Ухвала

від 18.12.2014 по справі 804/8760/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/8760/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Фадеєєв Д.С., дов. від 31.07.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.І.В. Бабушкіна"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 р. у справі № 804/8760/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.І.В. Бабушкіна"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.І.В.Бабушкіна" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області :

- від 03.06.2014 р. № 0000662201, яким ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1 010 103 грн., з яких за основним платежем у розмірі 673 402 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 336 701 грн.;

- від 03.06.2014 № 0000651501, яким ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4 551 555, 50 грн., з яких за основним платежем у розмірі 3 034 370 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 517 185 грн.;

- від 03.06.2014 р. № 0000641501, яким ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19 935 319 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті із грубим порушенням податкового законодавства, оскільки висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України та інших нормативних актах, зроблені всупереч діловій практиці та економічній суті господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2014р. у справі № 804/8760/14 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано правомірністю висновків податкового органу щодо протиправного завищення валових витрат, внаслідок відображення в податкових деклараціях з податку на прибуток витрат за завідомо збитковими операціями, щодо завищення податкового кредиту шляхом безпідставного віднесення до складу сум ПДВ сплачених за непідтвердженими господарськими операціями.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2014 р. у справі № 804/8760/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник вказує на те, що судом не в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, не надано ґрунтовної оцінки поясненням позивача, наполягає на реальності здійснюваної господарської діяльності та правомірності її відображення даних податкового обліку, що підтверджується відповідною первинною документацією.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції, зазначаючи, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Представниками сторін в проведених апеляційною інстанцією судових засіданнях надавались пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги, представники підтвердили визначені сторонами правові позиції по суті спірних питань даної справи, представник позивача зазначав про наявність підстав для скасування судового рішення, представником відповідача наголошено на безпідставності доводів позивача, та на законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до матеріалів справи підтверджується наступне :ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна», з питання дотримання вимог податкового валютного законодавства України, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №557/2201/01412851 від 05.05.2014 р. (т.1, а. с.222-250; т.2, а. с.1-58).

Згідно висновків акту перевірки Товариством порушено:

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, ст.ст.3, 19, 42, 142 ГК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 673 402,00 грн. за II-IV квартал 2012 року та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток протягом 2013 року в сумі 19 935 319 грн. за І-IV квартал 2013 року;

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ст.ст.3, 19, 42, 142 ГК України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України від 14.10.97 р. № 363, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 20.02.98 р. № 128/2568, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 034 370 грн. за періоди червень-листопад 2012 року, за лютий-грудень 2013 року.

03.06.2014 р. на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська прийняті наступні податкові повідомлення-рішення (т.2, а. с.147-149):

- № 0000662201, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1 010 103 грн., з яких за основним платежем - 673 402 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 336 701 грн.;

- № 0000651501, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4 551 555 грн., з яких за основним платежем - 3034370 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 517 185 грн.;

- № 0000641501, яким Товариству зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19 935 319 грн.

ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна», вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, звернулось до адміністративного суд з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» не підлягає задоволенню з таких підстав:

З матеріалів перевірки вбачаться, що висновки акту від 05.05.2014 р. ґрунтуються на позиції податкового органу щодо неправомірного формування Товариством валових витрат за рахунок придбаних товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цих товарів (робіт. Послуг) згідно господарських операцій, що не носили реального характеру, а також щодо неправомірного включення Товариством до складу витрат за користування позикою при наявності збиткових результатів роботи позивача за 2013 рік (виконання збиткових замовлень) і про завищення в зв'язку з цим податку на прибуток, податку на додану вартість та розміру від'ємного значення податку на прибуток.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до визначення, наведеного у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а також підставою для формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, є факт реального надання (отримання) послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Щодо реальності господарських операцій з контрагентами ЗАТ "Юг-Путькомплект" та ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»

Відповідачем в акті перевірки від 05.05.2014 р. встановлено завищення витрат на суму 3 206 676 грн. та заниження податку на прибуток на суму 673402 грн., у тому числі по господарським операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ЗАТ «Юг-Путькомплект» на загальну суму 296228,04 грн., у т. ч. ПДВ 49371,34 грн. та господарських операцій з ПрАТ « 4-й ЕЗПГР», щодо придбання послуг по дробометному очищенню металопрокату на загальну суму 3551783,51 грн. у т.ч. ПДВ 591963,92 грн.

Вищенаведені висновки податківців щодо контрагента ЗАТ «Юг-Путькомплект» базуються на матеріалах документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «Юг-Путькомплект» (код 23934099) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Детальсервіс» (код за ЄДРПОУ 37997840) за квітень-червень 2012 року, проведеної фахівцями Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 р. № 3965/227/23934099.

З цих матеріалів вбачається відсутність у ЗАТ «Юг-Путькомплект» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стосовно ЗАТ "Юг-Путькомплект" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за квітень-червень 2012 року.

Стосовно ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (код за ЄДРПОУ 14287749) в акті перевірки від 05.05.2014 р. зазначено про включення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів витрат пов'язаних із придбанням у послуг по дробеметному очищенню металопрокату, надання яких документально не підтверджено на загальну суму 2959820 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна" (Замовник) мало господарські взаємовідносини з ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (Виконавець) за договорами № 266 від 01.09.2008 р. щодо виконання дробеметної очистки поверхні металопрокату (т.1, а. с.134-136) та № 3 від 04.01.2013 р. щодо виконання дробеметної очистки поверхні металопрокату (т.1, а. с.71-73).

За поясненнями скаржника згідно технологічного процесу та нормативних документів, з якими ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» виготовляє металоконструкції, перед початком виробничого процесу увесь сталевий прокат (листовий та сортовий) повинен бути очищеним від окалини та іржі і після розвантаження металопрокату в цеху підготовки виробництва його правлять та передають під очистку поверхні. Ці роботи виконували робітники ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

За умовами цих договорів Виконавець зобов'язується виконати своїми силами і засобами із власних матеріалів дробеметне очищення поверхонь металопрокату.

При цьому, згідно п.1.2 договорів роботи виконуються на території Замовника - ПАТ «ДЗМК ім.І.В. Бабушкіна».

Разом з тим, у п.4.6 договорів встановлено, що у процесі виконання робіт металопрокат знаходиться у Виконавця на умовах відповідального зберігання. Виконавець несе відповідальність за випадкове псування металопрокату з моменту його прийому до передачі замовнику.

Скаржник зазначає, що даний п.4.6 договорів податковий орган трактує як фізичну передачу металопрокату від замовника до виконавця з відповідним оформленням первинними документами, як то, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, але сторони договору мали на увазі покладення відповідальності Виконавця за збереження металопрокату лише на час виконання робіт до моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по дробеметному очищенню металопрокату, а відтак оформлення товарно-транспортних накладних, як і приймання-передачі металу є зайвим, оскільки операції з перевезення та фізичної передачі в розумінні відповідача та суду першої інстанції не здійснювались.

Згідно положень ст.532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорах.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

Згідно ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Отже, тлумачення пункту 4.6 договорів, наведене скаржником ,колегія суддів вважає надуманим, оскільки зі змісту укладених договорів Виконавець виконує роботи на своєму обладнанні, власними силами, на території Замовника, але металопрокат знаходиться у Виконавця на відповідальному зберіганні і передається йому для виконання, а після виконання Виконавець передає металопрокат Замовнику.

При цьому, адреси сторін договору є різними: ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» знаходиться у м.Херсон, а ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» у м.Дніпропетровськ.

З огляду на встановлені факти, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про не підтвердження позивачем наступних обставин: якими саме спеціалістами Виконавця виконувались роботи на території Замовника, яку вони мають кваліфікацію, на якому обладнанні виконувались роботи, як це обладнання доставлено з міста Херсону на територію Замовника і встановлено; якщо ж роботи виконувались на території Виконавця, то як відбувалася доставка металу до місця знаходження останнього, яким транспортом, на підставі яких документів.

Водночас, як зазначено судом першої інстанції, у судовому засіданні представники позивача пояснили, що на балансі ПАТ "ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна" обліковується обладнання за допомогою якого здійснюється дробеметне очищення металу, а саме: дробеметна установка PPV 2100x2600 №260. дробеметна установка ПОНТУС № 295, лінія дробеметного очищення і консервації листового металопрокату № 250, дробеметний апарат № 2761, дробеметний апарат № 5004, дробеметний апарат № 5005.

Крім того, у складі ПАТ «ДЗМК ім.І.B.Бaбyшкiнa» працюють кваліфіковані спеціалісти.

Під час перевірки відповідачем надано запит позивачу щодо надання пояснень та документального підтвердження виконання робіт по дробеметному очищенню металопрокату ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», зокрема:

- які види робіт виконувалися спеціалістами зазначеного підприємства, яку вони мають кваліфікацію, підтвердити її відповідними посвідченнями;

- які особливості виконаних робіт, яка їх складність, чому вони не виконувалися штатними працівниками ПАТ "ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна".

- наявність дозволу на виконання вищевказаних робіт ПАТ «Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

- інформацію щодо проведення інструктажу з дотримання техніки безпеки залучених до виконання працівників.

У відповідь на запит позивачем надано довідку за підписом генерального директора Морозова B. C. про необхідність виконання робіт із очищення металопрокату з посиланням на ДБН В.2.6-163:210 «Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу" СТО-012-2007 ''Сталеві конструкції мостів. Заводське виготовлення"; копію розпорядження Товариства від 06.01.2012 р. № 3 щодо проведення обов'язкового очищення металопрокату для забезпечення якості виготовлення конструкцій; копію листа ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» від 10.01.2013 № 7 про дозвіл потрапити на територію заводу трьом працівникам підприємства для виконання робіт відповідно до договору від 04.01.2013 р. № 3; витяг із ДБН В.2.6-163:210; копія третьої та четвертої сторінки статуту ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»; копія довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Проте, надані позивачем вищевказані документи не свідчать про те ким, де і коли виконувались зазначені роботи.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Враховуючи наведені обставини, а також те, що Товариством не надані до перевірки документи, які б підтвердили, найменування обладнання на якому або за допомогою якого виконувались роботи, якими спеціалістами, якої кваліфікації здійснювались роботи, акти приймання на відповідальне зберігання металопрокату, акти прийому здачі з відповідального зберігання металопрокату, первинні документи, що свідчили б про транспортування металопрокату до і після оброблення Замовнику тощо, колегія суддів вважає непідтвердженим позивачем реальність господарських операцій з ПАТ "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (Виконавець) за договорами щодо виконання дробеметної очистки поверхні металопрокату № 266 від 01.09.2008 р. та № 3 від 04.01.2013 р.

Тим більш, що позивачем не доведена доцільність придбання у вказаного контрагента таких послуг за наявності власного обладнання та фахівців, а отже не доведено факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю Товариства, тобто не доведено призначення придбаних робіт (послуг) для використання у власній господарській діяльності позивача, що унеможливлює формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок таких робіт (послуг) згідно приписів Податкового кодекс у України.

Щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 19 935 319,00 грн.

Висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ПАТ «ДЗМК ім.І.В.Бабушкіна» мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2013 року в сумі (-) 19 935 319 грн., у т.ч. за І квартал 2013 року в сумі (-) 4 221 239 грн., за II квартал 2013 року в сумі (-) 5 752 009 грн., за III квартал 2013 року в сумі (-) 5 442 471 грн., за IV квартал 2013 року в сумі (-) 451 600 грн.

У зв'язку з цим, при проведенні перевірки податковим органом встановлено завищення показників рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 у загальній сумі 13078 788 грн., у т.ч. за І квартал 2013 року на суму 2559785 грн., за II квартал 2013 року на суму 4586248 грн., за III квартал 2013 року на суму 3828225 грн., за IV квартал 2013 року на суму 2104530 грн.; у рядку 06.2 Декларацій «Витрати на збут» показників за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 у загальній сумі 459435 грн., в т.ч. за І квартал 2013 року в сумі 173125 грн., за II квартал 2013 року в сумі 129982 грн., за III квартал 2013 року в сумі 66925 грн., за IV квартал 2013 року в сумі 89403 грн.; у рядку 06.3 Декларацій «Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 розділу III ПК України» показників за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 у загальній сумі 6397096 грн., у т.ч. за І квартал 2013 року в сумі 1432505 грн., за II квартал 2013 року в сумі 1447112 грн., за III квартал 2013 року в сумі 1686978 грн., за IV квартал 2013 року в сумі 1830501 грн..

Вищевказані витрати, на думку податкового органу, з чим погодився суд першої інстанції, спричинили завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2013 року з огляду на неможливість врахування понесених позивачем вищезазначених витрат у складі витрат відповідних періодів, оскільки сума таких витрат перевищує доходи відповідних податкових періодів, що у свою чергу, формує від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, і не відповідає статті 19 ГК України, згідно положень якої держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах: ...фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин, та статті 3 ГК України, згідно якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Так, за позицією суду першої інстанції та відповідача з метою складання податкового обліку Товариство використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку, а тому включення до складу валових витрат, сум витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату є неправомірним через те, що така діяльність не спрямована на отримання прибутку, а отже не відповідає визначенню терміну «господарська діяльність».

За позицією позивача приписи Податкового кодексу України, не ставлять в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності, тобто зіставлення рівня витрат, понесених в процесі господарської діяльності підприємства, з розміром доходу, отриманого підприємством, не передбачено податковим законодавством. Навіть збиткові операції є складовими господарської діяльності підприємства, що відповідає п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки по-перше, господарська діяльність повинна бути спрямована на одержання доходу, а не прибутку, по-друге, для господарської діяльності принциповим є намір одержати дохід, а не його фактичне одержання, тому зазначені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, що підтверджується отриманим доходом за період, що перевірявся, та спрямовані на отримання прибутку.

Колегія суддів, враховуючи те, що окремі збиткові господарські операції позивача призвели до збиткової господарської діяльності Товариства в цілому, що триває вже декілька річних періодів, погоджується з позицією суду першої інстанції і відповідача, що такі господарські операції не спрямовані на отримання ані прибутку, ані доходу, тому не можуть бути пов'язаними з господарською діяльністю Товариства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 03.06.2014 р. № 0000662201, № 0000651501 та № 0000641501.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.І.В. Бабушкіна" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 р. у справі № 804/8760/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 р. у справі № 804/8760/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко