Рішення

від 15.07.2009 по справі 31/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.09                                                                                           Справа № 31/84

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства „Львівхліб”, м. Львів

про:стягнення 10055,01 грн.

     Суддя:  Артимович В.М.      при секретарі Митник М.Б.                                                                                        Артимович В.М.

При секретарі:Митник М.Б.

Представники

від прокуратури:Панасюк О.І. –помічник прокурора (посвідчення № 181);

від позивача:Лутчин Р.Б. –представник (довіреність № 2 від 02.01.209 р.)

від відповідача:не з”явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів, надалі –позивач, до Відкритого акціонерного товариства „Львівхліб”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення 9329,19 грн. основного боргу, 387,72 грн. пені, 49,66 грн. трьох процентів річних та 288,44 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 01.07.2009 р.

В судове засідання 01.07.2009 р. представник прокуратури та позивач з”явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог. При цьому представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав суду докази надсилання відповідачу акту звірки взаємних розрахунків. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті. Для надання можливості сторонам виконати вимоги попередньої ухвали суду розгляд справи судом відкладено.

15.07.2009 р. позивач в судове засідання подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути із відповідача на його користь 9329,19 грн. основного боргу, 49,66 грн. трьох процентів річних та інфляційних нарахувань в сумі 288,44 грн.

Прокурор та позивач в судовому засіданні 15.07.2009 р. з'явився та позовні вимоги підтримали із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання повторно не з”явився, відзиву та доказів оплати боргу не подав.

В судовому засіданні 15.07.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 20.07.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 49 від 02.10.1996 р.

Відповідно до умов договору позивач зобов”язувався відпускати відповідачу енергію в гарячій воді у відповідності із встановленим планом теплопостачання на об”єкти, згідно представленого споживачем (відповідачем) переліку, у відповідності до технічної документації, який є невід”ємною частиною договору, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплачувати надані послуги шляхом безакцептованого списання із розрахункового рахунку споживача або шляхом попередньої оплати споживачем до 5-го числа поточного місяця 100 % договірної місячної суми.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем позивач у 2008 –2009 р.р. здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачеві. Станом час подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача зі сплати коштів за договором про постачання теплової енергії згідно розрахунку за період із 01.07.2008 р. по 01.05.2009 р. становила 9329,19 грн.

Відтак, позовні вимоги прокурора про стягнення основного боргу в сумі 9329,19 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні нарахування в сумі 288,44 грн. та три проценти річних в сумі 49,66 грн. згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення повністю з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.07.2009 р.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів.

2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Львівхліб” (79000, вул. Лук”яновича, 3, м. Львів; код ЄДРПОУ 22366724) на користь Львівського міського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, вул. С. Петлюри, 4А; код ЄДРПОУ 20784943) основний борг в сумі 9329,19 грн., три проценти річних в сумі 49,66 грн. та інфляційні нарахування в сумі 288,44 грн.

3. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Львівхліб” (79000, вул. Лук”яновича, 3, м. Львів; код ЄДРПОУ 22366724) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

         4. Накази видати згідно ст.ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                             Артимович В.М.