Ухвала

від 12.01.2015 по справі 372/4417/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4417/14-ц Головуючий у І інстанції Мора О.О. Провадження № 22-ц/780/659/15 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В, Категорія 38 12.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Воробйової Н.С., Верланова С.М., при секретарі:Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розподіл приватного майна та паю в натурі й прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл приватного майна та паю в натурі й прийняття спадщини.

Обґрунтовував свої вимоги тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року за ним було визнано в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_13 право власності на обов'язкову частку у спадщині, а саме 1/16 частину житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,348 га, з яких 0,220 га для будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, 0,128 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованих по АДРЕСА_1, а також право власності на 1/16 частину земельної ділянки (паю), площею 2,4726 га, розташованої у селі Красна Слобідка Обухівського району Київської області.

Просив виділити йому в натурі 1/16 частину земельної ділянки (паю), площею 2,4726 га, розташованої в адміністративних межах Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 3223185600:04:003:0038 (Державний акт серії КВ № 003675, що належить ОСОБА_13, розміщена на схемі під № 864), площею 0,15454 га, 1/16 частину земельної ділянки, площею 0,348 га, з яких 0,220 га для будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, 0,128 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої по АДРЕСА_1, що становить відповідно 0,014 га та 0,008 га, 1/16 частину житлового будинку, площею 85,0 м2, розташованого по АДРЕСА_1, а саме кімнату 1-7 згідно з планом жилого будинку, а також просив призначити за його рахунок геодезичну зйомку 1/16 частки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 і зобов»язати відповідача ОСОБА_5 не чинити перешкод у проведенні геодезичної зйомки 1/16 частки цієї земельної ділянки.

У свою чергу, ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині.

Обґрунтовував свої вимоги тим, що позивач за первісним позовом ОСОБА_6 протягом останніх десяти років ображав матір, братів і сестер, піднімав руку на матір, вимагав від неї звільнити її будинок, у подальшому ініціював судові процеси з наміром відібрати у матері житловий будинок та принизити її. На його думку саме численні судові тяжби та образи з боку ОСОБА_6 призвели до захворювання матері та її передчасної смерті.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції правомірно посилався на ст.ст. 356, 358, 361, 364, 367 ЦК України та вказував, що у разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом ОСОБА_6 до позовної заяви додано копію технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1, яка виготовлена ще станом на 23 лютого 1990 року, в той час як з позовної заяви ОСОБА_6 вбачається проведення ним за власні кошти певних ремонтно-будівельних робіт у будинку та на земельній ділянці по вул. Чубаріна, 3 у селі Красна Слобідка протягом усього часу з 1991 і до 2012 років.

Будь-яких доказів узаконення побудованих, реконструйованих чи перепланованих споруд і будівель чи відповідних дозволів виконавчого комітету місцевої Ради позивачем не надано. Не надано ним і Висновку стосовно технічної можливості розподілу об'єкта нерухомого майна або Висновку відносно технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Про призначення відповідних експертиз позивач суду клопотань також не подавав, хоча така необхідність йому роз»яснювалася судом.

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції правомірно посилався на абзац 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК України де вказано, що розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Таких обставин, які б мали істотне значення для зменшення розміру й так незначної обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_6, з матеріалів справи не вбачається і позивачем за зустрічним позовом надано не було.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири (п. 6).

Відповідно до вимог ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України наказом від 18 червня 2007 року за № 55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041, затвердило Інструкцію про проведення розподілу, виділу і розрахунку часток об'єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), яка встановлює, що розподіл і виділення частки в натурі здійснюється у відповідності до законодавства із наданням Висновку стосовно технічної можливості розподілу об'єкта нерухомого майна або Висновку відносно технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Тим більше, такий Висновок повинен містити і пропозиції відносно можливих розмірів земельних ділянок, котрі закріпляються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок у відповідності до затвердженої містобудівної документації і земельного законодавства.

Інструкція також передбачає, що об'єкти нерухомого майна, котрі підлягають технічній інвентаризації, а також єдині майнові комплекси, котрі належать на праві власності і розміщені на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна. При цьому визначено, що технічній інвентаризації підлягають всі вказані об'єкти всіх форм власності, розміщені на земельних ділянках, незалежно від того, побудовані вони на підставі відповідно оформлених документів або самочинно.

В той же час пункт 2.3 Інструкції передбачає наступне обмеження - не підлягають розподілу об'єкти нерухомого майна, до складу котрих належать самочинно побудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання стосовно розподілу таких об'єктів нерухомого майна можуть розглядатися лише після визнання права власності на них у відповідності до закону.

Отже, виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що докази та обставини, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

С.М.Верланов