Постанова

від 19.12.2014 по справі 826/17030/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/512

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

19 грудня 2014 року 15:23 № 826/17030/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" до 1) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Києва про стягнення суми бюджетного відшкодування, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач-1), Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі з наступними позовними вимогами:

1. визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо ненадання Управлінню державної казначейської служби у Шевченківському районі висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 609896,00 гривень;

2. стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі (код за ЄДРПОУ 37995466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (код за ЄДРПОУ 33157286, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 53, поточний рахунок № 260090302001 в ПАТ "КБ "Євробанк" м. Київ, МФО 380355) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 609896,00 гривень (шістсот дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.);

3. стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (код за ЄДРПОУ 33157286, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 53, поточний рахунок № 260090302001 в ПАТ "КБ "Євробанк" м. Київ, МФО 380355) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17030/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.

В судовому засіданні 11.12.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11.12.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається із заперечень відповідача-1, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Перший шанс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010, яка становить 247677,00 грн., зa лютий 2010, яка становить 41573,00 грн., за березень 2010, яка становить 38870,00 грн., зa квітень 2010, яка становить 38129,00 грн., за травень 2010 яка становить 37706,00 грн., за червень 2010, яка становить 37186,00 грн., за липень 2010, яка становить 34857,00 грн., за серпень 2010, яка становить 37579,00 грн., за вересень 2010, яка становить 61526 грн., за жовтень 2010 року, яка становить 34793,00 грн., заявлених до відшкодування на розрахунковий рахунок.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 30.01.2012 р. та прийняте на підставі нього податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000167225 (т. 1, арк. 15).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не погодився з такою позицією податкового органу та оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000167225, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 609896,00 грн.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 по справі № 2а-16778/12/2670 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000167225, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 609896,00 грн. (т. 1, арк. 8-9).

Крім цього, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 по справі № 2а-16778/12/2670 (т. 1, арк. 10-13).

У зв'язку з чим, позивач 23.06.2014 звернувся до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві із заявою про повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн., згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 (т. 1, арк. 14).

Проте, враховуючи, що до позивача не надійшли ані кошти, ані відповідь від відповідача-1, позивач вирішив звернутися до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно пп. 14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку , який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.9 ст. 200 ПК України, форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України , на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, з аналізу вищенаведених положень ст. 200 ПК України вбачається, що податковий орган готує та подає висновок про повернення заявленої суми бюджетного відшкодування лише якщо платник податків подав заяву разом із декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування, а також після проведення перевірки заявлених у податковій декларації даних щодо суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справ, у позивача виникло право на бюджетне відшкодування після отримання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 по справі № 2а-16778/12/2670, якою було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000167225, яким саме позивачеві і було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 609896,00 грн., оскільки згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 по справі № 2а-16778/12/2670 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000167225, яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 609896,00 грн., то ТОВ «Перший шанс» повинно було подати до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві разом із заявою про повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн. податкову декларацію та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Однак, як вбачається із заяви товариства від 24.06.2014, позивачем не були додані до неї ані податкова декларація, ані розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Крім того, позивач не надав суду доказів, що ним подавалися податкова декларація та розрахунок суми бюджетного відшкодування до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві для повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем була недотримана процедура повернення бюджетного відшкодування, оскільки позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лише заяву про повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн., в той час як в ПК України чітко визначено, що до заяви також додається податкова декларація та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відтак, враховуючи, що позивач не дотримався вимог п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України, відповідач-1 не міг її розглянути, провести перевірку та підготувати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, судом було встановлено, що саме через недотримання позивачем вимог п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не вчила дій на повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн., а тому судом не встановлено бездіяльність відповдіача-1.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо ненадання Управлінню державної казначейської служби у Шевченківському районі висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 609896,00 гривень.

Крім того, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі (код за ЄДРПОУ 37995466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (код за ЄДРПОУ 33157286, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 53, поточний рахунок № 260090302001 в ПАТ "КБ "Євробанк" м. Київ, МФО 380355) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 609896,00 гривень (шістсот дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.), оскільки повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється органами державного казначейства на підставі висновку податкового органу, але в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач-1 підготував та подав до відповідача-2 відповідний висновок.

Відтак, враховуючи, що в матеріалах справи відсутній висновок ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про повернення на поточний рахунок ТОВ «Перший шанс» ПДВ в сумі 609896,00 грн. та, враховуючи, що даний висновок виноситься лише за умови дотримання платником податків процедури повернення суми бюджетного відшкодування, а також враховуючи, що судом було встановлено недотримання позивачем вимог п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК, що і стало підставою для не підготування податковим органом висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (код за ЄДРПОУ 33157286, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 53, поточний рахунок № 260090302001 в ПАТ "КБ "Євробанк" м. Київ, МФО 380355) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 609896,00 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ-ШАНС" (код ЄДРПОУ 33157286) решту суми судового збору у розмірі 4383,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят три грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова