Рішення

від 13.01.2015 по справі 912/4384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 рокуСправа № 912/4384/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у судовому засіданні справу № 912/4384/14

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі його структурного підрозділу Знам'янське управління по експлуатації газового господарства

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Знам'янське Управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області

про стягнення 99 869,15 грн,

представники учасників судового процесу:

від позивача - Руденко Т.В., довіреність № 07/01-159 від 25.12.14 ;

від позивача - Стрілець Н.П., довіреність № 07/01-142 від 25.12.14;

від відповідача - Подлєсний В.В., довіреність № б/н від 10.09.14 ;

від 3-ї особи- участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі його структурного підрозділу Знам'янського управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду з позовною заявою (з врахуванням заяви про уточнення до позовної заяви № 243-юр від 12.12.2014) про стягнення із Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області заборгованості в сумі 76 646,36 грн за договором підряду № 170/04-129ДБП/2012 від 11.10.2012, три відсотка річних в сумі 4214,49 грн, 7664,64 грн - пені, 11343,66 грн - інфляційних втрат.

18.12.2014 позивач подав до суду заяву № 246-юр від 17.12.2014 про зменшення розміру позовних вимог, яка містить наступні вимоги: "Зменшити позовні вимоги до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та стягнути з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" його структурного підрозділу Знам'янське управління по експлуатації газового господарства заборгованість в розмірі 76 646,36 грн, 3% річних - 4214,49 грн, 11343,66 грн - індексу інфляції, судовий збір - 1997,38 грн."

Враховуючи норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає остаточними позовними вимогами стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 76 646,36 грн, три відсотка річних в сумі 4214,49 грн, втрати від інфляції в сумі 11343,66 грн.

У своїх письмових запереченнях № 73/10-10-017 від 12.01.2015 відповідач не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. Знам'янська ОДПІ є державною установою і повністю фінансується з державного бюджету, станом на 28.12.2012 року мала відкритими асигнування на виконання програм загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису в загальній сумі 81659,90 грн, які могли повністю закрити зобов'язання перед позивачем, однак з незалежних від відповідача підстав заборгованість по договору № 17/04-129ДБП/2012 в розмірі 76646,36 грн із зазначеної суми Знам'янським відділенням державної казначейської служби не було перераховано позивачеві. Отже, на думку відповідача, відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних робіт має нести третя особа - Знам'янське Управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області.

Разом з тим, третя особа у своїх письмових поясненнях зазначила, що в 2012 році платіжні доручення, надані відповідачем для здійснення перерахування коштів на рахунок позивача для виконання умов договору № 17/04-129ДБП/2012 не було оплачено в зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу. Знам'янське Управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області, також, вказує на те, що в наступному бюджетному періоді дані зобов'язання не реєструвалися в зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, що передбачено п. 11.2. наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами" (п. 12.2 наказу МФУ від 30.09.2011 № 1223, який був чинний на той час).

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про зміну назви із Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на Знам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2014 та постановою Кабінетів Міністрів України від 21.05.2014 № 236 "Про Державну фіскальну службу України".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією (в подальшому змінено назву на Знам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та на Знам'янську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, копії виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 020334 станом на 29.02.2012 та станом на 12.11.2014) (далі - замовник, відповідач) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі його структурного підрозділу Знам'янське управління по експлуатації газового господарства (далі - підрядник, позивач) 11.10.2012 укладено договір підряду № 17/04-129ДБП/2012 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався виконати роботи по об'єкту: "Газопостачання теплогенераторної для опалення приміщення податкової інспекції по вул. Чайковського 7/55 в м. Знам'янка Кіровоградська область" відповідно до проектної та кошторисної документації і здати у встановлений строк, а замовник зобов'язався надати підряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти закінченні роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, договірна ціна підрядних робіт складає 115906,80.

В п. 2.2 Договору сторони погодили, що ціна договору є динамічною і включає в себе вартість монтажних робіт та матеріалів.

Статтею 3 Договору узгоджено строки початку (закінчення) робіт.

Згідно пунктів 3.1., 3.2 Договору підрядник розпочне роботи на протязі 30 робочих днів з дня надання належно оформленої проектної документації, надання доступу до об'єкту виконання робіт та проведення авансового платежу в розмірі передбаченому п. 5.1. Максимальний термін виконання робіт становить тридцять робочих днів.

Умовами договору (пунктами 5.1, 5.2) встановлено, що замовник не пізніше 10 днів після підписання даного договору перераховує на рахунок підрядника суму в розмірі 30% від договірної ціни, тобто 34772,04 грн. Після прийняття закінчених робіт, підрядник передає замовнику документи про обсяг виконаних робіт для проведення остаточних розрахунків.

Сторони домовились, що підписання акта приймання виконаних робіт є підставою для проведення остаточного розрахунку (п. 6.7 Договору).

Замовником та підрядником складено та підписано Додатковий договір № 1 до договору № 17/04-129ДБП/2012 від 11.10.2012 згідно до якого вартість ремонтних робіт збільшилась на суму 5511,60 грн і остаточно становить: 121 418,40 грн.

Договір укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договору укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, укладений між сторонами договір від 11.10.2012 № 17/04-129ДБП/2012 за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За твердженням позивача, ним у відповідності до умов Договору були здійснені для відповідача роботи на загальну суму 121 418,40 грн, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 17.12.2012, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін. Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується також, довідкою КБ-3 за грудень 2012 від 17.12.2012, яка підписана сторонами та скріплена печатками.

Таким чином Акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість робіт за грудень 2012 від 17.12.2012, підтверджують факт виконання роботи та її вартість і приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем робіт за Договором та беззаперечного прийняття їх відповідачем.

На виконання умов Договору, а саме п. 5.1 Замовником було перераховано на рахунок підрядника 34772,04 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.10.2012, від 06.11.2012, 12.11.2012, 14.11.2012, 27.11.2012, 27.11.2012 (а.с. 32-37).

Разом з тим, відповідач частково оплатив прийняті виконані роботи на загальну суму 44772,04 грн (34772,04 грн - попередня оплата та 1000,00 грн перераховано 28.12.2012). За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 01.10.2014 за період з 01.01.2013 по 01.10.2014 складає 76646,36 грн (а.с. 18,71).

Тобто, розрахунок відповідно до пункту 6.7 Договору проведений не був.

Сторонами складено акт звірки розрахунків станом на 01.02.2014, підписаний представниками сторін та скріплений печатками, згідно якого заборгованість відповідача становить 76646,36 грн (а.с. 10).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 76646,36 грн. станом на день звернення з позовом до суду.

Доводи відповідача про те, що останній не несе відповідальність перед позивачем за неналежне виконання договірних зобов'язань щодо оплати прийнятих робіт, оскільки вони виникли не з волі та бажання відповідача не підтверджені належними доказами в розумінні норм ст.ст. 33, 34 ГПК України та спростовуються умовами самого Договору, оскільки Замовником, а отже і платником вартості виконаних робіт є саме відповідач, а не третя особа. Господарський суд також враховує, що у своїх письмових поясненнях 3-тя особа (Знам'янське УДКСУ Кіровоградської області) зазначає, що після завершення бюджетного року, у наступних бюджетних періодах (2013 та 2014 роках) бюджетні зобов'язання відповідачем більше не реєструвались у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.

Отже, письмові заперечення відповідача не спростовують, а навпаки підтверджують факт виконання та прийняття виконаних робіт за договором № 17/04-129ДБП/2012 від 11.10.2012, а також існування заборгованості в сумі 76746,36 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 76646,36 грн. підтвердженні матеріалами справи не спростовані відповідача та підлягають повному задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.12.2014 № 246 юр) 3% річних в сумі 4214,49 грн та 11343,66 грн індекс інфляції.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 відсотків річних в сумі 4214,49 грн за період з 01.01.2013 по 01.11.2014 та збитки від інфляції в сумі 11343,66 грн за період з січня 2013 по вересень 2014.

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних (а.с. 18-20), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 11343,66 грн інфляційних збитків та 4214,49 грн 3 % річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на судовий збір покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Чайковського, буд. 7/55, ідентифікаційний номер 39482470) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) в особі його структурного підрозділу Знам'янського управління по експлуатації газового господарства (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Коцюбинського, буд. 23, ідентифікаційний номер 23688938) заборгованості в сумі 76 646,36 грн за договором підряду № 170/04-129ДБП/2012 від 11.10.2012, три відсотка річних в сумі 4214,49 грн., втрати від інфляції в сумі 11343,66 грн. та судовий збір в сумі 1843,58 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 17.01.2015.

Суддя Т. В. Макаренко