Постанова

від 14.07.2009 по справі 4/121пд(4/22пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/121пд(4/22пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.2009  року                                                            Справа № 4/121пд(4/22пд)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Єжової С.С.

          Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання:                                Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від  позивача:                               -Гаврилов С.В., представник за дов. б/н від 01.06.09;

від  першого відповідача:            -повноважний представник не прибув;

від другого відповідача:                    -Мікушев М.В., представник за дов. б/н від 28.01.09;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                     Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ

на ухвалу          

господарського суду           Луганської області

від                                         11.06.09

по справі                                №4/121пд(4/22пд) (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом:                               Комунального закладу „Луганська спеціалізована школа

 І-ІІІ ступенів №1”, м. Луганськ

до першого відповідача:          Луганської міської ради, м. Луганськ

до другого відповідача:          Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ

про                                         визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2008 року Комунальний заклад „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1”, м. Луганськ (далі за текстом –КЗ „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1”, позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою №1 від 11.01.08 з вимогами про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 04.04.06 Луганською міською радою, м. Луганськ (далі за текстом –перший відповідач), з Приватним підприємством „Рантьє”, м. Луганськ (далі за текстом –ПП „Рантьє”, другий відповідач), посвідченого 04.04.06 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Трач Г.М. та зареєстрованого 18.04.06 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська за №040640200089.

          Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що:

-в результаті укладення вищевказаного договору були порушені права і інтереси Комунального закладу “Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1” (позивача у справі), оскільки станом на 04.04.06 він фактично був користувачем вищезгаданої земельної ділянки, що підтверджується, зокрема, висновком Луганського міського управління земельних ресурсів по проекту відведення земельної ділянки ПП “Рантьє” №04-12/924 від 18.11.05 та п.3.1.2. висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 25.11.05 №3118. При цьому, позивачем на цій земельній ділянці з моменту побудови будівлі школи був розміщений майданчик для рухливих ігор учнів школи. Право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,0433 га за адресою: м. Луганськ, вул. Луганської правди (в районі будинку №149-б) виникло у позивача до введення в дію Земельного кодексу Української РСР в редакції          1990 року, але це право не було підтверджене документально станом на 04.04.06;

-позивач вважає, що передача в оренду земельної ділянки повинна відповідати усім нормам законодавства України, які стосуються цих правовідносин. Тому, укладений договір оренди землі від 04.04.06  суперечить діючому законодавству України;

-позивач вказує на те, що перший відповідач передав другому відповідачу в оренду земельну ділянку, яка фактично знаходилися в постійному користуванні позивача, відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України. На підставі п. 6.1. Державно-будівельних норм 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” визначені розміри земельних ділянок для учбових закладів з урахуванням їх потреб;

-позивач зазначив, що другий відповідач отримав від першого відповідача в оренду земельну ділянку під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території в безпосередній близькості від будівлі школи. Проте, при цьому не враховано, що використання даної земельної ділянки для таких цілей приведе до порушення санітарних норм інсоляції, природного освітлення, шумозахисту, а це в свою чергу не сприятиме забезпеченню безпечних та нешкідливих умов навчання. У разі, якщо земельна ділянка площею 0,0433 га не буде використовуватися позивачем, це призведе до порушення санітарних норм щодо складу і площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл на одну паралель класів;

-вищевказана земельна ділянка не може знаходитися в оренді у другого відповідача, оскільки вона знаходиться вже тривалий час у постійному користуванні позивача та необхідна позивачу для забезпечення навчального процесу.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №4/22пд позов задоволено у повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір оренди землі від 04.04.06, який укладено між першим та другим відповідачами у даній справі; з першого та другого відповідачів на користь позивача стягнуто державне мито у сумі     42 грн. 50 коп. з кожного (всього у сумі 85 грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп. з кожного (всього у сумі 118 грн. 00 коп.).

Дане рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.

Другий відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду від 23.06.08 у справі №4/22пд, подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу без дати та номеру (вхідний по канцелярії місцевого господарського суду №514 від 21.07.08, вхідний по канцелярії суду апеляційної інстанції №38 від 23.07.08), в якій просив скасувати згадане рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Луганський апеляційний господарський суд постановою від 11.09.08 у справі №4/22пд апеляційну скаргу другого відповідача на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №4/22пд задовольнив, а згадане рішення –скасував і у задоволенні позову відмовив; з позивача на корить другого відповідача стягнув витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою

Не погодившись з постановою Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.08 у справі №4/22пд, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу від 25.09.08 б/н, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 11.09.08 у справі №4/22пд, а рішення суду першої інстанції від 23.06.08 у справі №4/22пд залишити чинним.

Вищий господарський суд України постановою від 10.12.08 у справі №4/22пд касаційну скаргу позивача від 25.09.08 б/н задовольнив, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.08 у справі №4/22пд скасував, а рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у даній справі залишив без змін.

          Верховний суд України ухвалою від 05.02.09 відмовив другому відповідачу у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.12.08 у справі №4/22пд.

          У квітні 2009 року другий відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою від 20.04.09 б/н про перегляд рішення від 23.06.08 у справі №4/22пд за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить винести рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача та визнати дійсним договір оренди земельної ділянки від 04.04.06, укладений між першим та другим відповідачами на підставі рішення Луганської міської ради №38/35 від 23.12.05.

          Свої вимоги другий відповідач обґрунтовує тим, що Управління освіти Луганської міської ради листом від 26.03.09 №4/314 повідомило його про те, що на спірній земельній ділянці розташований не спортивний майданчик школи, а вуличний ігровий майданчик, який школі не належить.

          Господарський суд Луганської області ухвалою від 29.04.09 порушив провадження у даній справі за заявою другого відповідача про перегляд рішення від 23.06.08 за нововиявленими обставинами та присвоїв даній справі новий номер №4/121пд(4/22пд).

          Ухвалою від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд) господарський суд Луганської області у задоволенні заяви другого відповідача про перегляд рішення від 23.06.08 у даній справі за нововиявленими обставинами, скасування прийнятого рішення відмовив.

Дана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

-положеннями ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 6  Закону України „Про оренду землі”;

-зазначені другим відповідачем у заяві від 20.04.09 б/н обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у даній справі ґрунтується на порушенні відповідачами вимог закону при наданні земельної ділянки в оренду;

-зазначена другим відповідачем підстава немає жодного значення для справи, оскільки не спростовує обставин, що покладені в основу рішення. Крім того, дана обставина була відома на момент розгляду спору та знайшла своє відображення у рішенні.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд), другий відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 20.06.09 б/н, у якій просить згадану ухвалу суду першої інстанції  скасувати та прийняти нове рішення про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №4/22пд за нововиявленими обставинами.

14.07.09 апелянт подав до Луганського апеляційного господарського суду уточнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 11.06.09 у даній справі, прийняти нове рішення про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №4/22пд за нововиявленими обставинами та справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач вказує, зокрема, на наступне:

-оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню;

-відповідно до листа Управління освіти Луганської міської ради від 26.03.09 №4/314 та приписів Правил благоустрою території м. Луганська, затверджених рішенням від 21.09.07 №21/3, земельна ділянка, надана в оренду другому відповідачу, відповідно до договору від 04.04.06, укладеного на підставі рішення Луганської міської ради від 21.12.05 №38/35, не належить позивачу та не використовується школою під спортивний майданчик;

-зі згаданого листа Управління освіти Луганської міської ради також вбачається, що спірна земельна ділянка зайнята та забудована ТОВ „Стройленд” самочинно, оскільки ні в Луганській міській раді, ні у позивача немає правовстановлюючих документів на цю ділянку, а також немає документів, які свідчать про сертифікацію та введення в експлуатацію нестандартного обладнання, яке збудовано на спірній ділянці;

-викладені у листі Управління освіти Луганської міської ради від 26.03.09 №4/314 відомості існували під час розгляду справи, але стали відомі другому відповідачу тільки після підписання вказаного листа. Вказана нововиявлена обставина існувала під час розгляду справи та має істотне значення для справи;

-розмір земельної ділянки, яка використовується позивачем, фактично не встановлений та не виділений в натурі і є комунальною власністю;

-факти, викладені у листі Управління освіти Луганської міської ради від 26.03.09 №4/314 спростовують факти, які було покладено при винесенні рішення господарським судом Луганської області від 23.06.08 у справі №4/22пд, та спростовують факти, які були підставою для надання позову позивачем.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

          Представник позивача у судовому засіданні усно заперечив проти доводів другого відповідача, викладених у його апеляційній скарзі та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Луганської області –без змін.

Перший відповідач не подав до Луганського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу другого відповідача, його повноважний та компетентний у судове засідання, яке відбулося 14.07.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.07.09 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ, від 20.06.09 б/н на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд) призначено судову колегію у складі:

          Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників  позивача та другого відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  другого відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

          До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

          На підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України  судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

          Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

          Відповідно до ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення господарським судом  приймаються, зокрема, ухвала, у разі залишення рішення без змін.

Зазначені другим відповідачем у заяві від 20.04.09 б/н обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у даній справі ґрунтується на порушенні першим та другим відповідачами вимог закону при наданні спірної земельної ділянки в оренду, а саме: неузгодження належним чином меж земельної ділянки, наданої другому відповідачу із суміжними землекористувачами, у тому числі - з позивачем, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі”.

Зазначена другим відповідачем в обґрунтування заяви від 20.04.09 б/н підстава немає жодного значення для справи, оскільки не спростовує обставин, що покладені в основу рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08. Крім того, дана обставина була відома на момент розгляду спору та знайшла своє відображення у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд) залишає без змін.

Оскільки Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 не передбачено сплату державного мита за оскарження ухвал господарського суду, то помилково сплачене Приватним підприємством „Рантьє”, м. Луганськ, за квитанцією №116185 від 22.06.09 державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 11.06.09, яка винесена в порядку ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, слід повернути Приватному підприємству „Рантьє”, м. Луганськ.

             У судовому засіданні за згодою представників позивача та другого відповідача  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 47, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -                                        П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ, від 20.06.09 б/н на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд) залишити без задоволення.

          2.Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.06.09 у справі №4/121пд(4/22пд) залишити без змін.

          3.Повернути Приватному підприємству „Рантьє”, вул. Шовкового, буд. 7,                   м. Луганськ, 91053, ідентифікаційний код №32539326, з Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, банк УДК у                    м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код отримувача 24046582, помилково сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. за квитанцією №116185 від 22.06.09, яка знаходиться у матеріалах справи №4/121пд(4/22пд).

Підставою повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.    

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова

Суддя                                                                                Л.І. Журавльова