Постанова

від 13.02.2009 по справі 2-а-2866/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2009 р.                                                                              

Справа №  2-а-2866/08 

Колегія суддів Волинського окружного адміністративного

суду в складі:

головуючого-судді 

Ковальчука В.Д..,

суддів-  Денисюка

Р.С., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання  Фідрі О.О.,

з участю позивача   

ОСОБА_1,

представників відповідачів Кузьменко О.О., Гаврилової

Н.В.,                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації

України, Луцької об'єднаної  державної

податкової   інспекції  про зобов'язання  відповідачів скасувати її ідентифікаційний

номер, виключити ідентифікаційний номер та всю інформацію з Державного реєстру

фізичних платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати в

подальшому облік позивача як платника податків та інших обов'язкових платежів

за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного

номера, знищити облікову картку з ідентифікаційним номером,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася 

з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації

України, Луцької  об'єднаної  державної податкової інспекції  обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що

вона  за своїми релігійними переконаннями

- віруюча православна християнка, є 

прихожанкою  Свято-Покровського  Храму міста Луцька Української Православної

Церкви Волинської єпархії.  Через свої

релігійні переконання ОСОБА_1 відмовилася 

від  прийняття ідентифікаційного

номера. В 2008 році позивач зверталася з заявами до відповідачів про скасування

її ідентифікаційного номера та всієї  

інформації з Державного реєстру фізичних платників податків та інших

обов'язкових платежів, проте в задоволенні її заяв було відмовлено.

Просить  зобов'язати   відповідачів скасувати її ідентифікаційний

номер, виключити ідентифікаційний номер та всю інформацію з Державного реєстру

фізичних платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати в

подальшому облік позивача як платника податків та інших обов'язкових платежів

за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного

номера і  знищити облікову картку з

ідентифікаційним номером.

          В

судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просить позов

задовольнити.

Представник відповідача - Луцької об'єднаної  державної податкової   інспекції  

Гаврилова Н.В.  позову не визнала,

посилаючись на неподання позивачем  в

інспекцію  заяви встановленого зразка  просить відмовити  в задоволенні адміністративного позову

повністю.

Представник відповідача - Державної податкової

адміністрації України  Кузьменко

О.О.  позову не визнала,  посилаючись на недотримання позивачем

процедури, яку передбачає Порядок унесення відмітки до  паспорта громадянина України щодо

ідентифікаційного номера  фізичної особи

- платника податків та інших обов'язкових платежів  та неподання позивачем в органи  державної податкової служби  за місцем реєстрації фізичної особи заяви

встановленого зразка, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову

повністю.

Заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши 

письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають

частковому задоволенню з  наступних

підстав.

Згідно  довідки

НОМЕР_1 від 23 грудня 2008 року  ОСОБА_1

є прихожанкою Свято-Покровського храму міста Луцька  Української православної церкви  Волинської єпархії.

Як встановлено судом ОСОБА_1 через свої релігійні

переконання  відмовилася  від 

прийняття ідентифікаційного номера. 

В 2008 році  позивач зверталася із

заявами до Державної податкової адміністрації 

України,  Луцької  об'єднаної 

державної податкової інспекції 

про скасування її ідентифікаційного номера та всієї   інформації з Державного реєстру фізичних платників

податків та інших обов'язкових платежів, проте в задоволенні її заяв було

відмовлено.

У відповідності  з

ст.9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право

на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або

переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є

необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для

охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших

осіб.

         Стаття 35

Конституції України закріпила право кожного на свободу світогляду і

віросповідання та передбачила, що здійснення цього права може бути обмежене

законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності

населення або захисту прав і свобод інших людей. Згідно із ч.2 ст.24 не може

бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,

релігійних чи інших переконань, статі етнічного і соціального походження,

майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України «Про Державний

реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» (далі по тексту -

Закон) передбачено право платників податку та інших обов'язкових платежів через

свої релігійні переконання відмовитися від прийняття ідентифікаційного номера,

офіційно повідомивши про це відповідні державні органи та сплачувати державні

платежі за раніше встановленою формою, про що отримати відповідну відмітку в

паспорті.

Згідно ч.2 ст.5 Закону 

до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої

релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного

номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Враховуючи наведене, колегія суддів переконана в

безспірності права позивача на виключення ідентифікаційного номера відносно неї

та пов'язаної із нею інформації із Державного реєстру фізичних осіб-платників

податків з усіма відповідними наслідками, зокрема збереження раніше

встановленої форми обліку платників та інших обов'язкових платежів, а тому

задовольняє позовні вимоги, зобов'язує Державну податкову адміністрацію

України  скасувати   ідентифікаційний номер  ОСОБА_1 та зобов'язує  відповідачів виключити ідентифікаційний номер

ОСОБА_1 та всю інформацію на неї з Державного реєстру фізичних платників

податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати в подальшому облік

ОСОБА_1, як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше

встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи

державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах

повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами

України.

         Згідно

вимог Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних

органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих

органах виконавчої влади,  затвердженої

постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 року №1153, для карток форми

№1ДР установлено строк їх зберігання - 3 роки, після завершення даного терміну

вони знищуються. Тому позовні вимоги позивача 

про знищення  облікової картки з

ідентифікаційним номером та особистими даними 

ОСОБА_1, що були заповнені до Державного реєстру задоволенню не підлягають,

оскільки вони будуть знищенні  за збігом

строку їх зберігання.

         Керуючись

ст.ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства, на підставі ч.2

ст.1, ч.2 ст.5 Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших

обов'язкових платежів»,  колегія суддів,

-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову адміністрацію

України  скасувати   ідентифікаційний номер  ОСОБА_1.

Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України, Луцьку  об'єднану 

державну податкову інспекцію виключити ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та

всю інформацію на неї з Державного реєстру фізичних платників податків та інших

обов'язкових платежів, здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, як платника

податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку

без застосування ідентифікаційного номера.

В задоволенні 

інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У

разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку

повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та

апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження

постанови  подається протягом десяти днів

з дня її складення в повному обсязі, тобто з 18 лютого 2009 року. Апеляційна

скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної

скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного

адміністративного суду.

Головуючий                                                                            

               В.Д.Ковальчук

Судді                                                                                                           

Р.С.Денисюк

С.Ф.Костюкевич