Рішення

від 28.07.2009 по справі 32/31пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/31пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.07.09 р.                                                                                                       Справа № 32/31пн                               

Господарський суд Донецької області  у складі судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: А.В. Ступник

за участю представників сторін

прокурор: Губанова Л.В. – посвідчення № 1960

від позивача: Гончаренко Р.В. довіреність від 03.07.09р.

від відповідача: Люшинський В.І. - директор

у справі за позовом: Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради                             м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ - АВТО”                      м. Маріуполь

про зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя нежитлове приміщення.

Позивач, Прокурор Іллічевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ - АВТО” м. Маріуполь про зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя нежитлове приміщення.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в ході загально наглядової перевірки з питань приватизації державного та комунального майна було встановлено, що відповідачем самовільно займається вся будівля по   вул. Котляревського, 34 у м. Маріуполі, тоді як останній є власником лише її частини площею 250,2кв.м.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він є власником будівлі загальною площею 667,4кв.м., яка знаходиться по  вул. Котляревського, 34 у м. Маріуполі, на підставі договору купівлі – продажу державного майна та рішення господарського суду Донецької області від 26.12.08р., прийнятого за результатами розгляду справи № 12/214пн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, суд встановив.

У п. 1.1. статуту відповідача вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ – АВТО” створено шляхом реорганізації державного майна Маріупольського орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО”, зареєстрованого розпорядженням Маріупольської міської ради народних депутатів від 07.06.1994р. № 856р., у зв'язку з приватизацією державного майна на підставі договору купівлі – продажу від 01.08.1995р. № 241. Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ – АВТО” є правонаступником усіх прав та обов'язків державного орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО”.

01.08.1995р. між Представництвом фонду державного майна України у  м. Маріуполі та Організацією орендарів  - членів трудового колективу Маріупольського орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО” був укладений договір № 241 купівлі – продажу державного майна Маріупольського орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО”, розташованого за адресою: 341049, м. Маріуполь, вул. Котляревського, 34, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив державне майно, в тому числі комплекс будівель по вул. Котляревського, 34 у м. Маріуполі, що складається з будівлі управління площею 250,2кв.м., побутового приміщення площею 59,9кв.м., підсобні приміщення та гаражі площею 177,5кв.м., приміщення ділянки № І площею 69,5кв.м., Маріупольського орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО”, розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться у віданні міської ради народних депутатів.

На підставі акту передачі приватизованого майна міської комунальної власності об'єкту – Маріупольське орендне дорожне підприємство „ВІРАЖ – АВТО” від 23.08.1995р. продавець передав, а покупець прийняв продане шляхом викупу майно державного підприємства, зданого в оренду, вартістю 41888628 карбованців, відповідно до акту оцінки.

Як вже зазначалось, відповідач є правонаступником усіх прав і обов'язків державного орендного дорожного підприємства „ВІРАЖ – АВТО” та, як слід, законним власником нерухомого майна, придбаного за договором № 241 від 01.08.1995р.

В подальшому відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання права власності на будівлі та споруди загальною площею 667,4кв.м., що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Котляревського, 34.

Такі вимоги позивача були задоволені судом, про що свідчить рішення від 26.12.08р. по справі № 12/214пн.

Під час розгляду справи № 12/214пн судом було встановлено, що ТОВ „ВІРАЖ – АВТО” на законних підставах володіє, користується та розпоряджається майном, яке раніше було об'єктом державної власності.  

Суд звертає увагу на те, що: 1) предметом спору, який розглядається в межах справи № 32/31пн, є частина вищевказаного майна (колишній об'єкт державної власності) та що 2) прокурором заявлений позов в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради.

Для з'ясування підстав виникнення права на позов суд ухвалою від 20.07.09р. зобов'язував позивача представити докази, які підтверджують право власності територіальної громади на спірне майно, з огляду на те, що:

1)у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (ст. 326 ЦК України);

2)у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді; управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України);

3)відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування” право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

4)прокурор може заявляти позов про зобов'язання повернути до комунальної власності майно в інтересах територіальної громади (яка здійснює свої повноваження через відповідні органи, як-то міськи ради та їх органи (в даному випадку - Управління міського майна), якщо таке майно є об'єктом комунальної власності.

Проте, відповідних доказів суду ані з боку позивача, ані прокурором надано не було.

Отже, поза межами доведення позову залишився факт належності спірного майна територіальній громаді міста Маріуполя та, як слід, порушення прав цієї громади в особі уповноваженого органу.

Крім того, рішенням суду право власності за договором визнано за позивачем на нерухоме майно площею 667,4кв.м., що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Котляревського, 34, а не як стверджує прокурор – на 430,5кв.м.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що жодних порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача не встановлено суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

                                                           ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ АВТО” м. Маріуполь про зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя нежитлове приміщення.

Рішення набирає законної сили 10.08.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

               Суддя                                                                                                            Сковородіна О.М.