cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2015 р. Справа № 923/1858/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО", м. Київ
про стягнення 165883,53 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "АГРО-СТЕП" (відповідач) суму боргу у розмірі 165883,53 грн., з якої: 67610,37 грн. - сума основного боргу, 60449,33 грн. - сума дооцінки вартості неоплаченого товару, 703,89 грн. - сума 20% річних, 277,85 грн. - сума пені, 6761,04 грн. - сума штрафу та 30081,05 грн. - сума пені, нарахована до 24.01.2014р. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р., положення ст.ст. 6, 11, 509, 524, 525, 526, 533, 549, 610, 612, 625-629, 655, 692-694 ЦК України та ст.ст. 230, 231, 232 ГК України.
12 січня 2015 року відповідач через канцелярію суду подав з супровідним листом копії витребуваних судом документів. Одночасно відповідач надав суду письмове пояснення, в якому директор ПП "АГРО-СТЕП" повідомляє, що внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов на протязі 2012-2014 років (не достатня кількість опадів та високий температурний режим), на підприємстві була отримана низька врожайність вирощуваних с/г культур, яка зумовила від'ємний результат фінансової діяльності підприємства, наслідком якого є наявність заборгованості ПП "Агро-Степ" перед ТОВ "Імперія-Агро". Також зазначає, що представник ТОВ "Імперія-Агро" був кожен рік на посівних площах, в період вегетації вирощуваних культур, фотографував та брав зразки рослин, які підтверджували їх критичний стан росту та розвитку, їхній вплив на врожайність. Даний лист з додатками суд прийняв розгляду та залучив до матеріалів справи.
Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 15.01.2015р. не прибув, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 15.01.2015р. також не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
За ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка у судове засідання представників сторін не унеможливлює розгляд справи №923/1858/14, не є підставою для відкладення її розгляду.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
Матеріали справи свідчать, що 20 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" (надалі - позивач, або постачальник) і приватним підприємством "АГРО-СТЕП" (надалі - відповідач, або покупець) був укладений договір поставки №ХН-2/12 (надалі - договір), за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (пункт 1.1. договору).
Відповідно до умов п.2.1., 2.2., 2.3. договору, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США.
Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних, та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2.1. договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей, даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.
На підставі п.3.1. договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 117139,04 грн., що підтверджується наступними документами:
- видаткова накладна №314 від 24.04.2012р. на суму 19495,68 грн. та довіреність №3 від 23.05.2012р.;
- видаткова накладна №1120 від 18.06.2012р. на суму 19245,60 грн.;
- видаткова накладна №1858 від 04.09.2012р. на суму 17213,76 грн. та довіреність №6 від 04.09.2012р.;
- видаткова накладна №1911 від 06.09.2012р. на суму 41184,00 грн. та довіреність №7 від 07.09.2012р.;
- видаткова накладна №2520 від 12.11.2012р. на суму 20000,00 грн. та довіреність №12 від 11.11.2012р.
Крім того, до договору було укладено додатки №1,3,4,5,6 відповідно до умов яких, кінцевою датою оплати є 10.12.2012р.
Відповідач, в порушення умов договору та додатків до нього, за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 29528,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №25457787 від 23.04.2012р. на суму 4000,00 грн., №2PL383292 від 19.06.2012р. на суму 3849,12 грн., №13 від 12.09.2012р. на суму 5409,55 грн., №12 від 12.09.2012р. на суму 6270,00 грн. та №15 від 08.11.2012р. на суму 10000,00 грн.
29 липня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду про зміну строків оплати за договорами поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р. та №ХН-11/13 від 20.03.2013р.
На підставі п.1. вищевказаної угоди, сторони за взаємною згодою домовились змінити дату остаточної оплати за отриманий товар відповідно до договорів поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р. та №ХН-11/13 від 20.03.2013р., додатків до них та вважати 01.11.2013р. датою остаточного розрахунку. Також сторони встановили, що покупець зобов'язується до 01.11.2013р. погасити виниклу заборгованість у розмірі 94857,57 грн., з яких: 87610,37 грн. - сума основного боргу за договором №ХН-2/12 від 20.04.2012р.; 7247,20 грн. - сума основного боргу за договором №ХН-11/13 від 20.03.2013р.
На виконання умов укладеної додаткової угоди 29.07.2013р. про зміну строків оплати за договорами поставки, 19.12.2013р. ПП "АГРО-СТЕП" сплачено ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" 20000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №33 від 19.12.2013р. на суму 9800,00 грн. та №34 від 19.12.2013р. на суму 10200,00 грн.
В подальшому, 24 січня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено ще одну додаткову угоду про зміну строків оплати за договорами поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р. та №ХН-11/13 від 20.03.2013р.
Відповідно до умов п.1. вищевказаної угоди, сторони за взаємною згодою домовились змінити дату остаточної оплати за отриманий товар відповідно до договорів поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р. та №ХН-11/13 від 20.03.2013р., додатків до них та вважати 01.11.2014р. датою остаточного розрахунку. Також сторони встановили, що покупець зобов'язується до 01.11.2014р. погасити виниклу заборгованість у розмірі 83558,48 грн., з яких: 67610,37 грн. - сума основного боргу за договором №ХН-2/12 від 20.04.2012р.; 7247,20 грн. - сума основного боргу за договором №ХН-11/13 від 20.03.2013р.; 8700,91 грн. - погоджена додатковою угодою від 29.07.2013р. сума нарахованої пені згідно договору поставки №ХН-11/13 від 20.03.2013р.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 165883,53 грн., з якої: 67610,37 грн. - сума основного боргу, 60449,33 грн. - сума дооцінки вартості неоплаченого товару, 703,89 грн. - сума 20% річних, 277,85 грн. - сума пені, 6761,04 грн. - сума штрафу та 30081,05 грн. - сума пені, нарахована до 24.01.2014р. основного боргу у розмірі 67610,37 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 67610,37 грн.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів сплати суми боргу у розмірі 67610,37 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 67610,37 грн., є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 277,85 грн. та суми штрафу у розмірі 6761,04 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Умовами пункту 7.1.1. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а також, додатково 10% від суми несплаченого боргу. Тобто, з викладеного вбачається, що штрафна санкція у розмірі 10% від суми несплаченого боргу має одноразовий характер та по своїй правовій природі є штрафом.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).
За поданим позивачем розрахунком, розмір пені та штрафу становить 277,85 грн. та 6761,04 грн. відповідно.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.
Доказів погашення заявлених до стягнення сум пені у розмірі 277,85 грн. та штрафу у розмірі 6761,04 грн., відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення сум пені у розмірі 277,85 грн. та штрафу у розмірі 6761,04 грн., є доведеними.
24 січня 2014 року, укладаючи додаткову угоду, сторони погодили, що відповідач крім суми основного боргу, повинен був сплатити у строк до 01.11.2014р. ще суму пені у розмірі 30081,05 грн., яку нараховано згідно договору поставки №ХН-2/12 від 20.04.2012р.
Крім того, між сторонами було укладено акт №189 від 12.03.2014р. нарахування штрафів, яким сторонами з урахуванням угоди від 24.01.2014р. погоджено суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 30081,05 грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Доказів погашення погодженої у додатковій угоді суми пені у розмірі 30081,05 грн., відповідачем суду також не надано.
Також через несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу суму 20% річних у розмірі 703,89 грн., відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 7.7. договору сторони передбачили, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань по оплаті, покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми 20% річних у розмірі 703,89 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, пунктом 2.4. договору сторони встановили, що у разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але неоплаченого покупцем товару.
Відповідно до п.3.2.,3.3. договору, сторони погоджуються застосовувати при проведені розрахунків курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору. В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати, використовують таку формулу: С = A1 : A2 х B, де С - сума належна до оплати, B - ціна товару на момент підписання додатку, A1 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день перерахування коштів, A2 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків, сума у гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день проведення оплати.
Згідно ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на 20.11.2014р. міжбанківський курс гривні по відношенню до долара США - 15,52 грн.
Відповідачем на день подання позову сплачено 49528,67 грн. Станом на день подання позову вартість неоплаченого товару, згідно додатку №4 становить 6426,37 грн., додатку №5 - 41184,00 грн., додатку №6 - 20000,00 грн.
За поданим позивачем розрахунком, розмір дооцінки вартості неоплаченого товару становить 60449,33 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.
Доказів погашення заявленоої до стягнення суми дооцінки вартості неоплаченого товару, відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем при подані позовної заяви, платіжним дорученням №2914 від 27.11.2014р., було сплачено 3320,00 грн. судового збору, в той час як відповідно до пп. 1, п. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову, становить 3317,67 грн. (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 2,33 грн., сплачена платіжним дорученням №2914 від 27.11.2014р., підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 3317,67 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір було доведено до врегулювання у судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2 Стягнути з приватного підприємства "АГРО-СТЕП" (74131, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Калінінське, вул. Радянська, 105, код ЄДРПОУ - 32991734) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 8, код ЄДРПОУ - 35472893) суму боргу у розмірі 67610,37 грн., суму дооцінки вартості неоплаченого товару у розмірі 60449,33 грн., суму 20% річних у розмірі 703,89 грн., суму пені у розмірі 277,85 грн., суму штрафу у розмірі 6761,04 грн., суму пені у розмірі 30081,05 грн. та 3317,67 грн. судового збору.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 8, код ЄДРПОУ - 35472893) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) - 2,33 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного дорученням №2914 від 27.11.2014р., у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.01.2015р.
Суддя С.В. Нікітенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2015 |
Оприлюднено | 20.01.2015 |
Номер документу | 42341521 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Нікітенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні