Рішення

від 14.07.2009 по справі 10/138-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/138-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" липня 2009 р.                                                                          Справа № 10/138-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                    Привалова А.І.

при секретарі                                                                                    Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/138-09

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробнича компанія ЕСО", м. Березань

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хліб України", с. Стадниця, Тетіївського району

про                     стягнення 13320, 00 грн.

Представники:

від позивача:           Кравчук А.І. –довіреність б/н від 01.09.2008р.;

від відповідача:           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича компанія ЕСО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хліб України" (далі - відповідач) про стягнення 13320, 00 грн. заборгованості за поставлений товар.   

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість поставленого товару, а саме: замінник цільного молока ЕСО "Силач –Лакто" та замінник цільного молока ЕСО "Силач", у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 13320, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2009р. порушено провадження у справі №10/138-09, розгляд якої призначено на 23.06.2009р.

В судове засідання 23.06.2009р. представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, хоча позивач та відповідач належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення позивачу та відповідачу поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

23.06.2009р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання б/н від 22.06.2009р. позивача, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали господарського суду від 09.06.2009р., докази сплати різниці витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та односторонній акт звіряння взаєморозрахунків. Доказів вручення або надсилання акту –не надано.

Відповідач вимоги ухвали господарського суду від 09.06.2009р. не виконав, витребуваних документів до суду не надіслав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2009р. судом відкладено розгляд справи №10/138-08 та призначено на 14.07.2009р., зобов'язано позивача надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) Свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПО України, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів; оригінали (для огляду) всіх доданих до позовної заяви документів; детальний розрахунок суми боргу; ініціювати складення акту звірки взаєморозрахунків та подати суду докази направлення акту відповідачу, а також зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали господарського суду від 09.06.2009р.

В судовому засіданні 14.07.2009р. присутнім представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2009р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позов та інших витребуваних ухвалами суду від 09.06.2009р. та від 23.06.2009р. документів до суду не надіслав.  

Згідно зі ст.75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Для здійснення оплати вартості товару позивачем відповідачу були виставлені рахунки - фактури № 20/12 від 17.12.2008 р. на суму 7650, 00 грн. та № 16/12 від 17.12.2008 р. на суму 8670, 00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, всього на загальну суму 16320, 00 грн.

Позивачем на підставі видаткових накладних №14/12 від 18.12.2008р., та №18/12 від 18.12.2008р., згідно з товарно –транспортною накладною №02АБИ від 18.12.2008р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: замінник цільного молока ЕСО "Силач –Лакто" та замінник цільного молока ЕСО "Силач" на загальну суму 16320, 00 грн.  

Для отримання товару відповідачем була видана довіреність серії ЯОН №084934 від 18.12.2008р. на ім'я Демцюрі Юрія Васильовича. Як вбачається з копії зазначеної довіреності, яка наявна в матеріалах справи, довіреність серії ЯОН №084934 від 18.12.2008р. була видана на отримання товарно-матеріальних цінностей. Об'єм та найменування товару, зазначені у довіреності тотожні з об'ємом та найменуванням товару, зазначеними в рахунках-фактури №20/12 від 17.12.2008р., та №16/12 від 17.12.2008р.

Вартість товару, отриманого на підставі зазначеної довіреності, відповідачем сплачена позивачу частково.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є угодою купівлі-продажу (поставки).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 13320, 00 грн. за поставлений товар на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 13320, 00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 11, ст. 202, ч. 1 ст. 205, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 692, ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хліб України" (09834, Київська область, Тетіївський район, с. Стадниця, вул. Радянська, 1; код ЄДРПОУ 30709843) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробнича компанія ЕСО" (07540, Київська область, м. Березань, вул. Недрянська, 25; код ЄДРПОУ 33225188; р/р 26000013844801 в КБ "Фінанси та кредит", МФО 300937) 13320 (тринадцять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. –заборгованості, а також судові витрати 133 (сто тридцять три) грн. 20 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –22.07.2009 р.