Рішення

від 28.07.2009 по справі 19/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 р.   Справа № 19/110   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді Максимів Т.В.

При секретарі Матейко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи    

за позовом  ТзОВ "Глобус"  вул. Вокзальна, 8, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400

до відповідача  КП "Зеленбуд"  вул. О.Гірника, 8, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованостів  сумі  61938 грн. 41 коп.

Представники:

Від позивача:  Госедло О.Д.-представник, (довіреність №323 від 29.05.09.)

Від відповідача представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус" звернулось в суд із позовом  до Комунального підприємства "Зеленбуд" про стягнення заборгованості в сумі 61938,41 грн., згідно договору поставки.

            Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі;

            Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 13.07.09. (вих.№13159), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 12737243;

           Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

             За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника  відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

               Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

 26.03.08. між сторонами даного спору укладено договори поставки товару    №9 та №9/01/08, згідно яких позивач (постачальник) зобов”язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити  даний товар.

Згідно п.4.2. договорів відповідач зобов"язувався проводити розрахунок за переданий товар, протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу  світлі нафтопродукти в кількості 2644 тонни  дизельне паливо  та 2850 тонн бензину А76/80 на суму 103007,75 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи.

          Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач  своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар.

        З метою досудового врегулювання спору позивачем  направлялась відповідачу претензія №657 від 17.12.08. з вимогою погасити борг, копія якої знаходиться в  матеріалах  справи (а.с.14). Дана вимога станом на 09.07.09. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 4.2. договорів поставки №9 та №9/01/08 від 26.03.08. , а також беручи до уваги  акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.03.09., заборгованість відповідача перед позивачем становить 49493,95 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

         Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про  стягнення 49493,95 грн. боргу обгрунтовані та  підлягають задоволенню.      

Пунктом 6.2.1. договорів №9/01/08 від 26.03.08. та №9 від 26.03.08. сторони узгодили, що за несвоєчасне проведення  розрахунків у відповідності до умов договорів, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості,  за  кожний  день прострочення  платежу, обгрунтований розмір якої згідно розрахунку суду становить 2290,63 грн. та підлягає задоволенню. В решті суми пені в розмірі 8292,03 грн. слід відмовити, виходячи  із вимог ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої  нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

         Суд вважає  підставним, застосування  ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки в сумі 1385,84 грн., а також три відсотки    річних від простроченої суми,  в розмірі  475,96 грн.    

     Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

 На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України,                        ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Зеленбуд", вул.Гірника,8, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код 31789186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус",  вул.Вокзальна,8, м.Надвірна, 78400 (код 13656082) –53646,38 грн.- заборгованості, з яких 49493,95 грн.- основного боргу, 1385,84 грн.-  інфляційних нарахувань,  475,96 грн.- 3% річних та  2290,63грн.-пені, а  також 536,46 грн.   витрат   по сплаті   державного   мита  та 270,66  грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ  видати позивачу  після  набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Максимів Т. В.

                                                            рішення підписане 31.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

31.07.09.