Постанова

від 20.07.2009 по справі 13/88пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/88пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.2009  року                                                            Справа № 13/88пд

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

головуючого:                                        Перлова Д.Ю.,

суддів                                                           Бородіна Л.І.,

          Іноземцевої Л.В.,

при секретарі

судового засідання                              Михайличенко Д.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача                                        Міщука П.О.,

          директора, паспорт серії ВК № 464198 від 24.01.08,

          Ільїної В.В.,

          представника за дорученням від 23.03.09 № 4,

від відповідача                              Степанова С.О.,

          директора, паспорт серії ЕК № 398306 від 20.05.97,

          Бродяного Р.П.,

          представника за довіреністю від 24.02.09 № 1Х/09,  

розглянувши  

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Компанія „Укрпром - постач”,

                                                            м. Луганськ

на рішення

господарського суду                              Луганської області

від                                                  18.05.09

у справі                                               № 13/88пд

          (суддя –Яресько Б.В.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Донспецресурс”,

          м. Донецьк

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Компанія „Укрпром - постач”,

                                                            м. Луганськ

про                                                   розірвання договору, стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій  

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецресурс”, м.  Донецьк (далі за текстом –ТОВ „Донспецресурс”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 23.03.09 № 96 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрпром –постач”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Компанія „Укрпром –постач”) про розірвання договору поставки від 06.08.08 № 11, укладеного між сторонами у справі та стягнення попередньої оплати за цим договором у сумі 223 645,20 грн. і пені за порушення строку поставки в розмірі 88 232,63 грн.   

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.05.09 у справі № 13/88пд зазначений позов задоволений повністю, розірваний договір поставки від 06.08.08 № 11, укладений між ТОВ „Компанія „Укрпром –постач” та ТОВ „Донспецресурс” та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 223 645,20 грн., пеню в сумі 88 232,63 грн.

Рішення із посиланням на ст.ст. 712, 651, 655, 612, 693, 546 Цивільного кодексу України мотивоване наступним.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язання передбаченого п. 4.1 договору поставки від 06.08.08 № 11, та не поставив в встановлений термін позивачу товар. Зобов'язання з поставки товару не виконано відповідачем і на цей час. Одержані в якості попередньої оплати кошти в сумі 223 645,20 грн. відповідачем позивачу також на цей час не повернуті. Відповідач допустив істотне порушення умов договору поставки № 11, ухилившись від передачі товару в встановлений договором строк. За таких обставин, договір поставки від 06.08.08 № 11 підлягає розірванню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 223 645,20 грн., одержаних в якості попередньої оплати є обґрунтованими, у відповідача відсутні правові підстави для утримання зазначених коштів.

Вимога позивача щодо стягнення пені в сумі 88 232,63 грн. є обґрунтованою.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач –ТОВ „Компанія „Укрпром –постач” звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.05.09 № 02 - АЖ, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.05.09 у справі № 13/88пд частково і прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати в повному обсязі та частково задовольнити вимоги щодо стягнення пені у розмірі 8 000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд дійшов помилкового висновку, що укладений договір від 06.08.08 № 11 поставки, оскільки предмет договору, зміст прав та обов'язків свідчить, що підписаний договір є договором підряду.  Постачання матеріалів при виконанні договору підряду охоплюється нормами про підряд, згідно з якими, якщо інше не визначено договором, підрядні роботи виконуються з матеріалу підрядника. Правові наслідки невиконання договору підряду чітко виписані в ст. 611, ч. 3 ст. 612, ч. 2 ст. 651, ч. 5 ст. 653, ч. 2 ст. 849 ЦК України. З цього випливає неможливість поширення на взаємовідносини норм про поставку та купівлю –продаж, в тому числі ч. 2 ст. 693 ЦК України.  

Матеріали справи свідчать про відсутність у відповідача грошових зобов'язань (щодо повернення передплати) відповідно до умов договору та відсутність пред'явлення вимоги щодо повернення попередньої оплати позивачем. Ці обставини при винесенні рішення залишилися поза увагою суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості зменшення пені судом взагалі не надана оцінка таким обставинам справи та доказам на їх підтвердження, як знецінення національної валюти на момент виконання договору, майновий стан сторін, нерозмірно великий розмір стягнутої неустойки –88 232,63 грн. відносно розміру збитків (сплаченої попередньої оплати) – 22 645,20 грн.

Також судом при вирішенні питання про зменшення розміру пені об'єктивно не оцінено що даний випадок є винятковим і знецінення національної валюти на момент виконання договору викликане наслідками мирової фінансової кризи (загальновідомий факт).

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.09 у справі № 13/88пд для розгляду зазначеної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя - головуючий, Іноземцева Л.В. –суддя, Медуниця О.Є. –суддя.

У зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.09 у справі № 13/88пд, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну, а саме: виключено із складу колегії суддю Медуницю О.Є. та введено до складу колегії суддю Бородіну Л.І.

Сторони Луганським апеляційним господарським судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень: від 12.06.09 № 05537069 –ТОВ Донспецресурс” та від 15.06.09 № 05537050 –ТОВ „Компанія „Укрпром –постач”).

Відзивом без дати позивач по справі –ТОВ „Донспецресурс” відхилив доводи апеляційної скарги відповідача та вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 29.05.09 № 02-АЖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрпром - постач”, м. Луганськ слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 18.05.09 у справі № 13/88пд слід залишити  без змін з наступних підстав.

6 серпня 2008 року між ТОВ „Компанія „Укрпром –постач” (продавцем), відповідачем у справі,  та ТОВ „Донспецресурс” (покупцем), позивачем у справі, був укладений договір № 11 поставки (далі –договір). За умовами п. 1.1 цього договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача прес пакетировочний марки Y81-400С (далі –товар) та виконати пусконалагоджувальні роботи товару на умовах і в строки обумовлені у цьому договорі, а позивач зобов'язався прийняти товар, а також виконані відповідачем пусконалагоджувальні роботи та оплатити їх на умовах, зазначених в цьому договорі.

Сторони у п. 2.1 договору домовилися, що ціна товару за цим договором становить 1 118 226,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 186 371,00 грн.

За умовами пунктів 2.3, 2.4, 2.5 договору позивач зобов'язався перерахувати на поточний рахунок відповідача передплату за товар в розмірі 20% - 223 645,20 грн. від ціни товару протягом двох банківських днів з дня виставлення рахунку позивачем. При прибутті товару в порт Одеса позивач зобов'язався сплатити відповідачу 50 % від ціни товару, та 30% протягом одного календарного дня після прибуття товару на склад позивача.

У пунктах 4.1, 4.2 договору сторони встановили, що поставка товару позивачу здійснюється протягом 100 календарних днів з дня одержання 20% передплати. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Слов'янськ, вул. Карла Маркса, 52.

На виконання п. 2.3 договору позивач платіжним дорученням від 15.08.08 № 1296 перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 223 645,20 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, відповідач у встановлений п. 4.1. договору строк товар не поставив, кошти одержані в якості попередньої оплати позивачу не повернув, тому 10.02.09 позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.02.09 № 39, якою просив поставити товар та сплатити штрафні санкції, передбачені законом та договором. Про що свідчить фіскальний чек ВПЗ Донецьк – 34 „Укрпошта” від 10.02.09 № 8172 та опис вкладення від 10.02.09 у цінний лист на ім'я відповідача

У відповіді від 22.03.09 № 05/09 (а.с. 22) на претензію відповідач зазначив, що при існуючому курсі долару США виконання ним зобов'язання неможливе, та запропонував  позивачу для реального виконання договору, з урахуванням взаємних поступлень, дійти згоди про зміну ціни обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупець), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значеною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Спірний договір носить характер змішаного договору, оскільки має всі ознаки договору поставки та окремі ознаки підрядних дій, що випливають з договору поставки. В даному випадку відповідачем порушені умови поставки, тому ніякого відношення до спору виконання підрядних зобов'язань не має.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач допустив істотне порушення умов договору поставки № 11 ухилившись від передачі товару у встановлений договором строк, тому у даному випадку для правильного вирішення спору по суті не має значення факт звернення позивача до відповідача із пропозицією про розірвання договору. Та вірно визнав вимоги позивача про розірвання договору поставки № 11 від 06 серпня 2008 року обґрунтованими.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 223 645,20 грн. одержаних в якості попередньої оплати є обґрунтованими, у відповідача відсутні правові підстави для утримання зазначених коштів.

Сторони у п. 8.2 договору домовилися, що у за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених цим договором, таких як поставка товару, строки проведення ПНР, виконання гарантійних зобов'язань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни товару.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання  можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний  характер  цих  обставин  є  підставою  для звільнення   їх   від  господарської  відповідальності  у  випадку порушення зобов'язання  через  дані  обставини,  а  також  порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа,  яка  порушила  зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність  у боржника необхідних коштів.

У п. 8.6 договору сторони передбачили, звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за даним договором у випадку наявності обставин непереборної сили, що знаходяться поза розумним контролем сторін: пожежі, стихійного лиха, військових дій, страйків, громадських заворушень, втручання з боку влади, якщо ці обставини безпосередньої вплинули на виконання цього договору. Проте не передбачили порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідачем подано до суду свідоцтво Луганської регіональної торгово –промислової палати від 15.12.08 № 1268/2 (а.с. 43 –45), у якому зазначено про настання обставин непереборної сили (форс –мажору) для відповідача внаслідок розвитку кризових явищ у фінансово –економічній сфері України в цілому і в регіоні Луганської області, а саме: видання державними органами влади законодавчих та підзаконних обмежувальних актів, що прямо і суттєво впливають на фінансово –господарську діяльність відповідача і які об'єктивно перешкоджають йому виконувати свої зобов'язання перед покупцем належним чином в частині поставки товару у встановлений строк відповідно умов, обумовлених у п. 4.1 договору поставки від 06.08.08 № 11.

Колегія суддів зазначає, що у вказаному свідоцтві прямо та чітко не зазначено про існування певних обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є  підставою  для звільнення відповідача від господарської відповідальності за порушення зобов'язання через дані обставини, тому воно не може бути належним доказом у справі у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що позивачем також обґрунтовано, на підставі пункту 8.2 договору та з урахуванням вимог діючого законодавства нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 88 232,63 грн.

Відповідачем 05.05.09 до суду першої інстанції було подане клопотання від 30.04.09 № 30 –04/09 про зменшення розміру штрафних санкцій до 8 000,00 грн., оскільки вони нерозмірно великі відносно його збитків, діяльність його підприємства нестабільна, фактично знаходиться під впливом зовнішніх ризиків і невиконання договору пов'язано з фактом збільшення курсу долара США на момент виконання договору, крім того невиконання ним зобов'язань перед позивачем не спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин.

Як встановлено ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Слід зазначити що таке зменшення є правом, а не обов'язком суду при прийнятті рішення.

Як встановлено п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 № 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 

Доводи заявника скарги щодо знецінення національної валюти на момент виконання договору, нерозмірно великого розміру стягнутої неустойки –88 232,63 грн. відносно розміру збитків (сплаченої попередньої оплати) –22 645,20 грн. та винятковість даного випадку через наслідки мирової фінансової кризи, не приймаються судом до уваги з урахуванням наступного.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько –правової відповідальності.

Розмір неустойки у даному випадку був встановлений у договорі за взаємною згодою сторін та не перевищує розмір збитків.

За умовами договору поставки від 06.08.08 № 11 оплата повинна здійснюватися у гривні –національній валюті України, наслідки її знецінення у договорі не обумовлені, тому це явище слід віднести до нормального підприємницького ризику, який є невід'ємною частиною підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність коштів не є поважною підставою для ухилення від виконання зобов'язання, крім того відповідач не вчинив дій по виконанню зобов'язання, зменшенню збитків: позивача шляхом повернення попередньої оплати через неможливість виконання зобов'язання в натурі, та вірно відхилив клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій до 8 000,00 грн.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги –Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрпром - постач”, м. Луганськ.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 29.05.09 № 02-АЖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрпром - постач”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.05.09 у справі № 13/88пд залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 18.05.09 у справі № 13/88пд залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий                                                                             Д.Ю. Перлов                         

                   Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна

   Суддя                                                                                                  Л.В. Іноземцева