Рішення

від 15.01.2015 по справі 914/4416/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 р. Справа № 914/4416/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ», смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ-ТРАКТ», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область

про: стягнення 97 566,20 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Кулямзіна І.С. - дов. №б/н від 16.12.2014 року,

відповідача: Бєлозьоров О.В. - дов. від 13.11.2014 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ-ТРАКТ» про стягнення 97 566,20 грн. Ухвалою від 17.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.12.2014р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах господарського суду Львівської області які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу №07/12-70 від 07.12.2011 р., не своєчасно та не в повному обсязі поставив оплачений позивачем товар, недопоставленими залишились 16 шт. аеродромних плит. Внаслідок цього виникла у відповідача перед позивачем основна заборгованість у сумі 52 000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 5 347,01 грн. - 3% річних, 11 361,10 грн. - інфляційних збитків та 28 858,09 грн. - пені.

15.01.2015 р. від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог (вх.. №138/15 від 15.01.2015 р.), в якій просить стягнути з відповідача 52 000,00 грн. - основного боргу, 5 347,01 грн. - 3% річних, 11 361,10 грн. - інфляційних збитків та 7 595,46 грн. - пені за період з 24.12.2011 року по 26.06.2012 року.

В судове засідання 15.01.2015 р. представник позивача з'явився, підтримав позовні вимог з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог поданої суду за вх. №138/15 від 15.01.2015 р., вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 15.01.2014 р. представник відповідача з'явився подав заперечення на позовну заяву, в якому просить зменшити позовні вимоги у частині нарахування пені до 7 595,46 грн. покликаючись на ч. 2 ст. 258 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та на ч. 6 ст. 232 ГК України.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтереси інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача позов визнає з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог поданої представником позивача 15.01.2015 року.

В судовому засіданні 15.01.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши і проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.

7 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ-ТРАКТ» (відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу № 07/12-70 (надалі - Договір).

Відповідно до умов підпункту 1.1 Договору № 07/12-70 продавець зобов'язується на умовах, визначених договором передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених Договором прийняти і оплатити товар відповідно до Специфікацій, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною. Предметом договору є плити аеродромні ПАГ14б/в відповідно до специфікації до договору.(п.1.2. Договору).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору, загальна вартість товару разом з ПДВ складає 227 500,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) за 70 шт. аеродромних плит ПАГ 14/б/в в тому числі ПДВ. Строк доставки товару - в смт. Богородчани, Івано-Франківської області протягом 7-ми робочих днів з моменту оплати.

Вартість продукції включає доставку. Розрахунки проводяться шляхом передоплати.

Згідно до п. 3.2. Договору, продавець надає на адресу вантажоотримувача наступні супроводжувальні документи: накладну, податкову накладну, а покупець на адресу Продавця надає доручення.

Сторони погодили, що ціна товару вказана у специфікаціях, і увипадках передоплати не може мінятися аж до повного виконання взаєморозрахунків між сторонами. Оплата за відпущений товар проводиться виключно попередньо згідно отриманого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1.- 4.2. Договору).

08.12.2011 р. та 14.12.2011 р. позивач двома платежами по 113 750,00 грн. (з ПДВ), повністю оплатило загальну вартість товару за Договором в сумі 227 500,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26002010022028. Тобто позивач умови договору виконав в повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи та копіями видаткових накладних, відповідачем було поставлено позивачу всього 54 шт. аеродромних плити на загальну суму 175 500,00 грн., що вбачається із:

- видаткової накладної №РН-151210 від 15.12.2011 р. на суму 55 250,00 грн. з ПДВ.

- видаткової накладної №РН-171210 від 17.12.2011 р. на суму 29 250,00 грн. з ПДВ.

- видаткової накладної №РН-231201 від 23.12.2011 р. на суму 26 000,00 грн. з ПДВ.

- видаткової накладної №РН-261201 від 26.12.2011 р. на суму 16 250,00 грн. з ПДВ.

- видаткової накладної №РН-080601 від 08.06.2012 р. на суму 32 500,00 грн. з ПДВ.

- видаткової накладної №РН-260610 від 26.06.2012 р. на суму 16 250,00 грн. з ПДВ.

А відтак, недопоставленими залишилися 16 шт. аеродромних плит на загальну суму 52 000,00 грн.

10.10.2014 р. за вих. №114 позивачем направлено на адресу відповідача лист про оплату заборгованості в сумі 52 000,00 грн. за оплачений, але не поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 02/12-70 від 07.12.2011 року та просить оплатити пеню в розмірі 26 406,26 грн. у відповідності до п. 6.3. Договору протягом 3(трьох) банківських днів з моменту отримання даного листа, який отримано відповідачем 15.10.2014 року. Однак, відповідач відповіді не надав, оплачений товар недопоставив позивачу.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 52 000,00 грн. основного боргу, 5 347,01 грн. - 3% річних, 11 361,10 грн. - інфляційних збитків та 7 595,46 грн. - пені не сплатив позивачу, доказів зворотнього суду не представив. Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ-ТРАКТ» (відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу № 07/12-70 (надалі - Договір).

Відповідно до умов підпункту 1.1 Договору № 07/12-70 продавець зобов'язується на умовах, визначених договором передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених Договором прийняти і оплатити товар відповідно до Специфікацій, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною. Предметом договору є плити аеродромні ПАГ14б/в відповідно до специфікації до договору.(п.1.2. Договору).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору, загальна вартість товару разом з ПДВ складає 227 500,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) за 70 шт. аеродромних плит ПАГ 14/б/в в тому числі ПДВ. Строк доставки товару - в смт. Богородчани, Івано-Франківської області протягом 7-ми робочих днів з моменту оплати.

Згідно до п. 3.2. Договору, продавець надає на адресу вантажоотримувача наступні супроводжувальні документи: накладну, податкову накладну, а покупець на адресу Продавця надає доручення.

Сторони погодили, що ціна товару вказана у специфікаціях, і увипадках передоплати не може мінятися аж до повного виконання взаєморозрахунків між сторонами. Оплата за відпущений товар проводиться виключно попередньо згідно отриманого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1.- 4.2. Договору).

08.12.2011 р. та 14.12.2011 р. позивач двома платежами по 113 750,00 грн. (з ПДВ, повністю оплатив загальну вартість товару за Договором в сумі 227 500,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26002010022028. Тобто позивач умови договору виконав в повному обсязі.

Однак відповідачем поставлено товар позивачу на загальну суму 175 500,00 грн. в кількості 70 шт. аеродромних плити ПАГ 14/б/в. Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за оплачений, але не поставлений товар в кількості 54 шт. аеродромних плит ПАГ 14/б/в становить 52 000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, перевіривши розрахунки здійсненні позивачем, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 347,01 грн. - 3% річних та 11 361,10 грн. - інфляційних збитків є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до п. 6.3. Договору, продавець несе відповідальність перед покупцем за несвоєчасне відвантаження продукції та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого товару. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі7 585,46 грн. за період з 24.12.2011 р. - 26.06.2012р. є обгунтованою та підлягає до задоволення.

Як вбачається із заперечення відповідача дані суми до стягнення не заперечуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частино 6 ст. 232 ГК України, вказує на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог за вх. №138/15 від 15.01.2015 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з врахуванням того, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» 124,32 грн. зайво сплаченої ним суми судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1827,00 грн. покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ-ТРАКТ» (адреса: вул. Шевченка, 14/63, м. Новояворівськ,Яворівський район, Львівська область, 81053, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34107194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» (адреса: вул. Шевченка, 10 смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32847657) 52 000,00 грн. - основного боргу, 5 347,01 грн. - 3% річних, 11 361,10 грн. - інфляційних втрат та 7 595,46 грн. - пені та 1 827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3 . Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗІНВЕСТ» (адреса: вул. Шевченка, 10 смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32847657) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 124,32 грн., сплачений платіжним дорученням №6361 від 15.12.2014 р.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116, 117 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.01.2015 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.