Рішення

від 06.07.2009 по справі 26/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/253

06.07.09 р.

За позовом   Відкритого акціонерного товариства  “ Український нафтогазовий інститут ”   

До   Державного підприємства Український  науково –дослідний інститут нафтопереробної промисловості  “ МАСМА ”  

Про  стягнення  26 402, 60  грн.

                                                                                             Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача         Било Ю.О. -  предст.           

від відповідача    Зайцев О.В. –предст.    

Обставини справи:

             Позивач  звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  26 402, 60  грн.               

             Відповідач  у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд  у задоволенні позову відмовити.

             Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд ,-

ВСТАНОВИВ:

              04.10.2007 р. між відкритим акціонерним товариством “ Український нафтогазовий інститут ” ( позивачем ) та державним підприємством  Український науково – дослідний інститут нафтопереробної промисловості “ МАСМА ”                           ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товару.

         Товар ( експериментальне обладнання ) на загальну суму                         35 153,80 грн. був отриманий відповідачем в повному обсязі, що підтверджується підписаною сторонами  накладною  № А –00000326 від 15.11.2007 р., а також довіреністю  серії ЯНН № 805956 від 15.11.2007 р.

           Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

            Згідно  пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

         Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

     За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

             Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2).

            Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст.ст. 655, 692  ЦК України  з  позивачем за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 15 153, 80 грн.  

            З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв відповідачу листи ( лист № 1к –1092 від 21.12.2007 р. та лист № 1к-985 від 05.09.2008 р. ) з вимогою погасити заборгованість, але відповідач відповіді на зазначені листи позивачу не направив і борг не погасив.

               На день подання позивачем позовної заяви до суду основний борг відповідача перед позивачем складає  20 000, 00  грн.

             Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  3 % річних в сумі 762,60  грн. та  збитки від інфляції в сумі  5 640, 00  грн., а всього  26 402, 60  грн.

             06.07.2009 р. у судовому засіданні представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі № 26/253 в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 20 000,00 грн., оскільки  відповідач оплатив основний борг в повному обсязі, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача  штрафних санкцій, а саме:  3 % річних в сумі 762,60  грн. та  збитки від інфляції в сумі  5 640,00  грн. позивач просить суд задовольнити в повному обсязі.

              Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

              Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

              Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  (ст. 525 ЦК України).

               Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню  в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій лише частково, оскільки позивач невірно нарахував відповідачу збитки від інфляції за період з січня 2009 р. по березень 2009 р. в сумі  1 180, 00  грн.

            Згідно розрахунку суду збитки від інфляції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за період з січня 2009 р. по березень 2009 р. складають  1 160, 00 грн.

                Розрахунок:  1. (   “Урядовий кур'єр”  № 23 від 10.02.2009 р.  індекс інфляції за січень  2009 р. становив 102,9 %  )

        20 000,00 грн.  х  102,9 % = 20 580, 00  грн. –20 000, 00 грн. = 580, 00 грн.

                2. (   “Урядовий кур'єр”  № 43 від 11.03.2009 р.  індекс інфляції за лютий  2009 р. становив 101,5 %  )

        20 000, 00 грн.  х  101,5 % =  20 300, 00 грн. –20 000, 00 грн. = 300, 00 грн.

                3.  (   “Урядовий кур'єр”  № 63 від 08.04.2009 р.  індекс інфляції за березень  2009 р. становив 101,4  %  )

         20 000,00 грн.  х  101,4% = 20 280, 00 грн. –20 000, 00 грн. = 280,00 грн.

              Таким чином збитки від інфляції  за період з січня 2009 р. по березень 2009 р.  складають 1 160, 00 грн. ( 580, 00 грн. + 300, 00 грн. + 280,00 грн. )

               Всього збитки від інфляції за період з січня  2008 р. по березень   2009 р. складають 5 620, 00 грн.

               Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.     

            З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33,  49,  п.1.1 ст. 80, 82-85  ГПК України,  суд, -                                                                              

                                              В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити частково.

         Стягнути з державного підприємства Український науково –дослідний інститут нафтопереробної промисловості “ МАСМА ” ( 03680, м. Київ, вул. Палладіна, 46, код 00149943 ) на користь відкритого акціонерного товариства  “ Український нафтогазовий інститут ” ( 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, код 00147134 ) 762 ( сімсот шістдесят дві ) грн. 60 коп. 3% річних, 5 620 ( п'ять тисяч шістсот двадцять ) грн. збитків від інфляції, 263 ( двісті шістдесят три ) грн. 82 коп. державного мита та 312 ( триста дванадцять ) грн. 26 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

             Видати наказ.

             В іншій частині позову відмовити.

           В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 20 000, 00 грн. провадження у справі 26/253 припинити на підставі  п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук