Рішення

від 29.12.2014 по справі 902/1453/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2014 р. Справа № 902/1453/14

за позовом : Прокурора Немирівського району Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька, обл., 22800) в інтересах держави в особі Немирівської районної державної адміністрації (вул. Горького, 84, м.Немирів, Вінницької обл., 22800)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Астра" (Площа Незалежності, 3, с. Кірове, Немирівський р-н., Вінницька обл., 22833, код ЄДРПОУ 33623366)

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області (вул. Соборна, 15 А, м. Вінниця)

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 8403,93 грн. шкоди

Суд:

Cуддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокурор: Таранюк Л.Ю.

позивача: не з'явився

відповідача: Великий В.С., Сметанський М.В. - за дорученням

третьої особи: Слободянюк С.О. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Немирівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Астра" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 8403,93 грн. шкоди.

Ухвалою від 15.10.2014 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду на 06.11.2014 року та залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну інспекцію сільського господарства у Вінницькій області.

31.10.2014 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 206 від 30.10.2014 року, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

ТОВ "Агро-Астра" земельну ділянку площею 8,9 га із земель водного фонду на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту (ставу Андрієнків), ніколи не використовувало та не використовує. Актом обстеження земельної ділянки № 2 від 30 серпня 2012 року було обстежено земельну ділянку площею 6,8 га, із земель водного фонду на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту (ставу Козубівуський). Даним актом вказану земельну ділянку площею 8,9 га обстежено не було.

В ході проведення перевірки державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області не було здобуто будь-яких доказів того, що ТОВ "Агро-Астра" незаконно використовує земельну ділянку площею 8,9 га із земель водного фонду на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту (ставу Андрієнків). Викладені в актах перевірки факти незаконного використання вказаної земельної ділянки є надуманими і не підтверджуються жодними об'єктивними даними.

За самовільне зайняття земельної ділянки передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст. 51-1 КУпАП України. В позові вказано, що за самовільне зайняття земельної ділянки інспектором сільського господарства у Вінницькій області складено протокол № 000074 від 30.08.2012 року та директора ТОВ "Агро-Астра", Саутіна А.В., притягнуто до адміністративної відповідальності. Однак за самовільне зайняття земельної ділянки на громадянина Саутіна А.В. було складено вище зазначений протокол по ст. 53 КУпАП (Порушення правил використання земель).

Крім цього, на громадянина Саутіна А.В. накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 53 КУпАП в сумі 510 гривень. Однак дана постанова про стягнення з Саутіна А.В. штрафу в сумі 510 гривень, виконана не була, що підтверджується відповіддю начальника ВДВС Немирівського РУЮ за № 143 від 20.01.2014 року.

14 лютого 2014 року Немирівським районним судом постанову № 000074 від 31 серпня 2012 року про притягнення Саутіна А.В. до адміністративної відповідальності по ст. 53 ч. 1 КУпАП скасовано, як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно і відсутнє діяння, що передбачає самовільне зайняття земельної ділянки, а відтак і неможливе нарахування матеріальної шкоди.

Також на адресу ТОВ "Агро-Астра" надійшов припис № 000074 від 30.08.2012 року щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Так, як ТОВ "Агро-Астра" вказану земельну ділянку не використовувало, на адресу державного інспектора сільського господарстві у Вінницькій області, 26 вересня 2012 року за № 103 направлено відповідь, про те, що відповідач земельну площею 8,9 га із земель водного фонду на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту (ставу Андрієнків) не використовує. Після отриманої відповіді більше жодних приписів щодо звільнення даної ділянки на адресу ТОВ "Агро-Астра" не надходило.

Окрім того, 31.10.2014 року від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також 31.10.2014 року від відповідача супровідним листом № 209 від 30.10.2014 року надійшло письмове пояснення генерального директора ТОВ "Агро-Астра" наступного змісту.

ТОВ "Агро-Астра" займається вирощуванням та реалізацією зернових культур та тваринництва. Товариство риборозведенням не займається. Земельні ділянки, що відносяться до земель водного фонду державної форми власності, які знаходяться на території Кіровської сільської ради Немирівського району Вінницької області, ТОВ «Агро-Астра» не використовувало та по даний час не використовує.

В кінці серпня 2012 року на ТОВ "Агро-Астра" державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області здійснювалася планова перевірка. На цей час генеральний директор, Букальцев Є.В., був відсутній на роботі з поважних причин. Обов'язки генерального директора були покладені на Саутіна А.В.. За час відсутності генерального директора, державна інспекція сільського господарства до перевірки залучила Саутіна А.В. і не зрозуміло з яких причин почали перевіряти земельні ділянки водних об'єктів, в даному випадку став "Андрієнків".

В ході перевірки інспекторами в актах перевірок будь-яких доказів того, що ТОВ "Агро-Астра" самовільно зайняла земельні ділянки водного фонду, не виявлено. Однак по надуманих мотивах інспектором в актах перевірки вказано, що саме ТОВ "Агро-Астра" без будь-яких документів дозвільного характеру, самовільно зайнята та в подальшому використовується земельна ділянка водного фонду ставу "Андрієнків".

Товариство вище зазначені земельні ділянки ніколи не використовувало та не використовує. Будь-яких документів щодо закупівлі зарибка чи збуту риби, в бухгалтерії Товариства відсутні. По своїх прямих функціональних обов'язках, а саме організації роботи та ремонту машино - тракторного парку Саутін А.В. не знав, та не міг знати, фактичних обсягів земельних ділянок, що знаходяться в користуванні Товариства.

31.10.2014 року від представника державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області до суду надійшло письмове пояснення по суті позовних вимог щодо таких обставин.

Працівниками інспекції 30.08.2012 року проведено перевірку стану дотримання вимог Земельного кодексу України посадовими особами ТОВ "Агро-Астра". За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "Агро-Астра" в особі директора Саутіна А. В. використовує земельну ділянку площею 8,9 га із земель водного фонду на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб.

Вказана земельна ділянка використовується ТОВ "Агро-Астра" за відсутності відповідного рішення Немирівської районної державної адміністрації про передачу її у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності відповідного правочину щодо вказаної земельної ділянки, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Таке правопорушення кваліфікується за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як самовільне зайняття земельної ділянки.

За вказаним фактом державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області складено протокол № 000074 від 30.08.2012 року на директора ТОВ "Агро-Астра" Саутіна А. В. та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Державним інспектором сільського господарства на підставі Методики, затвердженої Постановою Кабміну України № 963 від 25.07.2007 року, розраховано розмір шкоди у розмірі 8 403,93 грн.. Директору ТОВ "Агро-Астра", Саутіну А. В., особисто вручено повідомлення про нарахування шкоди.

Саутін А.В. дії працівників Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області під час проведення перевірки та складання відповідних адміністративних матеріалів не оскаржував, а тому постанова про накладання адміністративного стягнення вступила в законну силу, тобто Саутін А.В. зобов'язаний був сплатити нараховану шкоду за порушення земельного законодавства, але не зробив цього. Тому є всі підстави зобов'язати Саутіна А. В. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути нараховану шкоду в судовому порядку.

В судовому засіданні 06.11.2014 року розпочато розгляд справи по суті, в ході якого, у зв"язку з відсутностю усіх необхідних для вирішення спору доказів, відкладено розгляд справи на 27.11.2014 року, про що винесено відповідну ухвалу суду.

24.11.2014 року від прокурора Немирівського району надійшли письмові пояснення в яких повідомляється, що ТОВ "Агро-Астра" використовує земельну ділянку водного фонду загальною площею 8,9 Га. для рибогосподарських потреб. Доказами вказаної діяльності є наявність охоронника біля водного об'єкту, який перешкоджає вільному доступу до даної земельної ділянки громадян та перешкоджає зайняттю любительським та спортивним рибальством. Вказані факти підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.08.2012, який складений інспекторами Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області у присутності виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ "Агро-Астра" Саутіна А.В. та Актом обстеження земельної ділянки від 30.08.2012 року, яке також проводилось за участю Саутіна А.В.

Таким чином, державі заподіяна шкода у вигляді обмеження щодо використання земельної ділянки та неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки у вигляді податків, які недоотримані бюджетом від ТОВ "Агро-Астра" за користування земельною ділянкою.

Також прокурор у письмових поясненнях просив зобов"язати ТОВ "Агро-Астра" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом забезпечення вільного доступу до даної земельної ділянки громадян, усунення перешкод для здійснення любительського та спортивного рибальства та повернення ділянки за актом прийому-передачі державі в особі Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області.

24.11.2014 року на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких вказується про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки під водним плесом для рибогосподарських потреб, внаслідок чого завдано шкоду державі, розрахунок якої долучено до позову. Також позивач повідомляє, що відповідачем було насипано греблю та збудовано споруду для відводу води з даного ставка і біля ставка знаходиться металевий вагончик для охоронців, якими здійснюється цілодобове чергування.

27.11.2014 року від представника державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області надійшли додаткові письмові пояснення, в яких викладені аналогічні обставини щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та завдання шкоди у сумі 8 403,93 грн., які наведені у поясненнях від 30.10.2014 року.

Ухвалою суду від 27.11.2014 року оголошено перерву в судовому засіданні з призначенням слухання на 04.12.2014 року.

В судовому засіданні 04.12.2014 року представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання № 234 від 03.12.2014р., в якому просив суд припинити провадження у справі, в зв'язку з тим, що, відповідно до положень ст. 122 Земельного Кодексу України Немирівська районна адміністрація не є розпорядником спірної земельної ділянки і не може заявляти позовні вимоги щодо відшкодування шкоди за використання даної земельної ділянки.

Прокурор та представник 3-ї особи проти даного клопотання заперечили.

Заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає як таке, що не узгоджується з положенням як статті 122 Земельного кодексу України, так і ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 04.12.2014р. розгляд справи відкладено на 29.12.2014р.

В судове засідання 29.12.2014р. з"явились прокурор, представники відповідача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокурор позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.08.2012 року державним інспектором державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, де зазначено, що ТОВ "Агро-Астра" користується земельною ділянкою водного фонду площею 8,9 га, яка зайнята водним об»єктом на території Кіровської сільської ради за межами населеного пункту с. Кірово для рибогосподарських потреб за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу в оренду (користування) або у власність, що є порушенням ст. 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 78).

Від відповідача в акті перевірки зазначено Саутіна А.В., що призначений виконуючим обов"язки генерального директора ТОВ "Агро-Астра" на періоз з 27.08.2012 р. по 01.09.2012 р. ( наказ № 46 п.2 від 27.08.2012 р.).

Наведені вище обставини зафіксовані також в акті обстеження земельної ділянки № 2 від 30.08.2012 року (а.с. 76).

30.08.2012 р. складено протокол № 000074 про адміністративне правопорушення стосовно директора ТОВ «Агро-Астра» Саутіна А.В.

За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення Управлінням контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області винесено постанову № 000074 від 31.08.2012 року про накладення на гр. Саутіна А.В. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 82).

30.08.2012 року державним інспектором державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області внесено припис № 000074, яким відповідача зобов'язано в 30-денний термін вжити заходів по усуненню виявленого порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення зайнятої земельної ділянки.

31.08.2012 р. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаної вище земельної ділянки, яка згідно розрахунку склала 8 403,93 грн. (а.с. 84).

На зазначений вище припис відповідачем надано письмове повідомлення № 103 від 26.09.2012 року про те, що станом на 26.09.2012 року ТОВ «Агро-Астра» не використовує земельну ділянку водного фонду площею 8,9 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Немирівського району за межами населеного пункту (а.с. 91).

28.09.2012 р. державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, де зазначено, що ТОВ "Агро-Астра" звільнило самовільно зайняту земельну ділянку із земель водного фонду площею 8,9 га та приведено її у стан, придатний для використання, чим виконано припис № 000074 від 30.08.2012 р. Даний акт від відповідача також підписано Саутіним А.В.(а.с.92).

17.10.2012 року Кіровською сільською радою надано державному інспектору сільського господарства у Вінницькій області письмову відповідь № 402 про те, що земельні ділянки водного фонду, а саме ставки «Андрієнків» та «Козубівський» знаходяться за межами населеного пункту с. Кірово та входять в компетенцію Немирівської районної державної адміністрації; копії документів, які посвідчують право користування на умовах оренди вказаних земельних ділянок, у Кіровської сільської ради відсутні (а.с. 88).

Відповідно до листа Немирівської районної державної адміністрації № 01-30-1091 від 30.10.2012 року, за інформацією відділу Держкомзему у Немирівському районі станом на 01.01.2012 року відомості щодо користування земельними ділянками водного фонду (став «Андрієнків» та «Козубівський») на території Кіровської сільської ради відсутні (а.с. 90).

Згідно довідки Кіровської сільської ради № 438 від 26.11.2014 року, ставки «Андрієнків» та «Козубівський», які знаходяться за межами населеного пункту на даний час ніким не орендуються і не використовуються (а.с. 134).

14.02.2014 року Немирівським районним судом Вінницької області прийнято постанову у справі № 140/2841/13-а, якою скасовано постанову № 000074 від 31.08.2012 року про притягнення Саутіна А.В. до адміністративної відповідальності за ст. 53 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн., як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 114).

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, постанова суду у справі про адміністратмивне правопорушення, яка набрала законної силм, є обов"язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Частиною 3 статті 19 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель. Згідно з частинами 4,5,6 тієї ж статті ГК України, органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами; незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються; органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р. (далі - Положення), державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з п.5 Положення, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

На час перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, згідно матеріалів якої нараховано шкоду, що є предметом спору, такі перевірки здійснювались на підставі положень Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та відповідно до діючого на той час Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 N 312 (далі - Порядок).

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; встановлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у двох примірниках. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (пп. 5.4 Порядку).

Разом зь тим, в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства, обстеження земельної ділянки, що складені стосовно відповідача, не зазначено, у який спосіб ним зайнято земельну ділянку, що розташована під ставом, яким чином вона використовується відповідачем. Площа земельної ділянки вказана згідно площі відповідного ставу.

Також в акті від 28.09.2012 р. поряд із зазначенням про звільнення відповідачем земельної ділянки, не вказано знову-таки, яким чином земельну ділянку під ставом звільнено та приведено у належний стан, що відображено у цьому акті. Також цей акт підписано Саутіним А.В, який на час його складення не був генеральним директором ТОВ "Агро-Астра", і, виходячи з його посадової інструкції, не був уповноважений на підписання такого акту.

Доводи прокурора про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем грунтуються лише на наявних у справі про адміністративне правопорушення поясненнях Саутіна А.В. про те, що у 2011 році було запущено зарибок коропу.

Представники відповідача проти цих доводів заперечують, посилаючись на необізнаність Саутіна А.В.

Всупереч вищенаведеним положенням Порядку в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акті обстеження земельної ділянки не зазначено також, яку шкоду заподіяно відповідачем, у чому вона полягає. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про нанесення шкоди: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди.

Прокурор стверджує, що державі нанесено шкоду у вигляді неотриманого доходу.

Разом з тим, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується особами, що її заподіяли, відповідно зокрема до статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України. На цьому зокрема наголошено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"(п. 12).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, передбаченої ст. 1166 ЦК України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина, особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом. Також у цій статті визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

Прокурор та позивач не довели, що навіть у разі зариблення відповідачем ставу (на чому грунтуються доводи про самовільне зайняття земельної ділянки), державі нанесено будь-яку шкоду. Доказів вилову риби, недопущення до ставу громадян, на що прокурор посилається у своїх додаткових письмових поясненнях, суду не надано.

У п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи у їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на підставі якого подано позов, складено стосовно громадянина Саутіна А.В., а не по відношенню до відповідача (а.с.18).

Поряд з цим Постановою Немирівського районного суду від 14.02.2014 р., визнано відсутність у діях Саутіна А.В. події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 53 КУпАП, внаслідок чого скасовано постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки, в зв"язку з чим здійснено розрахунок шкоди, яку прокурор просить стягнути з відповідача (хоча, як зазначено вище розрахунок здійснено по відношенню громадянина Саутіна А.В.)

Отже, прокурором і позивачем не наведено та не надано доказів, які б свідчили про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, що розташована під ставом, та нанесення шкоди державі. Доводи прокурора про факт зариблення відповідачем ставу, не свідчать про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки під ставом та нанесення державі шкоди.

Прокурор також просить зобов»язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом забезпечення вільного доступу до даної земельної ділянки громадян, усунення перешкод для здійснення любительського та спортивного рибальства. Разом з тим, прокурором та позивачем не надано жодних доказів щодо створення відповідачем перешкод у користуванні ставом та щодо зайняття відповідачем спірної земельної ділянки у будь-який спосіб. Тим більше, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за актом приймання-передачі, про що також зазначає прокурор, законодавством не передбачено.

З урахуванням наведеного, та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду. Враховуючи викладене, судові витрати з розгляду вказаної позовної вимоги, підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України, а саме стягненню з Немирівської районної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Немирівської районної державної адміністрації (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 84, код ЄДРПОУ 04051075) на користь державного бюджету України 3045,00 грн. (три тисячі сорок п"ять грн.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 січня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Немирівській районній державній адміністрації (вул. Горького, 84, м.Немирів, Вінницької обл., 22800)