Рішення

від 23.07.2009 по справі 1/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 1/140                               

за позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул”

м. Донецьк

про стягнення 246 906 грн. 63 коп.

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Шевела О.О.- представник

Від відповідача: Єрмак В.О. - представник

В засіданні брали участь

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення заборгованості у сумі 211 654 грн. 00 коп., пені у сумі 20 282 грн. 26 коп., річних у сумі 2 535 грн. 15 коп., індексу інфляції у сумі 12 435 грн. 22 коп.

В обґрунтування вимог позивач надав: договір № 15-30/06/07/04 від 06.07.2004р., графік повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, додаткову угоду № 1 від 03.03.2008р., постанову Кабінету Міністрів України № 1007 від  08.08.2007р., наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій № 95 від 26.09.2007р., претензію № 186 від 15.04.2009р., розрахунок позову.

В судове засідання 23.06.2009р. відповідач не з'явився, вимоги суду не виконав, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.

Однак, у наступне судове засідання відповідач знову не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для можливого погашення боргу. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.

В судовому засіданні 23.07.2009р. позивач пояснив, що відповідачем частково оплачений борг у сумі 114 584 грн. 66 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 53 від 16.07.2009р., 54 від 17.07.2009р.

Відповідач надав відзив, в якому визнав позовні вимоги та пояснив, що товариство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з відсутністю грошових коштів, оскільки зменшилась покупна можливість клієнтів. Негайне виконання рішення спричинить зупинку роботи підприємства та призведе до скорочення робочих місць, що зменшить відрахування до державних фондів, тому просить відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання рішення на три місяця.

Розглянувши  матеріали  справи, заслухавши  пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 06.07.2004р. між Українською державною інноваційною компанією (правонаступником якої є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консул” був укладений  договір № 15-30/06/07/04,  згідно з яким кредитор (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) в порядку та на умовах визначених договором та чинним в Україні законодавством кредит в сумі 2 399 900 грн. 00 коп. з метою впровадження проекту “Організація виробництва по збагачуванню вугілля на шахті № 4-21 шляхом пневмосепарування”, а позичальник (відповідач) зобов'язався за користування кредитом сплатити кредитору (позивачу) 9 % річних, сплата яких здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною договору.

Вищезазначеним графіком сторони узгодили кінцевий строк повернення кредиту та сплати відсотків 30.06.2009р.

Відповідно до пункту 2.2 договору позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25.03.2005р. та сплату відсотків з 25.12.2004р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків.

Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 2564 від 07.07.2004р., 2986 від 07.09.2004р., 2748 від 05.08.2004р.

Однак позичальник графік погашення кредиту належним чином не виконував і заборгованість за кредитом виникла у сумі 211 654 грн. 00 коп., тому позивач правомірно звернувся з позовом.

Проте, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач після пред'явлення позову частково сплатив заборгованість у сумі 114 584 грн. 66 коп., тому в цій частині провадження у справі припиняється. Неоплаченою залишена заборгованість у сумі 97 069 грн. 34 коп.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Сторони пунктами 5.5, 5.6 договору передбачили, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасну погашену частину кредиту та відсотків з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Факт прострочки виконання зобов'язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач нарахував пеню у сумі 20 282 грн. 26 коп., річні у сумі 2 535 грн. 15 коп., індекс інфляції у сумі 12 435 грн. 22 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню з врахуванням тієї обставини, що після звернення з позовом відповідач частково погасив заборгованість.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, то згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд погоджується з доводами відповідача та, враховуючи, що позивач погодився з клопотанням відповідача, надає розстрочку виконання рішення на три місяці.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 80 п. 11, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                           В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” (83000, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 7, ЄДРПОУ 31709404, р/р 26004301751406 у філії “Головне управління ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (83003, м. Донецьк, вул. Калужська, 10, ЄДРПОУ 0041467, р/р 26504010019142 у ВАТ  “Укрексімбанк  м. Києва,  МФО 322313)

заборгованість у сумі 97 069 грн. 34 коп., пеню у сумі 20 282 грн. 26 коп., річні у сумі 2 535 грн. 15 коп., індекс інфляції у сумі 12 435 грн. 22 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 2 469 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

В частині стягнення заборгованості у сумі 114 584 грн. 66 коп. провадження у справі припинити.

Розстрочити  виконання рішення на 3 місяці рівними частинами з дня набрання рішення законної сили.

Рішення  оголошено  в  засіданні  та  набирає  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку   з  дня  його  прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Азарова З.П.