Рішення

від 26.12.2014 по справі 403/6907/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 403/6907/12

Провадження №2/200/2630/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Шевцової Т.В.

при секретарі - Южаковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 7, Комунального житлово ремонтно - експлуатаційного виробничого підприємства, Дніпропетровської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження й наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку й стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом до відповідачів та неодноразово уточнивши позовні вимоги остаточно просила суд:

· визнати незаконним та скасувати розпорядження №291-к від 09.04.2012 року про її звільнення;

· визнати незаконним та скасувати наказ №233-к від 02.04.2012 року про її звільнення;

· поновити її на посаді начальника Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 7;

· стягнути з Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 7 на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу станом на 16.10.2014 року в сумі 191 799,36 грн. та в подальшому, що буде накопичуватись з розглядом справи;

· стягнути з Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 7 на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку станом на 15.03.2013 року в сумі 71 317,80 грн. та в подальшому, що буде накопичуватись з розглядом справи;

· стягнути з Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 7 на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування даних позовних вимог посилається на те, що працювала на посаді начальника Комунального житлово -експлуатаційного підприємства №7 з 15.04.2009 року за трудовим контрактом, відповідно до розпорядження №194рк від 15.04.2009 року. Власником підприємства є Дніпропетровська міська рада. Термін дії контракту був встановлений по 14.04.2010 року. Розпорядженням міського голови №291-рк від 09.04.2012 року та наказом №243-к від 09.04.2012 року її було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.01.2012 року №27/20 було вирішено провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Бабушкінського району з припиненням юридичних осіб Комунального житлово - експлуатаційного підприємства №7 шляхом приєднання до Комунального житлово ремонтно - експлуатаційного виробничого підприємства, яке є правонаступником прав та обов'язків Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 7. 02.02.2012 року її було попереджено про припинення діяльності Комунального житлово - експлуатаційного підприємства №7 шляхом ліквідації її як юридичної особи та попереджено, що обіймана нею посада скорочується, а вона підлягає звільненню за п.1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до ч.2 ч.3 ст.36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. При її звільненні роботодавцем не було враховано її переважне право на залишення на роботі у зв'язку з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При звільненні їй не запропонували іншої роботи на підприємстві, чим порушено трудове законодавство. В день звільнення з нею не було проведено остаточного розрахунку і на момент звільнення утворилась заборгованість по заробітній платі станом на 18.02.2012 року, яка складає 30907,39 грн. (разом з компенсацією та вихідною допомогою).

Частково заборгованість по заробітній платі їй було погашено та станом на 30.11.2012 року заборгованість складає 8022 грн. Середньомісячна заробітна плата за останні два місяці роботи згідно довідки відповідача складає 12 746 грн., тому середньоденна заробітна плата становить: 12 746/42дні=303,48 грн. Компенсація за час затримки розрахунку з 03.04.2012 року по березень 2013 року складає: 303,48*235днів=71317,80 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 03.04.2012 року по 12.06.2014 року складає 165 093,12 грн.

Незаконне звільнення та не проведення з нею остаточного розрахунку порушило її трудові права, тому в порядку ст.237-1 КЗпП України нею нараховано моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Представник позивача в судове засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутність, уточненні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про день,час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі розпорядження Дніпропетровської міської ради № 194 -рк від 15 квітня 2009 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника КЖЕП № 7 за контрактом (а.с. 21).

15 квітня 2009 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 був укладений трудовий контракт строком дії до 14 квітня 2010 року (а.с. а.с.12 - 19).

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 27/20 від 25 січня 2012 року було вирішено провести реорганізацію комунальних житлово -експлуатаційних підприємств Бабушкінського району з припиненням їх як юридичних осіб у тому числі і КЖЕП № 7 та встановлено, що КЖРЕВП Бабушкінського району є його правонаступником прав та обов'язків (у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) (а.с. 59).

02 лютого 2012 року ОСОБА_1 було отримано у відповідності до ст. 49 2 КЗпП України попередження про те, що посада, яку вона обіймає, скорочується і вона підлягає вивільненню згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. /а.с.22/

17 лютого 2012 року розпорядженням Дніпропетровської міської ради № 72 -р було створено комісію з питань припинення як юридичної особи КЖЕП № 7 (а.с. 87).

На підставі розпорядження Дніпропетровської міської ради № 291 -рк від 09 квітня 2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника КЖЕП № 7 у зв'язку з ліквідацією підприємства відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 21).

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, Комунальне житлово -експлуатаційне підприємство № 7 з 05.04.2012 року перебуває в стані припинення (строк припинення до 13.06.2012 року), ліквідатором призначено ОСОБА_3.

Згідно листа голови ліквідаційної комісії КЖЕП № 7, підприємство з Державного реєстру юридичних та фізичних осіб не виключено, ліквідаційний баланс не затверджений, розрахунковий рахунок не закритий (а.с. 86).

Згідно письмових заперечень відповідача Комунального житлово ремонтно - експлуатаційного виробничого підприємства від 18.09.2012 року, заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 9 122,81 грн., яка має бути сплачено КЖЕП №7, оскільки підприємство знаходиться в стані ліквідації та з держреєстру як юридична особа не виключене, а Комунальне житлово ремонтно - експлуатаційне виробниче підприємство зобов'язання як правонаступник КЖЕП №7 не прийняло.

Разом з цим, в судовому засіданні 28.01.2013 року встановлено, що у КЖЕП № 7 перед ОСОБА_1 існує заборгованість по заробітній платі у розмірі 8 022 гривні 00 копійок (а.с. а.с. 85, 103 - 105).

Спірні правовідносини, виниклі між сторонами, врегульовані Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9, Кодексом законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 та Цивільним кодексом України 2003 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 39 1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або переоформлення підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Частиною 1 ст. 49 2 КЗпП України, передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонал попереджають не пізніше ніж за два місяці.

В силу ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів"від 06 листопада 1992 року № 9, у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше,наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Згідно трудової книжки позивача, 09.04.2012 року під №16 внесено запис про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №7 у зв'язку з ліквідацією підприємства відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Оспорюваним наказом №291-рк від 09.04.2012 року, яким звільнено позивача у зв'язку з ліквідацією підприємства, не зазначено про скорочення чисельності штату підприємства, в порядку ст.60 ЦПК України жоден з відповідачів не представив наказу про скорочення чисельності штату підприємства, у зв'язку з чим суд вважає, що скорочення штату не відбувалося при реорганізації підприємства, отже у відповідача не було права на звільнення позивача у зв'язку з ліквідацією підприємства, так як встановлено, що КЖЕП №7 був припинений шляхом приєднання до КЖРЕВП Бабушкінського району.

Отже, вимоги позивача про визнання наказу та розпорядження про звільнення та поновлення на роботі обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Розрахунок середнього заробітку проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати.

У відповідності з абз. 3 п. 2 вказаної норми, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В силу абз. 1 п. 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно із довідкою КЖЕП № 7, середньомісячна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи ОСОБА_1, що передували звільненню, а саме за лютий та березень 2012 року, склала 12 746 гривень 00 копійок (а.с. 24).

При визначенні середньоденної заробітної плати суд виходить з наступного розрахунку: 12 746 гривень 00 копійок (середньомісячна заробітна плата за останні два повні календарні місяці роботи) ч 42 (кількість робочих днів за лютий, березень 2012 року) = 303 гривні 48 копійок.

Разом з цим, підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10.04.2012 року по 16.12.2014 року, оскільки спір про поновлення на роботі розглядався судом понад рік не з вини позивача, так як винесенню рішенню передували неодноразові неявки відповідачів та ухилення ними від подання доказів, які були витребувані судом.

Кількість робочих днів з 10.04.2012 року по 16.12.2014 року складає 666, отже загальна сума заборгованості за час вимушеного прогулу складає 666*303, 48=202 117,68 грн.

Крім цього, 15.03.2013 року відповідно до уточнень позовної заяви, відповідачем було остаточно виплачено заборгованість по заробітній платі перед позивачем, у зв'язку з чим, в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 не просить її стягнути.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суму строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому раз, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Проте, у зв'язку з затримкою остаточного розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача на її користь компенсацію за час затримки розрахунку за період з 03.04.2012 року по 15.03.2013 року в розмірі 71 317,80 грн., однак дані вимоги позивача задоволенню не підлягають в повному обсязі, оскільки звільнення позивача визнано незаконним та вирішено поновити її на роботі, отже і остаточні розрахунки з позивачем як наслідки звільнення не мали настати.

В силу ч. 1 ст. 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розв'язуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, яка заявлена в сумі 5000 грн., суд виходить з того, що до порушення прав позивача призвела протиправна діяльність Дніпропетровської міської ради, котрою винесено оспорюване розпорядження та наказ про звільнення, отже вимоги про стягнення моральної шкоди з КЖЕП №7 пред'явлені не до тієї особи та задоволенні бути не можуть.

Також, у порядку ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з КЖЕП № 7 на користь держави судовий збір пропорційно задоволеній частині позову в сумі 2264,77 грн.

За змістом ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Дніпропетровської міської ради №291-к від 09.04.2012 року про звільнення ОСОБА_1 та наказ про звільнення ОСОБА_1 №233-к від 02.04.2012 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 7.

Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 7 (ідентифікаційний код 32495415) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2012 року по 16.12.2014 року в сумі 202 117,68 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 7 (ідентифікаційний код 32495415) на користь держави судовий збір в сумі 2264 гривні 77 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова