Рішення

від 28.07.2009 по справі 1/800

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/800

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2009 р.                                                     Справа № 1/800

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючої - судді Кравець С.Г.

при секретарі Адамович Ж.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко М.О. - представник за довіреністю від 10.05.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таір" (м.Обухів Київської області)  

до Відкритого акціонерного товариства  "Галіївський маслозавод ім В.Ф. Мазуркевича" (с.Галіївка Чуднівського району)

про стягнення 31035,89 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31035,89 грн. заборгованості, з яких 28000,00 - основний борг, 532,00 грн. - інфляційні та 2503,00грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмове клопотання про відмову від позову в частині стягнення 532,00грн. інфляційних нарахувань та 2503,00грн. 3% річних. Просив суд стягнути з відповідача лише основну заборгованість в сумі 28000,00грн. та судові витрати.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.

До господарського суду 27.07.2009р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням повноваженого предстанвика ВАТ "Галіївський маслозавод ім В.Ф. Мазуркевича" у щорічній черговій відпустці. Крім того, відповідач просить суд застосувати до позовних вимог позивача строки позовної давності (а.с. 40).

Приймаючи до уваги той факт, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також враховуючи, що розгляд справи відкладався через неявку представника відповідача й поважність неявки не була документально підтверджена, господарський суд прийшов до висновку про відхилення клопотання та здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача. Крім того, відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, 

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таір" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством (відповідач у справі) існували правовідносини з приводу купівлі - продажу товару.

Так, у відповідності до видаткової накладної № РН-0000030 від 24.05.2006р.( а.с.12)  та на підставі довіреності серії ЯЛТ № 651638 від 24.05.2006р., виданої представнику Гичерському Ю.В. (а.с. 15), позивач передав у власність відповідача дві ємкості Я1-ОСВ-6,3т. в кількості 2 шт., загальною вартістю 48000,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, після прийняття товару у відповідача виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

За отриманий  по накладній № РН-0000030 від 24.05.2006р. товар, відповідач розрахувався частково на суму 20000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписами по особовому рахунку позивача (а.с. 42-45).

Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.04.2009р.  позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою про погашення суми боргу в розмірі 28000,00грн. (а.с. 13). Факт отримання відповідачем зазначеної претензії 07.05.2009р. підтверджується поштовим повідомленням за №2264815 (а.с.14). Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.  

Таким чином, на  момент подачі позову до суду,  заборгованість  відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 28000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, на час розгляду спору, не подав суду доказів проведення розрахунків в повному обсязі, його борг перед позивачем становить 28000,00грн.

Крім суми основного боргу, позивач в позовній заяві просив сятгнути з відповідача 532,00грн. інфляційних  та 3% річних в сумі 2503,00грн. за період з 24.05.2006р. по 17.05.2009р.

Проте, в процесі розгляду справи, позивач подав клопотання про відмову від стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних (а.с. 47).

Відповідно до ст.78 ГПК України, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача  532,00грн. інфляційних нарахувань та 2503,00грн. - 3% річних, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Щодо клопотання відповідача про застосування до позовних вимог позивача строків позовної давності, то господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що товар було предано відповідачу 24.05.2006р. по накладній №РН-0000030 та довіреності серія ЯЛТ №651638 від 24.05.2006р. (а.с. 12,15).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, перебіг строку позовної давності щодо виконання зобов'язання по оплаті за отриманий товар, згідно видаткової  накладної № РН-0000030 від 24.05.2006р. та довіреності серія ЯЛТ № 651638 від 24.05.2006р.,  починається з 25.05.2006р., та у відповідності до ст. 257 ЦК України закінчується 25.05.2009р.

Із штампу відділення зв'язку на конверті, в якому позивачем було направлено позовну заяву до суду (а.с.21), вбачається, що поштове відправлення ТОВ "Таір" було здано до установи зв'язку  14.05.2009р.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом в межах трьохрічного річного строку позовної давності, а тому клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості в сумі 28000,00грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таір"  обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 28000,00грн. основного боргу.  Провадження у справі в частині стягнення 532,00 грн. інфляційних нарахувань та 2503,00грн. - 3% річних необхідно припинити у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 692,  Цивільного кодексу України ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст. 49, п.4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таір" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод імені Мазуркевича" (Житомирська область, село Галіївка, вул. Заводська 20, ідентифікаційний код 00445363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таір" (Київська область, м.Обухів, майдан Петровський 3, кв. 18, ідентифікаційний код 31972401):

-  28000,00грн.  - основного  боргу;

-  279,99грн. - витрат по сплаті державного мита;

-  281,93грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 532,00 грн. інфляційних нарахувань та 2503,00грн. - 3% річних.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

Віддрукувати: 3 прим.

1 - до справи,

2,3 - сторонам