Рішення

від 14.07.2009 по справі 43/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/129

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.07.09 р.                                                                                                       Справа № 43/129                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоінтерстрой”,                             м. Краматорськ

про стягнення суми боргу у розмірі 1828,35грн., штрафу у розмірі 732,13грн.

За участю представників:

від позивача: Жолобова О.Г. за дов. №21/1-1158/Сг від 26.11.08р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоінтерстрой”, м. Краматорськ про стягнення суми боргу у розмірі 1828,35 грн., штрафу у розмірі 732,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №331/Км від 27.10.08р., в частині своєчасної оплати наданих послуг.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №331/Км від 27.10.08р. з додатком, банківські виписки за 21.01.09р., 05.03.09р., лист №616/Км від 07.07.09р., фіскальний чек №2852 від 08.07.09р., опис вкладення від 08.07.09р.

Відповідач не зміг скористатись своїм законним правом на участь його представника в судовому засіданні, оскільки не одержав ухвали суду про порушення провадження у справі, про що свідчить повернутий конверт з цінним повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернутий на адресу суду.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/2497 від 09.06.09р., станом на 02.06.09р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоінтерстрой” (ідентифікаційний код - 33620522) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у договорі та позові.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.08р. між сторонами був укладений договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №331/Км, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації (СОС) охорону об'єктів, які внесені до дислокації і позначені на план-схемі, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

          Відповідно до пункту 2.3. договору оплата замовлених послуг здійснюється відповідачем на умовах внесення попередньої оплати, шляхом виплати позивачу щомісячно сум зазначених в дислокації (додаток №1 договору).

Згідно до пункту 2.4. договору перший платіж відповідач здійснює впродовж п'яти банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі здійснюються відповідачем не пізніше п'яти днів до кінця кожного поточного місяця. Тобто за пять днів до кінця поточного місяця клієнт повинен оплатити замовлені ним охоронні послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Відповідно до пункту 10.1. договору останній набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до жовтня 2009р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах. Продовження дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання нової дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін дії договору (пункт 9.2. договору).

Як встановлено судом, сторонами підписано дислокації на 2008р., 2009р., розрахунки до договору №331/Км від 27.10.08р. з 27.10.08 по 31.12.08, з 01.01.09 по 31.12.09.

Таким чином на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №331/Км від 27.10.08р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у грудні 2008р. вартістю 607,67грн., у січні 2009р. – 610,34грн., у лютому 2009р. – 610,34грн., у березні 2009р. – 610,34грн., у квітні 2009р. – 610,34грн.

Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №331/Км від 27.10.08р., прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, станом на 14.07.09р., відповідачем сплачені лише послуги за січень 2009р. у сумі 610,34грн. згідно банківської виписки за 21.01.09р. та послуги за лютий 2009р. у сумі 610,34грн. згідно банківської виписки за 05.03.09р. При цьому послуги за лютий сплачені з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів здійснення своєчасної оплати послуг за грудень 2008р., березень-квітень 2009р.

Отже на теперішній момент за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 1828,35грн.

Відповідно до пункту 6.2. договору невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування штрафу, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 732,13грн.

Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобов'язань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.3.14., 7.2. договору, відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг наданих позивачем у грудні 2008р., лютому 2009р., березні 2009р. та квітні 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми невиконаного належним чином зобов'язання за грудень 2008р. – 607,67грн., за лютий 2009р. – 610,34грн. та 50% від суми невиконаного належним чином зобов'язання за березень 2009р. – 610,34грн., квітень 2009р. – 610,34грн.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг наданих позивачем за грудень 2008р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 732,13грн. є обґрунтованим.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоінтерстрой”, м. Краматорськ про стягнення суми боргу у розмірі 1828,35грн., штрафу у розмірі 732,13грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоінтерстрой” (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 8; ідентифікаційний код 33620522, р/р 26003038198300 в “УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, р/р 26001003082006 в ЦВ ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970) суму боргу у розмірі 1828,35грн., штраф у розмірі 732,13грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя