Рішення

від 13.01.2015 по справі 483/2421/14-ц

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2421/14-ц

Провадження № 2/483/27/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Медюка С.О.,

при секретарі Даниловій А.Г.,

за участю прокурора Філатова С.В.

представника Покровської сільської ради Очаківського району Москальського А.П.,

представника третьої особи Коломієць Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Очакові Миколаївської області цивільну справу за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Покровської сільської ради, ОСОБА_4, треті особи реєстраційна служба Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області про скасування рішення Покровської сільської ради та повернення земельної ділянки у власність громади, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2014 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, яку обґрунтував наступним.

Внаслідок проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог земельного при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_4 було встановлено, що йому надана у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельна ділянка площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1, яка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (далі - РЛП «Кінбурнська коса»).

При ухваленні Покровською сільською радою рішення від 04 липня 2014 року №5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, в порушення норм Земельного кодексу України, Законів України «Про державний земельний кадастр», «Про природно-заповідний фонд», передана ОСОБА_4 земельна ділянка не була сформована та не пройшла реєстрацію у Державному земельному кадастрі, а отже не могла бути об'єктом цивільних прав, крім цього, Покровською сільською радою прийнято оскаржуване рішення при відсутності позитивного висновку управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації про погодження проекту землеустрою.

На підставі оскаржуваного рішення, відповідачу ОСОБА_4 реєстраційною службою Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 31 липня 2014 року було здійснено державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив: скасувати рішення Покровської сільської ради від 04 квітня 2014 року №5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, площею 0,2500 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №6534782 від 31 липня 2014 року про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0018, розташовану в с.Покровка Очаківського району Миколаївської області надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); повернути цю земельну ділянку загальною площею 0,2500 га у державну власність в особі Покровської сільської Очаківського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 09 грудня 2014 року по справі в якості третьої особи залучено Управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області.

В судовому засіданні прокурор, посилаючись на те, що рішення Покровської сільської ради про безоплатну передачу у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки прийнято з порушенням норм чинного законодавства, підтримав позов з підстав, зазначених вище, та просив його задовольнити.

Представник відповідача та позивача в одній особі - Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Москальський А.П. в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що порушень з боку сільської ради при прийнятті оспорюваного рішення допущено не було, дотримано необхідні попередні узгодження та процедури, рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_6 із земель громадської та житлової забудови, знаходиться в межах с.Покровське, рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймалося.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи - реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Сідень В.В. листом з поясненнями від 04 листопада 2014 року за №851/11.1-40 просить розглянути справу без їхньої участі. Вирішення справи покладено на розсуд суду.

Представник відповідача - управління Держземагентства у Очаківському районі Миколаївської області Коломієць Т.М. в судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених в листі від 12 січня 2015 року №9-28-06-17/2-15.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного.

Рішенням Покровської сільської ради від 04 квітня 2014 року №5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 31 липня 2014 року здійснив державну реєстрацію прав на зазначену вище земельну ділянку, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30 вересня 2014 року №27468528 (а.с.13).

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Як на одну із підстав для скасування рішення Покровської сільської ради від 04 квітня 2014 року №5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 прокурор посилається на недотримання вимог ст.79-1 ЗК України, ч.5 ст.16 ЗУ «Про державний земельний кадастр» та п.п.50,107 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051, що виразилось в тому, що на час прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка не була сформована та не пройшла реєстрацію у Державному земельному кадастрі оскільки її реєстрація та присвоєння кадастрового номеру відбулось 28 квітня 2014 року.

Так, згідно ч.2 ст.79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

З копії витягу з Державного земельного кадастру від 18 липня 2014 року №4800942352014 вбачається, що Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4825183200:05:005:0018 за адресою: АДРЕСА_1 відбулася 28 квітня 2014 року.

Як вбачається з пояснень представника відповідача Покровської сільської, земельна ділянка була сформована під час розроблення проекту землеустрою але через недосконалість програми, внесення відомостей до Державного земельного кадастру можливо було здійснити тільки після внесення даних по прийнятому рішенню. Фактична реєстрація спірної ділянки відбулась після виправлення програми.

Вказана обставина додатково підтверджується копіями матеріалів з проекту землеустрою де на час розробки проекту, спірній земельній ділянці вже був присвоєний кадастровий номер 4825183200:05:005:0018, що не може свідчити про те, що на час прийняття Покровською сільською радою рішення від 04 квітня 2014 року №5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, вона не була сформована.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце «непропорційне» втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, в цій частині позову про позбавлення ОСОБА_4 права власності на набуте майно, з огляду на наявність порушень при передачі земельної ділянки у власність з боку органу місцевого самоврядування не враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними розпоряджень про передачу земельних ділянок та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельні ділянки були передані у власність.

Обґрунтовуючи позов, прокурор про наявність таких обставин не зазначав.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Миколаївської обласної ради від 15 жовтня 1992 року №16 створено РЛП «Кінбурнська коса» загальною площею 17890,2 га. Пунктом 2 рішення визначено необхідність розробки у 1993 році проекту організації території РЛП «Кінбурнська коса» (а.с.6).

Згідно ст.ст. 43, 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення відносяться природні території та об'єкти, серед яких зазначено регіональні ландшафтні парки.

Як вбачається з письмових пояснень начальника Управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області від 12 січня 2015 року, із загальної кількості земель парку відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (6-зем, 2-зем), як землі природоохоронного призначення в Очаківському районі обліковуються тільки землі площею 682,2400 га. З них, землі РЛП «Кінбурнська коса» - 1,1800 га.

За розділом 3 Положення «Про Регіональний ландшафтний парк Кінбурнська Коса», землі, включені в територію парку, не вилучалися у користувачів, за винятком земельних ділянок для розміщення господарського двору парку, кордонів, а також зон заповідного режиму та рекреації. Відведення земельних ділянок парку проводиться на підставі проекту організації території в порядку, встановленому чинним законодавством. На території парку, крім зон заповідної, регульованої рекреації та стаціонарної рекреації, встановлюється ще господарська зона, до якої включаються зони населених пунктів.

Таким чином, виділення земель із земель території парку можливо у відповідності до статей 149-150 ЗК України з обов'язковим попереднім їх вилученням із земель, які входять до меж зон заповідної, зон регульованої рекреації та стаціонарної рекреації ландшафтного парку, або у відповідності до статей 116-118 ЗК України із земель населеного пункту, якій може входити до господарської зони парку, без необхідності їх вилучення, а тільки в порядку виділення, так як вказані землі можуть мати, крім природоохоронного призначення, ще цільове призначення для будівництва чи обслуговування житлових будинків. Тому саме по собі створення об'єкту природно-заповідного фонду не свідчить про зменшення земель населеного пункту, а є віднесенням земель до категорій відповідно до їх цільового призначення.

Як вбачається з висновку про погодження проекту землеустрою управління Держземагентства у Очаківському районі від 05 лютого 2014 року №376/05-30, земельна ділянка надавалась у власність ОСОБА_4 із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В той же час, переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої проводиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного призначення.

Між тим, у відповідності до статей 7-8, 21, 23-24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 19-20, 45-46, 125,149-150 ЗК України передувати питанню щодо обмеження землекористування, в тому числі переведення земель з однієї категорії до іншої, повинно бути: встановлення меж утвореного парку, розробка та затвердження проекту організації території парку із затвердженням в тому числі меж зон парку та зміну меж населених пунктів, які вийшли до нього, а також рішення компетентних органів щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, які входять до його території.

Такі рішення в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи суду не надані, межі парку в натурі не встановлені, проект організації території не затверджено, а рішень щодо визначення земель населеного пункту с.Покровка, як земель природоохоронного призначення, а тим паче природно-заповідного фонду (правовий статус яких регулюється різними нормами ЗК України, а саме статями 43-46, 150 ЗК України) не має.

Одночасно, за рішеннями Очаківської районної ради народних депутатів VІІІ ХХІ скликання від 30 серпня 1991 року, Очаківської районної ради ІV сесії 23 скликання від 26 грудня 2000 року №11 встановлені межі населеного пункту с.Покровка та його площа складає 527,5 га.

У 2008 році у відповідності до частини 2 статті 173 ЗК України розроблено генеральний план с. Покровка зі встановленням меж та площі та затверджено рішенням Покровської сільської ради від 20 серпня 2008 року №2.

Разом з тим, зі схем, якою зафіксовані межі населеного пункту, убачається, що земельна ділянка, яка за рішеннями Покровської сільської ради ХХІІІ сесії 6 скликання від 04 червня 2014 року виділена у власність ОСОБА_4 в межах території с.Покровка із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1, входить до складу населеного пункту, оскільки за місцем свого розташування (посеред селища та на місці розташування хуторів) знаходяться в межах с.Покровка, що затверджені рішенням відповідної ради.

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с.Покровка і відповідно до ст.38 ЗК України, відноситься до земель житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Належність земельної ділянки, з приводу якої виник спір, до меж с.Покровка прокурором в судовому засіданні не спростована, а навпаки підтримана.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 цього закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

В силу ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п.б ст.80 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України вбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тому, при виділенні земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_8, проект відведення цієї земельної ділянки, яка не відносяться до природно-заповідного фонду та не має такого цільового призначення - як природоохоронне призначення, не повинний був проходити погодження структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища в порядку ст.186-1 ЗК України на що, як на підставу скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 31 січня 2014 року №9, посилається прокурор.

Крім цього, слід зазначити, що згідно ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Виходячи із змісту заявлених прокурором позовних вимог, суд приходить до висновку, що предметом спору у справі є саме примусове припинення права власності на землю шляхом скасування державної реєстрації права власності на землю.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах від 12 вересня 2012 року розглянув справу № 6-71 цс 12, предметом якої був спір про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив висновок, відповідно до якого в разі, якщо на підставі розпорядження органу державної влади в особи виникло право власності на земельну ділянку, позбавити її цього права цей орган може лише з підстав і за умов, передбачених ст.ст.140-149 Земельного Кодексу України, а не шляхом подальшого скасування розпорядження про передачу земельної ділянки у власність особи, нехай навіть і вищестоящим органом державної влади.

Порядок припинення прав на землю регулюється главою 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України.

Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення приймалось сільською радою за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, на підставі погоджувальних матеріалів щодо відповідності матеріалів проекту відведення вимогам земельного законодавства, чинного на час прийняття рішення.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав вважати рішення Покровської сільської ради від 04 квітня 2014 року №5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки таким, що прийняте з порушеннями, оскільки не порушено сам порядок його прийняття, а правомірність такого рішення ґрунтується на технічній документації та проекті із землеустрою, який складено у відповідності до нормативно-правових актів.

Відсутність погодження структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища в порядку ст.186-1 ЗК України проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки при складанні технічної документації не може вважатися таким порушенням, оскільки не доведена належність цієї ділянки до земель природно-заповідного фонду.

На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Крім того, у порядку, передбаченому ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з позивача - Покровської сільської ради Очаківського району судовий збір у розмірі 1210,50 грн. в доход держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.19, 58, 144 Конституції України, ст. ст. 6,10,60, 88, 212 -215 ЦПК України, ст.ст.12, 116, 118, 121, 186, п.12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, ст.319 ЦК України, ст. 25, 26, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Покровської сільської ради, ОСОБА_4, треті особи реєстраційна служба Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області про скасування рішення Покровської сільської ради №5 від 04 квітня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, площею 0,2500 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №6534782 від 31 липня 2014 року про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0018, розташовану в с.Покровка Очаківського району Миколаївської області надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); повернення земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, розташованої в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4825183200:05:005:0018), грошовою оцінкою 121050,00 грн. у власність держави в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, - відмовити.

Стягнути з Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області судовий збір в сумі 1210 (одну тисячу двісті десять) грн. 50 копійок в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий