Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/23215/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23215/14 13.01.15 За позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в

інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА»

про стягнення 77 618,52 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від прокуратури Тенетова Н.В. - по посв.;

від позивача Бондар М.В. - за дов.;

від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» про стягнення 77 618,52 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва №910/10198/14 від 28.07.2014р., вирішено, зокрема, виселити Відповідача із займаного на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5363 від 23.04.2010р. (надалі - Договір) нежилого приміщення, площею 97,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 43.

Проте, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» продовжувало користуватись орендованим приміщенням, прокурор на підставі п.10.11 Договору нарахував неустойку за період з 01.04.2014р. по 22.08.2014р.

В процесі проведення судових засідань представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

На призначені судові засідання 02.12.2014р., 16.12.2014р. та 13.01.2015р. представник Відповідача жодного разу не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, при цьому господарський суд виходить з наступного.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Відповідача на теперішній час є: 02139, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микитенка, буд. 11.

На вказану адресу судом, у відповідності до ст.87 Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали суду від 27.10.2014р., від 02.12.2014р. та від 16.12.2014р. з метою повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відтак, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче обєднання «НІРМАЛА», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Прокуратури та Позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» (Орендар) був укладений Договір, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - Майно) площею 97,80 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 43 на цокольному поверсі будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства «ЕКО» (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2009р. і становить 602 939 грн.

Згідно з п.1.2 Договору Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Порядок та розмір орендної плати сторони виклали у п.3.1 Договору.

Так, у п.3.1 Договору (в редакції договору №5363/01 від 28.12.2011р. про внесення змін і доповнень), визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди вересень 2011 року - 10 586,94 грн.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.10.1 укладеного між сторонами правочину визначено, що останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 23.04.2010р. до 23.03.2013р. включно.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Припинення відносин найму (договору найму) згідно положень ст. 795 Цивільного кодексу України, пов'язується із вчиненням відповідної дії - оформленням документу (акту), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

В зв'язку з закінченням строку, на який укладався спірний правочин, не поверненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» орендованого приміщення за актом приймання - передачі Орендодавцю, Перший заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 89 879,74 грн. неустойки, а також просив виселити Орендаря із займаного приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014р. задоволено позов Першого заступника прокурора Дніпровського району м. Києва, вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» із нежилого приміщення площею 97,80 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 43 та стягнуто в доход Державного бюджету заборгованість з неустойки нарахованої за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 89 879, 74 грн.

Частиною 3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Наразі, судовим рішенням було встановлено, що строк дії Договору закінчився 23.03.2013р.

Предметом же розглядуваної справи є стягнення неустойки, яку, як зазначив Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва було нараховано у зв'язку з порушенням Відповідачем п.10.11 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 10.11 Договору передбачено, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

За висновками суду, передбачена Договором відповідальність за порушення Орендодавцем взятих на себе зобов'язань у вигляді неустойки за своєю правовою природою є штрафом.

Наразі, з матеріалів справи слідує, що 22.08.2014р. Орендар, згідно з умовами Договору повернув, а Орендодавець прийняв із користування нерухоме майно - загальною площею 97,80 кв.м, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 43, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 22.08.2014р.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини та той факт, що орендоване нежитлове приміщення за актом приймання-передачі (повернення) було повернуто Орендарем Орендодавцю лише 22.08.2014р., а також приймаючи до уваги умови укладеного між контрагентами правочину та те, що сторони були вільні у визначенні його умов, позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 77 618,52 грн. нарахованої за період з 01.04.2014р. по 22 серпня 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд зазначає, що ухвалою суду від 27.10.2014р. Відповідача було зобов'язано надати письмовий відзив і всі документи, що підтверджують заперечення в порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» жодних заперечень по суті спору (у разі наявності) до матеріалів справи не представило.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини, позовні вимоги Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» про стягнення 77 618,52 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора задоволені, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з Відповідача в Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» (02139, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микитенка, буд. 11, ідентифікаційний код 24923028) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва; код одержувача: 37995466; банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві; МФО:820019; рахунок: 31111094700011; КЕКД: 22080200; назва: плата за оренду майна бюджетних установ) неустойку в сумі 77 618 (сімдесят сім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 52 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання «НІРМАЛА» (02139, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микитенка, буд. 11, ідентифікаційний код 24923028) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.01.2015р.

Суддя І.І. Борисенко