апеляційну скаргу №б/н та дати Комунальне підприємство „Житлосервіс „Добробут” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 залишити без змін.  

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року у справі №11/53 для розгляду апеляційної скарги ТОВ  „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” на рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 призначено судову колегію у складі: Парамонової Т.Ф. –судді –головуючого, суддів –Єжової С.С., Семендяєвої І.В.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року у справі №11/53 здійснено заміну у складі колегії по розгляду апеляційної скарги. Виключено зі складу колегії головуючого суддю                 Парамонову Т.Ф., введено до складу колегії головуючим суддю Журавльову Л.І.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01 липня 2009 року у справі №11/53 здійснено заміну у складі колегії по розгляду апеляційної скарги. Виключено зі складу колегії суддю Семендяєву І.В., введено до складу колегії суддю Парамонову Т.Ф.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.  

  Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 слід змінити з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами  п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу п.1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічна норма передбачена ст.759 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.06 між Комунальним підприємством „Житлосервіс „Добробут” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина”   укладено договір оренди нежитлового приміщення №36, відповідно умов якого відповідачеві (орендатору) передане в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул.Автомобільна, буд.9, загальною площею  107,8 кв.м, яке знаходиться на балансі КП “Житлосервіс “Добробут”, для розміщення офісу.

Вказане нежитлове приміщення передане відповідачеві за актом приймання –передачі від 02.10.06, підписаним повноважними представниками сторін.     

Додатковою угодою до договору оренди №1 сторони встановили, що орендна плата за нежитлове приміщення встановлюється у розмірі 8% від вартості приміщення, визначеної експертним шляхом; розмір орендної плати за жовтень 2006 року складає 234 грн. 03 коп.    

Відповідно до умов пункту 5.4 договору орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця з урахуванням  індексу інфляції на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача).

Пунктом 10.1 сторони встановили строк дії договору –з 02.10.06 по 28.09.07 та пунктом 10.4 визначили, що договір припиняється по закінченню строку, на який його укладено; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи свідчать, що 27.12.07 позивачем надіслано лист №1216 відповідачу з повідомленням про припинення дії договору оренди через три місяці після закінчення строку дії договору, а за умовами пункту 10.4 договору оренди договір вважається продовженим за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.  

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, факт надсилання позивачем листа з порушенням встановленого договором місячного терміну не свідчить про припинення дії договору, тому строк дії договору був продовжений на термін, зазначений у пункті 10.1 договору, та на тих самих умовах.

Відповідачем надані адресовані позивачу листи (за вх.№1163 від 22.09.08 та за вх.№1499 від 10.10.08) із вимогою про прийняття об'єкту оренди. Факт отримання вказаних листів  відповідача позивачем не заперечується.

13.10.08 сторонами договору оренди складено Акт прийому–передачі нежитлового приміщення, згідно з яким відповідачем був повернутий об'єкт оренди позивачу.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що правовідносини сторін за договором оренди припинилися за двосторонньою згодою у момент складання та підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, а саме: 13.10.08, а тому  обов'язок відповідача сплачувати орендну плату за договором також припинився з моменту складання вказаного акту.

Господарським судом Луганської області вірно вказано, що посилання відповідача на приписи ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, оскільки певне майно з орендованого приміщення вивезене під час дії договору оренди з власної волі відповідача.   

Відповідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.  

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що до суми позову як заборгованість з орендної плати позивачем необґрунтовано включено суми земельного податку, який повинен сплатити відповідач під час дії договору.   

Як свідчать матеріали справи, господарським судом Луганської області невірно взято до уваги розрахунок суми заборгованості з орендної плати наданий позивачем від 16.04.09 в розмірі 4063 грн. 01 коп., оскільки орендна плата нарахована позивачем в порушення умов п.5.4 договору та чинного законодавства, тобто за умовами договору орендна плата вноситься щомісячно з урахуванням індексу інфляції саме на суму 234 грн. 03 коп. орендної плати.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1780 грн. 38 коп. У решті позову слід відмовити за необґрунтованістю вимог.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита за позовом у сумі      40 грн. 45 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 46 грн. 80 коп., а у решті на позивача.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 слід змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення слід викласти в наступній редакції: „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Донбаспромсировина”, Луганська область, м.Северодонецьк,                      вул.Горького, буд.23, кв.11, код 32082351 на користь Комунального підприємства “Житлосервіс “Добробут”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна,       буд.1, код 25057449 заборгованість з орендної плати у розмірі 1780 грн. 38 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 40 грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 46 грн. 80 коп.”.    

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України   витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на обидві сторони, оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.     

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.4 ст.103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

                                             П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина” на рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 змінити.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 16 квітня 2009 року у справі №11/53 викласти в наступній редакції:  „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Донбаспромсировина”, Луганська область, м.Северодонецьк,                      вул.Горького, буд.23, кв.11, код 32082351 на користь Комунального підприємства “Житлосервіс “Добробут”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна,       буд.1, код 25057449 заборгованість з орендної плати у розмірі 1780 грн. 38 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 40 грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 46 грн. 80 коп.”.       

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Комунального підприємства „Житлосервіс „Добробут”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.1, код 25057449 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбаспромсировина”, м.Северодонецьк Луганської області, вул.Горького, буд.23, кв.11, код 32082351 державне мито за подання апеляційної скарги у сумі  25 грн. 50 коп.  

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.      

       Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      С.С.Єжова

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова   

 Надруковано 5 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3.          позивачу

4.          відповідачу

5.          господарському суду Луганської області

Внесено  17.07.09