Ухвала

від 19.01.2015 по справі 14/236-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" січня 2015 р. Справа №14/236-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Рудченка С.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Комісаренко Антона Володимировича

на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2010 року

у справі №14/236-10 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, м. Київ

до господарського суду м. Києва, м. Київ

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася до господарського суду Київської області з позовом до господарського суду м. Києва про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі №14/236-10 позов задоволено повністю. Суд зобов'язав господарський суд м. Києва знести за власний рахунок самовільно збудовані (розміщені) гаражі, а саме 2 (два) подвійні цегляні гаражні бокси, 3 (три) одинарні цегляні бокси та 2 (два) одинарні металеві бокси, на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Б. Хмельницького, 44-Б, 44-В, м. Київ, та привести земельну ділянку в стан відповідно до її цільового призначення. Стягнути з господарського суду м. Києва на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві судові витрати 85 грн. 00 коп. державного мита і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із вказаним рішенням, Комісаренко Антон Володимирович подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі №14/236-10 в частині знесення цегляного гаражу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 44, м. Київ, який належить на праві приватної власності Комісаренко Антону Володимировичу, та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині знесення цегляного гаражу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 44, м. Київ, який належить на праві приватної власності Комісаренко Антону Володимировичу.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про її повернення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 17.12.2010 року, підписано 23.12.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі №14/236-10 лише 26.12.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання Комісаренко Антона Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивовано тим, що скаржник не знав про його порушене право та про існування оскаржуваного рішення. Апелянт зазначає, що про зазначене рішення йому стало відомо 10.12.2014 року від представників господарського суду м. Києва, коли представник скаржника Побережник Альона Олександрівна отримувала письмову кореспонденцію на імя скаржника. Комісаренко Антон Володимирович в апеляційній скарзі зазначив, що відмітка про отримання кореспонденції від 10.12.2014 року Побережник А.О. міститься в господарському суді м. Києва.

Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних доказів та обгрунтувань, які б свідчили про те, коли саме Комісаренко А.В. дізнався про порушене право.

Таким чином, всупереч вищезазначених норм заява скаржника не містить обґрунтованих посилань, які б свідчили про наявність обставин, які б перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги та не додано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджував би поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням чого, клопотання Комісаренко Антона Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає відхиленню.

Зважаючи на відхилення судом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно із п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, підлягає поверненню Комісаренко Антону Володимировичу судовий збір у сумі 609,00 грн. згідно платіжного доручення №19122014131151 від 19.12.2014 року.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Комісаренко Антона Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі №14/236-10.

2. Апеляційну скаргу Комісаренко Антона Володимировича на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі №14/236-10 повернути скаржнику.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комісаренко Антона Володимировича (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, кв. 101, індивідуальний ідентифікаційний номер за ДРФО України - 3158123778) судовій збір у сумі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок), сплачений платіжним дорученням №19122014131151 від 19.12.2014 року.

4. Оригінал ухвали з гербовою печаткою суду надіслати скаржнику, а копію ухвали іншим учасникам процесу.

5. Матеріали справи №14/236-10 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

С.Г. Рудченко