Рішення

від 17.07.2009 по справі 11/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.09                                                                                           Справа№ 11/118

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.А.          

По справі:          

За позовом: Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств „Авіокон проект”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галкомплект”, м.Львів

про стягнення 22213,58грн.

Представники:

від позивача: Рісна-предст. згідно доручення б/н від 18.09.2007року

від відповідача: Осташкін-предст. доручення б/н від 20.01.2009року

   Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

   Суть спору: позов заявлено Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств «Авіокон проект»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галкомплект» про стягнення 22213,58 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 17.06.2009р. призначив розгляд справи на 26.06.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити низку документів, необхідних для вирішення спору. 26.06.2009 р. представники сторін з'явилися у судове засідання, представник позивача позов підтримав у повному обсязі, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 16.07.2009 р. У судовому засіданні 16.07.2009 р. представником відповідача подано відзив, у якому останній проти позову заперечив у повному обсязі, у розгляді справи оголошено перерву до 17.07.2009 р. 17.07.2009 р. представники сторін з'явилися у судове засідання, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягути з відповідача 8769,65 грн. пені, 9319,86 грн. інфляційних втрат, 1311,23 грн. 3 % річних, а також судові витрати.

Сторони від здійснення технічної фіксації судового процесу відмовилися.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2008 р. у справі № 2/102 позовні вимоги МНВАП «Авіокон проект»до ТзОВ «Галкомплект»задоволено частково: стягнуто з ТзОВ «Галкомплект»на користь МНВАП «Авіокон проект»78290,60 грн. основного боргу, 21518,71 грн. пені, 18482,16 грн. інфляційних втрат, 2806,46 грн. 3 % річних, 1605,30 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 39430,20 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Поряд з цим відповідачем лише частково виконано рішення суду в частині сплати 30000,00 грн. основного боргу (06.04.2009 р. відповідачем сплачено на користь позивача 10000,00 грн., 15.05.2009 р. –20000,00 грн.).

Враховуючи те, що пеня, 3 % річних та інфляційні втрати у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу за виконані згідно договору підряду № 087.07 від 24.10.2007 р. роботи були нараховані в межах справи № 2/102 лише до 24.10.2008 р. та вересня 2008 р., а зобов'язання Відповідача по оплаті основного боргу і надалі не припинились, то починаючи з 25.10.2008 р. та 01 жовтня 2008 р. виникли нові зобов'язані Відповідача по сплаті пені, 3 % річних та інфляційних втрат відповідно.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України, ст. 220 ГК України).

У пункті 4.3. Договору підряду № 087.07 від 24.10.2007 р. передбачено обов'язок Замовника (тзОВ «Галкомплект») сплатити на користь Підрядника (МНВАП «Авіокон проект») пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати виконаних робіт.

Таким чином, до стягнення з Відповідача підлягає пеня, розрахована за період з 03.12.2008 р. по 03.06.2009 р. (всього за 183 дні), виходячи зі ставки пені, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, у розмірі 8769,65 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданих Позивачем уточнених розрахунків до стягнення з Відповідача підлягають інфляційні втрати на суму боргу по Договору підряду № 087.07 від 24.10.2007 р., у розмірі 9319,86 грн. за період з жовтня 2008 року до квітня 2009 р. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1311,23 грн. за період з 25.10.2008 р. до 03.06.2009 р.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України  особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відзиві представник відповідача просить суд, керуючись ст.233 ГК України зменшити суму штрафних санкцій, що підлягають до стягнення з Відповідача на користь Позивача на 90 %. При цьому представник відповідача стверджує про те, що заборгованість за виконані роботи перед позивачем виникла у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, сума нарахованих штрафних санкцій є надмірно велика порівняно з сумую основного боргу, відповідачем вживаються заходи щодо добровільного погашення заборгованості перед позивачем. Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій і зменшує суму пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50 % від розрахованої суми пені, тобто на 4384,83 грн.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позов в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та частково пені є обґрунтованим і підлягає до задоволення в цій частині, в решті позовних вимог слід відмовити.

У зв'язку з тим, що судом позов задоволено частково, судові витрати слід покласти на позивача та відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.

Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526, ЦК України та ст. ст. 4, 33,  34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галкомплект»(м. Львів, вул. Тургенєва, 76, код ЄДРПОУ 23273226) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»(79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) 9319,86 грн. інфляційних втрат, 4384,82 грн. пені, 1311,23 грн. 3 % річних, 150,17 грн. державного мита, 211,25 грн. інформаційно-технічних послуг.

3.          Наказ видати згідно із ст. 116 ГПК України.

4.          В решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя