Рішення

від 12.01.2015 по справі 382/1568/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1568/14-ц Головуючий у І інстанції Карпович В.Д. Провадження № 22-ц/780/146/15 Доповідач у 2 інстанції Верланов Категорія 26 12.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Експобанк» (далі - ПАТ КБ «Експобанк») звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 20 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 345/АК-2008, за яким банк надав відповідачу кредит на суму 23 000 доларів США для придбання автомобіля зі сплатою 12 % річних з терміном повернення кредиту до 19 лютого 2015 року. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 обумовлену договором суму кредиту, однак останній свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Оскільки відповідач прострочив виконання договірних зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та сплати комісії за кредитне обслуговування, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту станом на 02 червня 2014 року у розмірі 1 093 248 грн. 88 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 22 292,81 доларів США, що еквівалентно 262 497 грн. 77 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 1 050,24 доларів США, що еквівалентно 12 366 грн. 57 коп.; прострочена заборгованість за нарахованою комісією - 7 431 грн. 29 коп.; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості - 54 584,47 доларів США, що еквівалентно 642 731 грн. 93 коп.; пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів - 12 078 доларів США, що еквівалентно 142 218 грн. 37 коп. та пеня за несвоєчасну сплату нарахованої комісії у розмірі 26 002 грн. 94 коп.

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року позов ПАТ КБ «Експобанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2008 року у розмірі 635 478 грн. 92 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ПАТ КБ «Експобанк» відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 в порушення положень договору кредиту взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та сплати комісії за кредитне обслуговування у встановлені договором строки не виконав, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість відповідно до положень вказаного договору та ст.526 ЦК України. При цьому, суд застосував до вимог про стягнення пені строк позовної давності три роки, посилаючись на те, що такий строк передбачений пунктом 7.4 договору кредиту та стягнув пеню за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості у розмірі 29 554,24 доларів США, що еквівалентно 351 033 грн. 44 коп., пеню за несвоєчасну сплату нарахованих процентів у розмірі 118, 21 доларів США, що еквівалентно 1 404 грн. 05 коп. і пеню за несвоєчасну сплату нарахованої комісії у розмірі 745 грн. 80 коп.

Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 345/АК-2008, за яким банк надав позичальнику кредит на суму 23 000 доларів США для придбання автомобіля зі сплатою 12 % річних з терміном повернення кредиту до 19 лютого 2015 року (а.с.12-15).

Того ж дня між ПАТ АБ «Експобанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту було укладено договір застави, за яким відповідач передав банку в заставу автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Відповідно до п. 1.3 договору кредиту позичальник зобов'язався повернути кредит у строки, що визначені графіком (додатком №1 до цього договору), а згідно з п. 3.7 цього ж договору позичальник зобов'язався повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, визначені цим договором.

Станом на 02 червня 2014 року відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і має прострочену заборгованість за кредитом.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 договору кредиту, у разі несвоєчасного повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення. За несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно з п.3.7 (абз.2) договору кредиту позичальник зобов'язався за вимогою банку повернути кредит, сплатити проценти, інші платежі та штрафні санкції до закінчення строку, встановленого п.1.3 цього договору, при порушенні строків сплати процентів та /або будь-яких інших порушень умов його договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово (27 травня 2008 року, 12 лютого 2009 року, 21 травня 2009 року, 23 червня 2009 року, 12 жовтня 2009 року та 20 липня 2011 року) на адресу відповідача направляв повідомлення про усунення порушень договору кредиту, які були отримані відповідачем (а.с. 22-28).

Згідно з розрахунком, наданого позивачем, заборгованість відповідача станом на 02 червня 2014 року становить 1 093 248 грн. 88 коп., яка складається: з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 22 292,81 доларів США, що еквівалентно 262 497 грн. 77 коп.; з простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 1 050,24 доларів США, що еквівалентно 12 366 грн. 57 коп.; з простроченої заборгованості за нарахованою комісією у розмірі 7 431 грн. 29 коп.; з пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості у розмірі 54 584,47 доларів США, що еквівалентно 642 731 грн. 93 коп.; з пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів у розмірі 12 078 доларів США, що еквівалентно 142 218 грн. 37 коп. та пені за несвоєчасну сплату нарахованої комісії у розмірі 26 002 грн. 94 коп. (а.с.7-10, 201-204).

Встановивши вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором відповідно до положень кредитного договору та ст.526 ЦК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до вимог про стягнення пені строку позовної давності три роки з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. ЇЇ розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до п.7.4 договору кредиту підписанням цього договору між сторонами укладено договір про встановлення за цим договором або у зв'язку з його виконанням термін позовної давності тривалістю три роки, у тому числі і до вимог про стягнення неустойки.

Проте це є строком звернення до суду за захистом порушеного права. Разом з тим, згідно з вимогами ч.2 ст.258 ЦК України нарахування пені не може перевищувати одного року.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року № 6-100цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Оскільки розмір пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості становить 54 584,47 доларів США, що еквівалентно 642 731 грн. 93 коп., розмір пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів складає 12 078 доларів США, що еквівалентно 142 218 грн. 37 коп. та розмір пені за несвоєчасну сплату нарахованої комісії становить 26 002 грн. 94 коп., а всього загальний розмір пені становить 810 953 грн. 24 коп., який значно перевищує розмір боргового зобов`язання - 282 295 грн. 63 коп., колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру пені до 10 000 грн. відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України наведених вище вимог закону та обставини справи не врахував та помилково застосував до вимог про стягнення пені трирічний строк позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ КБ «Експобанк» частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Експобанк» прострочену заборгованість за договором кредиту від 20 лютого 2008 року у розмірі 22 292,81 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 262 497 грн. 77 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1 050,24 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 12 366 грн. 57 коп., прострочену заборгованість за нарахованою щомісячною комісією у розмірі 7 431 грн. 29 коп. та пеню у розмірі 10 000 грн.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутня заборгованість перед банком за договором кредиту, оскільки в 2009 році у нього автомобіль був вилучений, не заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 було реалізовано, а виручені від його продажу грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, що еквівалентно 47 827 грн. 20 коп., були перераховані 01 серпня 2011 року ОСОБА_1 на погашення боргу за простроченими відсотками згідно з договором кредиту від 20 лютого 2008 року, що підтверджується оригіналом меморіального ордеру від 01 серпня 2011 року та копією квитанції №3 (а.с.198, 200).

Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та висновків суду про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором кредиту не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у сумі 3 654 грн. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і частково задовольняє позов ПАТ КБ «Експобанк», то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» прострочену заборгованість за договором кредиту № 345/АК-2008 від 20 лютого 2008 року у розмірі 22 292,81 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 262 497 грн. 77 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1 050,24 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 12 366 грн. 57 коп., прострочену заборгованість за нарахованою щомісячною комісією у розмірі 7 431 грн. 29 коп. та пеню у розмірі 10 000 грн., а всього 292 295 (двісті дев'яносто дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 63 коп.

В решті позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» судовий збір у розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді