Постанова

від 05.01.2015 по справі 904/6324/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2015 року Справа № 904/6324/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. по справі №904/6324/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 114 394, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (далі ТОВ "Мегафарб") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ") про стягнення 106 885, 34 грн. інфляційних втрат та 7 509, 33 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. по справі №904/6324/14 (суддя Кармазіна Л.П.) позов задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь ТОВ "Мегафарб" 106 885, 34 грн. інфляційних втрат, 7 509, 33 грн. 3% річних та 2 287, 89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки ТФ №702 від 23.06.2011р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014р. у справі №904/1250/14, яким стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 836 007, 15 грн., пеню в сумі 72 713, 95 грн., три відсотки річних у розмірі 16 800, 10 грн. та 34 510, 42 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014р. по справі №904/6324/14 виправлено описку в 3-му абзаці мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. у справі №904/6324/14, виклавши його в наступній редакції:

"Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014р. у справі №904/1250/14 встановлено, що 23.06.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (далі - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір - ТФ №702 поставки товару (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору на умовах, викладених в розділах даного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити змащувальні матеріали, які в подальшому іменуються товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною";

виправлено описку в 11-му абзаці мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. у справі №904/6324/14, виклавши його в наступній редакції:

"Також, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014р. у справі №904/1250/14 з урахуванням ухвали господарського суду від 15.07.2014р. у справі №904/1250/14 було встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив з 22.01.2013 по 26.12.2013, а відповідач прийняв на підставі довіреностей, товар на загальну суму 4 063 696, 08 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаних обома сторонами."

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. по справі №904/6324/14 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом помилково застосовано положення ст. 625 Цивільного кодексу України, обов'язки відповідача припинено прийняттям рішення господарським судом по справі №904/1250/14; в мотивувальній частині рішенні суду невірно зазначено дату винесення рішення по справі №904/1250/14; розмір інфляційних втрат становить 103 424, 90 грн., що не було перевірено господарським судом, тобто, не повно з'ясовані всі обставини справи.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Мегафарб" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. по справі №904/6324/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання ТОВ "Мегафарб" та ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" були повідомлені належним чином (а.с. 158, 166-168).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014р. по справі №904/1250/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р., стягнуто з ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь ТОВ "Мегафарб" основний борг у розмірі 836 007, 15 грн., пеню в сумі 72 713, 95 грн., три відсотки річних у розмірі 16 800, 10 грн. та 34 510, 42 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По справі №904/1250/14 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23.06.2011р. між ТОВ "Мегафарб" (постачальник) та ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (покупець) був укладений договір ТФ №702 поставки товару, п. 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити змащувальні матеріали, які в подальшому іменуються товар; найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Відповідно п. 1.2 договору, за взаємною домовленістю сторін в процесі виконання даного договору можуть бути змінені конкретні дані (найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови і строки поставки товару), внесені в положення даного договору і додатків до нього. Будь-які зміни і доповнення повинні бути оформлені у вигляді додаткових угод до договору і підписані уповноваженими представниками сторін, після чого вони стають невід'ємною частиною даного договору. Датою поставки є дата підписання сторонами акта прийому-передачі чи товаросупроводжувального документа (п. 3.7 договору). Пунктом 4.1 договору встановлено, що покупець розраховується за даним договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару/чи партії товару і надання постачальником рахунку і документів, відповідно п. 3.3. договору. На виконання умов договору позивач в період з 22.01.2013р. по 26.12.2013р. поставив товар на загальну суму 4 063 696, 08 грн., який відповідач прийняв на підставі довіреностей, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень. На момент звернення з позовом відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в розмірі 2 427 688, 94 грн. В період розгляду справи в суді відповідач здійснив оплату в розмірі 500 000 грн. та в розмірі 300 000 грн. Неоплаченою є вартість поставленого товару в сумі 836 007, 15 грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат по справі №904/1250/14 позивачем не заявлялись, кінцевою датою нарахування 3% річних у справі №904/1250/14 було 27.02.2014р.

Позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача 106 885, 34 грн. інфляційних втрат за загальний період з вересня 2013р. по липень 2014р. та 7 509, 33 грн. 3% річних за загальний період з 28.02.2014р. по 07.08.2014р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

В п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи ст. 625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

За положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму простроченого боржником грошового зобов'язання не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

В п. п. 7.1 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в повному обсязі, не звернув уваги на допущені позивачем при нарахуванні інфляційних втрат арифметичні помилки.

Так, сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню, з урахуванням межі позовних вимог становить 104 269, 34 грн., де:

по видатковій накладній №0207МФ0001 від 02.07.2013р. - 4 297, 22 грн.,

по видатковій накладній №2507МФ0001 від 25.07.2013р. - 3 477, 62 грн.,

по видатковій накладній №1608МФ0001 від 16.08.2013р. - 1 463, 30 грн.,

по видатковій накладній №0909МФ0001 від 09.09.2013р. - 1 686, 77 грн.,

по видатковій накладній №1710МФ0001 від 17.10.2013р. - 15 216, 90 грн.,

по видатковій накладній №1710СМ0001 від 17.10.2013р. - 5 583, 83 грн.,

по видатковій накладній №1211СМ0001 від 12.11.2013р. - 25 842, 25 грн.,

по видатковій накладній №1312МФ0001 від 13.12.2013р. - 17 296, 75 грн.,

по видатковій накладній №1312СМ0001 від 13.12.2013р. - 23 780, 00 грн.,

по видатковій накладній №2612МФ0001 від 26.12.2013р. - 5 624, 70 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 2 616, 00 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Таким чином, рішення господарського суду підлягає скасуванню в частині суми інфляційних втрат, що підлягає стягненню, та відповідної суми судового збору.

Щодо розрахунку інфляційних втрат скаржника в розмірі 103 242, 90 грн., то при здійсненні розрахунку відповідачем не здійснено нарахування інфляційних втрат по видатковій накладній №0207МФ0001 від 02.07.2013р. на суму боргу 8 000, 00 грн. за період заборгованості з 21.02.2014р. по 31.07.2014р.

За пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідачу слід було сплатити судовий збір в сумі 1 143, 95 грн. (114 394, 67 грн. (оспорювана сума) * 2% * 50%), тоді як скаржником платіжним дорученням №13059 від 20.10.2014р. сплачено судовий збір в розмірі 1 166, 83 грн. Надмірно сплачений судовий збір в розмірі 22, 88 грн. підлягає поверненню скаржнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р. по справі №904/6324/14 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровська область 2 616, 00 грн. інфляційних втрат та 52, 32 грн. витрат по сплаті судового збору з прийняттям нового рішення в цій частині, в зв'язку з чим резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:

" Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м. Дніпропетровськ 7 509, 33 грн. 3% річних, 104 269, 34 грн. інфляційних втрат та 2 235, 57 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014р. по справі №904/6324/14, виданим на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014р., в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м.Дніпропетровськ 2 616, 00 грн. інфляційних втрат та 52, 32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровська область 26, 16 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область з Державного бюджету України 22, 88 грн. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, перерахованого платіжним дорученням №13059 від 20.10.2014р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/6324/14.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 09.01.2015р.)