Ухвала

від 19.01.2015 по справі 2-10/08

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-10/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 року. м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції.

Скаргу обгрунтовано тим, що на виконанні в Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести самовільно збудовані нежитлові приміщення. 15.10.2014 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4 було закінчено виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих листів на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», хоча жодних дієвих заходів щодо виконання рішення суду державним виконавцем вжито не було.

Скаржник важає дії і бездіяльність державного виконавця грубим порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», тому просила суд визнати незаконною бездільність Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ щодо виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року, боржниками по яких виступають ОСОБА_2, ОСОБА_3 Визнати незаконими та скасувати постанови державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4 про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року. Зобов'язати державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ відновити виконавчі провадження.

Скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали. Пояснили, що роботи по знесенню самочинно збудованих нежитлових приміщень можливо здійснити без особистої участі боржників, і виконавцю вказаних робіт не обов'язково мати будівельну ліцензію. Крім того, наголошовули на тому, що державним виконавцем не вжито необхідних заходів по виконанню рішення суду, зокрема не отримано дозволу на примусове входження до приміщень, які підлягають знесенню. Вважають, що державним виконацем допущено бездіяльність при виконанні виконавчих листів, боржниками по яких виступають ОСОБА_2, ОСОБА_3 і передчасно винесено постанови про закриття виконавчих проваджень.

Державні виконавці Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ - ОСОБА_4, ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилалась на письмові заперечення. Пояснили, що боржники не надають доступу до приміщень, які підлягають знесенню відповідно до рішення суду. Ухвалою суду від 02.07.2012 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до буд.46 по вул. 8 Березня в м.Кременчуці. Крім того, Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ звертався до стягувача - ОСОБА_1 з приводу авансування витрат на проведення виконавчих дій, однак стягувачем авансовий внесок не надавався. Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ були накладені штрафи на боржників за невиконання виконавчого листа. Також державним виконавцем направлялися до прокуратури подання про притягнення ОСОБА_2, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, у задоволенні яких відмовлено з підстав відсутності у діях боржників складу злочину. Оскільки виконати рішення суду без участі боржників неможливо, вважають що дії державного виконавця щодо закінчення виконавчих проваджень є правомірними.

Боржники ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, направили на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, матеріали виконавчих проваджень, цивільної справи 2-10/08, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги з наступних підстав.

На підставі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12.03.2008 року зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самочинно збудовані нежитлові приміщення згідно технічного паспорту: літ. «а4» площею 7,1 кв.м.; сарай літ. «Г» площею 6,6 кв.м., реконструйований у мансарду дах (другий поверх) по вул. 8 Березня, 46 в м.Кременчуці.

На виконання рішення суду Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року були видані виконавчі листи № 2-10/08, боржниками за якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стягувачем - ОСОБА_1

20.10.2010 року та 27.10.2010 року за вказаними виконавчими листами відкрито виконавчі провадження № 22072579, № 22203654 та надано боржникам строк для добровільного виконання рішення суду.

Постановами старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_7 від 31.01.2011 року за невиконання виконавчих листів № 2-10/08 від 01.10.2010 року, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука, на боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 170 грн.

25.03.2011 року постановами старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_7 за невиконання виконавчих листів № 2-10/08 від 01.10.2010 року, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука, на боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 повторно накладено штраф у розмірі 340 грн.

13.05.2011 року Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ до прокуратури м.Кременчука були направлені подання про притягнення ОСОБА_2, ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 02.07.2012 року відмовлено старшому державному виконавцю Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_6 у задоволенні подання про примусове входження до житлового приміщення - будинку 46 по вул. 8 - го Березня в м. Кременчуці Полтавської області.

Відмовляючи в задоволенні вказаного подання суд зазначив, що державним виконавцем не надано доказів про виклик боржника, надіслання йому копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про вчинення дій по перевірці обставин проживання осіб у будинку де мешкають боржники, а також доказів на відмову боржників допустити державного виконаця до будинку.

Судом в ході розгляду скарги встановлено, що Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ повторно не звертався до суду з поданням в порядку ст. 376 ЦПК України.

15.10.2014 року на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4 було винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 22072579, № 22203654 з примусового виконання виконавчих листів № 2-10/08 виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Так, чинним законодавством чітко передбачено що єдиною підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 49 вказаного Закону, є неможливість виконання рішення суду без участі боржника, а у інших випадках державний виконавець зобов'язаний виконувати рішення суду відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчому документі), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, в даному випадку винесення постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження робить неможливим виконання рішення суду, що порушує принцип обов'язковості рішення суду, та порушує права ОСОБА_1, як стягувача за виконавчими листами.

На думку суду, державним виконавцем не вичерпано всіх засобів примусового виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а рішення суду про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести самовільно збудовані нежитлові приміщення можливо виконати і без участі боржників.

Судом було встановлено, що постанови державного виконавця Копичко Т.Д. про закінчення виконавчого провадження з підстав, встановлених у п. 11 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» є незаконними, оскільки винесені з порушенням вимог закону, та призводять до неможливості виконання рішення суду, що у свою чергу порушує принцип обов'язковості рішення суду, а тому у суду є всі підстави для задоволення вимог ОСОБА_1

Таким чином, для відновлення порушених прав стягувача суд вважає за необхідне визнати незаконною бездільність Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ щодо виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року, боржниками по яких виступають ОСОБА_2 та ОСОБА_3М та визнати незаконими та скасувати постанови державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4 від 15.10.2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року.

Частиною 1 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника про зобов'язання Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ відновити виконавче провадження, оскільки вказані дії прямо передбачені в ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 388 ЦПК України з Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ на користь ОСОБА_1І необхідно стягнути судові витрати, сплачені скаржником при зверненні до суду в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд ,-

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездільність Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції щодо виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року, боржниками по яких виступають ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати незаконими та скасувати постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_4 від 15.10.2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання дублікатів виконавчих листів № 2-10/08, виданих Автозаводським районним судом м.Кременчука 01.10.2010 року.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 243,60 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :