Ухвала

від 20.07.2015 по справі 912/4384/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 липня 2015 року Справа № 912/4384/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівПолянського А.Г., Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), перевіривши матеріали касаційної скарги Знам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі 912/4384/14 Господарського судуКіровоградської області за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі структурного підрозділу Знам`янське управління по експлуатації газового господарства доЗнам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області третя особаЗнам`янське Управління державної казначейської служби України простягнення суми, В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Знам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати.

Так, за подання касаційної скарги на рішення господарського суду, ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.2,1 п.2.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"). При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.2015 становить 1218 грн.

Нормами статті 5 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) встановлено вичерпний перелік державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Відповідно до п. 21 частини першої ст. 5 Закону Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України звільняються від сплати судового збору тільки у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Проте предметом спору у даній справі, який виник суто між господарюючими суб'єктами, є стягнення боргу за договором підряду у розмірі 99 869,15 грн., а отже цей спір не пов'язаний безпосередньо з тими питаннями, які стосуються повноважень Інспекції, а тому, виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства та змісту вимог касаційної скарги, Інспекція повинна сплачувати судовий збір на загальних засадах у відповідності до норм Закону України "Про судовий збір".

В порушення зазначених норм, Інспекцією до касаційної скарги не додано доказів, підтверджуючих сплату судового збору в установлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до п.4 частини першої ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно статті 111 7 цього кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, у поданій касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, наводить такі норми, при цьому не зазначає суті їх порушення або неправильного застосування, а доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються питань, пов'язаних з встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Згідно з частиною другою ст.111 вказаного кодексу не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Всупереч вимог, викладених у цій нормі, касаційна скарга Знам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області за змістом фактично дублює апеляційну скаргу, яка була предметом розгляду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді , та її вимоги зводяться до додаткової перевірки доказів судом касаційної інстанції.

Проте повноваження суду касаційної інстанції відрізняються від повноважень суду апеляційної інстанції, і повноваження повторного розгляду справи процесуальним законом визначено лише для суду апеляційної інстанції, та відповідно до вимог ст.ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений таким правом.

Пунктом 6 частини першої ст.111 3 цього кодексу встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, касаційна скарга Знам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області підлягає поверненню на підставі п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Знам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі Господарського суду Кіровоградської області №912/4384/14 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський