Постанова

від 23.07.2009 по справі 16/57-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/57-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р.                                                           Справа № 16/57-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Летючого В.П. –дов.

відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1704Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської  області від 20 травня 2009 р. по справі № 16/57-09       

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Альянс», м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мереф'янська скляна компанія», м. Мерефа Харківського району Харківської області

про  стягнення 286945,31 грн.,

                                               встановила:

Позивач, ТОВ «Строй-Альянс», у березні 2009 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій (після уточнення позовних вимог) просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з оплати за виконані роботи в сумі 155697,71 грн., інфляційні витрати у сумі 25552,57 грн., річні у сумі 8653,47 грн., а всього –189903,75 грн., також покласти на відповідача понесені ним витрати у розмірі 10000 грн. з оплати послуг адвоката та витрати на оплату держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору генерального підряду на будівництво №02/12 від 10.12.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 травня 2009 р. по справі № 16/57-09 (суддя Здоровко Л.М.) позовні вимоги задоволені повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 155697,71 грн. основної заборгованості, 25552,57 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 8653,47грн., витрати по сплаті адвокатських послуг у розмірі 10000,00 грн., 1899,03 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по даній справі частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 123000,00 грн. заборгованості. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідач стверджує, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення його заборгованість перед позивачем складала лише 123000,00 грн., а не 155697,71 грн., яка була стягнута судом, у зв'язку з чим позивачем невірно та неправомірно нараховані до виплати також інфляційні та річні. Також, на думку відповідача, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача оплата послуг адвоката, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що представник позивача дійсно є адвокатом (тобто, відсутня копія свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю).

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав. Присутній у судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність доводів відповідача. Представник позивача стверджує, що копія свідоцтва на зайняття ним адвокатською діяльністю залучена до матеріалів справи. Що ж стосується суті апеляційної скарги, представник позивача наголошує на тому, що дійсним боргом станом на дату прийняття рішення по справі є 155697,71 грн., на які й були нараховані суми інфляційних та річних. Відповідачем же не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що такий борг є меншим ніж заявлено до стягнення та стягнуто оскаржуваним рішенням.

Представник відповідача у призначене судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявив).

Про час та місце засідання суду належний представник відповідача Левченко Р.В. був повідомлений належним чином, оскільки 23.06.2009 р. особисто отримав копію ухвали від 23.06.2009 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження (арк. справи 97-98).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність з його боку будь-яких клопотань, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його належного представника та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

як свідчать матеріали справи, не заперечується сторонами та вірно встановлено місцевим господарським судом, 10.12.2007р. між сторонами по справі було укладено договір генерального підряду на будівництво № 02/12, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати роботи з будівництва складу готової продукції за адресою: м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-А, а відповідач - здійснити фінансування будівництва.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.04.2008р. до договору, договірна ціна робіт  за договором складає 8116813,68 грн. з ПДВ, в т.ч. 7722438,38 грн. –на будівництво та 394375,30 грн. - на доопрацювання та корегування проектної документації.

У пункті 5.2 договору сторони узгодили, що сплата вартості робіт відповідачем здійснюється наступним чином:

- протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору сторонами, відповідач здійснює передплату на суму вартості матеріальних ресурсів та вартості робіт першого етапу, що становить 4287956,96 грн., поетапно згідно виставлених рахунків;

- решту суми за даним договором відповідач сплачує щомісячно протягом 5 банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Як вбачається з Додаткової угоди №1 від 01.04.2008р. до Договору, строк виконання робіт –до 20.05.2008р.

Надані позивачем та досліджені судом першої інстанції акти виконаних робіт  та акти здачі-приймання проектно-технічної документації за період з грудня 2007 р. по травень 2008 р. підтверджують, що позивачем на виконання умов договору, було виконано роботи на загальну суму 7657540,63 грн. (арк. справи 18-31).

Відповідач же свої договірні зобов'язання виконав лише частково, сплативши позивачу 7501842,92 грн., що підтверджується поданими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками за період з 18.12.2007 р. по  26.01.2009 р. (арк. справи 32-46).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблені обґрунтовані висновки, що загальна сума заборгованості відповідача за договором становить 155697,71 грн., яка була заявлена до стягнення та стягнута оскаржуваним рішенням.

Судом першої інстанції було зазначено, що доказів, які б підтверджували  сплату  цієї суми відповідач суду не надав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як свідчать матеріали справи, ухвалу про порушення провадження по справі та призначення її до розгляду на 22 квітня 2009 р. відповідач отримав завчасно –10 квітня 2009 р. (арк. справи 47), однак, в судові засідання суду першої інстанції ні 22 квітня 2009 р., ні 20 травня 2009 р. не з'являвся, причину неявки не повідомляв, будь-яких клопотань (в тому числі і про відкладення розгляду справи) не заявляв, на вимоги суду першої інстанції жодних документів (в тому числі і на підтвердження оплати боргу не надав).

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 4–3 ГПК України судом першої інстанції були створені сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, досліджені усі належні та допустимі докази по справі, з яких вбачається, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідач же не скористався своїм правом бути присутнім у судових засіданнях, подавати докази та брати участь у дослідженні доказів, в порушення ч. 3 ст. 22 ГПК України не здійснював заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням фактичних матеріалів справи та положень ст.ст. 11, 525, 526, 530, 629, 875 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 155697,71 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 25552,57 грн. та 3% річних у сумі 8653,47 грн., які нараховані за період з 07.06.2008 р. по 31.03.2009 р. та 20.05.2009 р. відповідно. (арк. справи 69-72). Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (в т.ч. ст.ст. 610,611, 625 ЦК України) та фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти суми основного боргу та сум інфляційних і річних, відповідач не надав обґрунтованих доказів того, що борг позивача є 123000,00 грн., а відтак, що саме з цієї суми слід нараховувати інфляційні та річні. Ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної скарги, ані на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду відповідачем не надано платіжних документів, які б підтверджували факт сплати заборгованості у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги в цій частині не підтверджені належними доказами, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо заперечень відповідача про стягнення сум витрат на оплату послуг адвоката:

як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 12.03.2009р. між позивачем та адвокатом Летючий В.П. було укладено договір №33аю-09 про надання послуг адвоката, згідно до умов якого позивач поручив, а Летючий В.П. зобов'язався надати адвокатські послуги в об'ємі та на умовах передбачених цим договором.  

П. 2.1 договору встановлено, що виконавець (адвокат) бере на себе виконання наступної роботи: аналіз господарських правовідносин замовника (позивача) з відповідачем в 2007-2009 р.р. за договором № 02/12 від 10.12.2007 р., розрахунок штрафних санкцій за порушення зобов'язань по цьому договору, підготовка позовної заяви в господарський суд та подання позовної заяви до суду. У п. 4.1. договору, сторони узгодили вартість робіт у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з акту здачі - приймання виконаних робіт з надання послуг адвоката від 23.03.2009 р., роботи з надання адвокатських послуг з 12.013.2009 р. по 23.03.2009 р. виконані якісно, в повному обсязі та відповідають умовам договору №33аю-09 від 12.03.2009 р. Вартість виконаних робіт склала 10000,00 грн. Позивач в повному обсязі розрахувався за надані адвокатські послуги, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2009 р. на суму 1500,00 грн. та видатковим касовим ордером від 21.04.2009р. на суму 8500,00 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заявлена до стягнення сума адвокатських послуг є співрозмірною з урахуванням ціни позову, складності справи та фактичного обсягу наданих адвокатом юридичних послуг, а також обсягу підготовлених ним матеріалів, а відтак, на підставі ст. ст. 44, 49 ч. 5 ГПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого  висновку про стягнення цієї суми з відповідача.

Також, матеріалами справи підтверджується, що правомірність цих вимог підтверджена залученою до матеріалів справи копією свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 1196, яке видане Летючому В.П. 14.06.2004 р. (арк. справи 57), а відтак, заперечення відповідача у цій частині також є безпідставними.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від  20 травня 2009 року по справі № 16/57-09  залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Істоміна О. А.  

                                                                                                               Шевель О. В.