Постанова

від 20.11.2014 по справі 821/678/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 р. Справа № 821/678/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вішневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року, ТОВ «Екомаркет ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про скасування податкових повідомлень рішень від 19 лютого 2013 року № 0000032200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 482.464,00 грн., № 0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 429.405,00 грн., № 0000031500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 89.927,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковим.

Твердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси про те, що контрагент позивача було створено без наміру здійснювати господарську діяльність не відповідає фактичним обставинам справи.

За твердженням позивача, до перевірки було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Після отримання товару позивачем від свого контрагента - ТОВ «Леда-Ком», його було реалізовано кінцевим споживачам.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначено, що за наслідками зустрічної звірки, 06.09.2012 року, було складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Леда-Ком» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями в тому числі з ТОВ «Екомаркет ЛТД». Актом встановлено, що у вказаному періоді, на ТОВ «Леда-Ком» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності. Крім того, встановлено, що відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Леда-Ком», з метою прикриття незаконної діяльності/, порушено кримінальну справу.

До перевірки підприємством не було надано товарно-транспортні накладні на поставку товару, як передбачено умовами договору між позивачем та ТОВ «Леда-Ком».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Екомаркет ЛТД» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби від 19.02.2013 року №№ 0000032200, 0000052200, 0000031500.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 06 лютого 2013 року по 08 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Екомаркет ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства та підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ «Леда-Ком» за період з 01.01ю2012 року по 30.06.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 128/220-34675525 від 08 лютого 2013 року, яким встановлено наступні порушення:

- п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 385.971,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартіст ь на 343.524,00 грн.;

- п. 2001. Та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2012 року на загальну суму 71.942,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовано тим, що згідно матеріалів зустрічної звірки, встановлено, що ТОВ «Леда-Ком» не знаходиться за податковою адресою, має стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», у підприємства відсутні трудові матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби. Крім того, в провадженні СУ ДПС у Полтавській області перебуває кримінальна справа відносно конкретних осіб за фактом створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності у тому числі ТОВ «Леда-Ком».

На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2013 року № 0000032200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 482.464,00 грн., № 0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 429.405,00 грн., № 0000031500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 89.927,50 грн.

Як правильно зазначив суд першої інстанції витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначені ст.138 ПК України. Положеннями п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Здійснюючи господарську діяльність, позивачем укладено договір купівлі-продажу від 01 лютого 2012р. за № 1/02 з ТОВ «Леда-Ком».

Відповідно до п. 1.1 Договору, ТОВ «Леда-Ком» зобов'язується передати у власність ТОВ «Єкомаркет Лтд» товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Предметом поставки є труба електрозварювальна прямо шовна 219х3,5х6000 в кількості 1980 одиниць.

Умови постачання товару передбаченні у розділі 2 Договору та встановлені на умовах само вивозу.

В силу п. 2.8 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну.

В акті перевірки, податковим органом зазначено, що інформація щодо транспортування продукції, під час проведення перевірки не надана. При розгляді документів наданим підприємством не встановлено жодних юридичних документів, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація. Відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків перевезення вантажу та обліку виконавчої роботи (товарно-транспортна накладна).

До перевірки ТОВ «Екомаркет ЛТД» також не надано документального підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), шляху переміщення ТМЦ, розрахунків за перевезення вантажу, а саме товарно-транспортні накладні, які б свідчили про транспортування товарів та дати можливість підтвердити факт постачання ТМЦ від ТОВ « Леда-Ком» м. Київ на адресу ТОВ «Екомаркет ЛТД» м. Нова Каховка.

Відповідно до положення п. 44.6. Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо надання позивачем товарно-транспортних накладних у відповідях на запити податкового органу до початку проведення перевірки. По перше, підприємством було надано лише деякі товарно-транспортні накладні, а по друге, товарно-транспортні накладні повинні були бути надані безпосередньо під час проведення перевірки.

Також колегія суддів критично ставиться до товарно-транспортних накладних наданих під час розгляду справи судом першої інстанції. Так, товарно-транспортні накладні від 08.05.2012 р. (Т. 1 а.с. 172, 173, 174), від 13.04.2012 р. ( Т. 1 а.с. 178), від 17.05.2012 р. (Т. 1 а.с. 179), від 01.04.2012 р. (Т. 1 а.с. 183), від 01.03.2012 р. (Т.1 а.с. 184), від 16.03.2012 р. (Т. 1 а.с. 185) взагалі не містять підпису водія-експедитора про прийом вантажу до перевезення так само як і відбитку печатки перевізника. З наданих документів неможливо встановити особу, яка отримала товарно-матеріальні цінності.

Таким чином колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо реальності та товарності здійснення господарської операції між ТОВ «Єкомаркет ЛТД» та ТОВ «Леда-Ком».

Такий висновок підтверджується також обвинувачувальним вироком Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2013 року у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 3, 4 ст. 358 КК України. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3, у вересні 2011 року, придбала ТОВ «Леда-Ком» з метою прикриття незаконної діяльності імітуючи фінансово-господарську діяльність ТОВ «Леда-Ком» використовувала реквізити, установчі документи, печатку даного суб'єкта підприємницької діяльності для оформлення від його імені в адресу інших підприємств первинних бухгалтерських та податкових документів про нібито виконані роботи, надані послуги, поставленні товарно-матеріальні цінності, яких фактично не було, для незаконного формування їх податкового кредиту та валових витрат, а також його банківські рахунки для транзиту безготівкових грошових коштів, отриманих від інших суб'єктів підприємницької діяльності, в якості оплати за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, які фактично ТОВ «Леда-Ком» для них не поставляло та не виконувало, та подальшого їх переведення у готівку шляхом зняття за грошовими чеками.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Лтд» залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.