Рішення

від 21.07.2009 по справі 7/124-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/124-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21.07.2009                                                                Справа №  7/124-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом приватного підприємства "Фенікс-2001", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Адамант", м. Херсон  

про стягнення 94321 грн. 18 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - не прибув.

від   відповідача - не прибув.

          Приватне підприємство "Фенікс 2001" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Адамант" (відповідач) 94321 грн. 18 коп. боргу по грошових зобов'язаннях за договором фінансової допомоги, з яких 60000 грн. основного боргу, 13200 грн. інфляційних збитків, 18714 грн. 60 коп. пені та 2406 грн. 58 коп. річних.

          Представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином проінформований про час та місце розгляду справи.

          Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, із заявою про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника до суду не звертався.

          Направлена на юридичну адресу відповідача (м. Херсон, вул. Кірова, буд. 24, офіс 704) копія ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 24.06.09р. повернулась до господарського суду з відміткою поштового відділення зв'язку про вибуття підприємства відповідача.

          Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

          В зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи, відповідно до ст.75 ГПК України, відбувається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

          12 вересня 2007 року між позивачем (позикодавець) да відповідачем (позичальник) укладено договір фінансової допомоги, за умовами якого позивач надав у позику відповідачу 60000 грн. строком на 5 місяців без нарахування відсотків за користування грошовими коштами.

          Відповідно до п.1.2.3 договору, сума позики має бути повернута позичальником не пізніше 12 лютого 2008 року, а умови пункту 1.2.4 договору надають позичальнику можливість повернути грошові кошти у встановлений договором строк протягом одного банківського дня після настання моменту виконання грошових зобов'язань.

          Додатковою до даного договору угодою від 12 вересня 2009 року сторони узгодили право позивача вимагати у відповідача сплати пені, в разі порушення останнім строків виконання грошових зобов'язань.

          Договірні відносини, що виникли і існують між сторонами, врегулювано  положеннями ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України, кваліфікуються як договір позики, а не договір фінансової допомоги. А позивач і відповідач, як учасники даного договору, виступають, відповідно, як позикодавець і позичальник.

          Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем в межах дії цього договору, регулюються положеннями параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

          Грошові кошти в сумі 60000 грн., на виконання умов договору, були передані позикодавцем позичальникові 14 вересня 2009 року, що підтверджується банківською випискою.

          Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлюється обов'язок позичальника  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно до ч.3 цієї ж статті, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Відповідно до ч.1 ст1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму з врахуванням приписів статті 625 цього Кодексу, незалежно від наявності фінансової можливості виконати грошові зобов'язання за договором позики.

          Згідно зі ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів за користування грошовими коштами.

          Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідач не надав суду ні доказів погашення боргу ні обґрунтованих заперечень проти позову, у разі незгоди з останнім.

          Приймаючи до уваги викладене, та наведені правові норми, позовні вимоги в частині стягнення 60000 грн. основного боргу є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

          Щодо заявленої до стягнення пені, нарахування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження її максимального розміру, який може бути стягнений в разі прострочення грошового зобов'язання. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

          З наданого суду розрахунку пені в сумі 18714 грн. 60 коп. вбачається, що вона обрахована з дотриманням положень вищенаведених нормативних актів, але період нарахування, застосований позивачем, суперечить положенням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, в той час як позивач просить стягнути пеню за п'ятнадцять місяців. Крім того, при обрахунку пені позивачем невірно визначено кількість днів у високосному 2008 році, оскільки їх було не 365 а 366.

          Враховуючи наведене, перерахувавши розмір пені, суд вважає, що максимально допустимий  її розмір не може перевищувати 6701 грн. 64 коп.

          Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Обраховуючи заявлені до стягнення річні в сумі 2406 грн. 58 коп. позивач допустив помилку, що сталося шляхом взяття до розрахунку невірної кількості днів у 2008 році - 365, в той час як у 2008 високосному році було 366 днів. За таких обставин, судом самостійно було обраховано розмір річних - їх допустимий розмір  не може перевищувати 2402 грн. 24 коп.

          Заявлені до стягнення інфляційні збитки у сумі 13200 грн. 00 коп. нараховано у відповідності з вимогами чинного законодавства.          

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задовольняються частково, в сумі 82303 грн. 88 коп., з яких 60000 грн. основний борг, 13200 грн. інфляційних збитків, 6701 грн. 64 коп. пені та 2402 грн. 24 коп. річних.

          В решті позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

          Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, стягуються 823 грн. 04 коп. витрат по оплаті державного мита та 272 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

          Решта судових витрат відноситься на позивача.

          На підставі ст.232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 1046, 1049, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Адамант" (м. Херсон, вул. Кірова, буд. 24, офіс 704, код ЄДРПОУ 33726222, р/рах. 26002140963 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк аваль", МФО 352093) на користь приватного підприємства "Фенікс-2001" (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 25-В, код ЄДРПОУ 31824822, р/рах. 26000807281 в філії ВАТ "МТБ" м. Дніпропетровська, МФО 307297) 60000 грн. основного боргу, 13200 грн. інфляційних збитків, 6701 грн. 64 коп. пені, 2402 грн. 24 коп. річних, 823 грн. 04 коп. витрат по оплаті державного мита та 272 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

                             Суддя                                                           Н.О. Задорожна

           Дата підписання рішення оформленого

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України