Постанова

від 14.01.2015 по справі 904/3522/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 904/3522/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівПолянського А.Г., Коробенка Г.П., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргуПідприємства об'єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі№ 904/3522/14 Господарського судуДніпропетровської області за позовомпрокурора Софіївського району Дніпропетровської області в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до 1. Підприємства об'єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" 2. Софіївської районної державної адміністрації третя особаДержавне підприємство "Аграрний цех "Саксаганський" провизнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними державних актів, зобов'язання повернути земельні ділянки

за участю

- відповідача-1:Радзимінський Г.В. (довіреність від 02.05.2014) - відповідача-2:Довгаль С.М. (довіреність від 19.06.2014) - третьої особи: 1) Виборний С.В. (довіреність від 09.01.2015) 2) Касаткін Д.М. (довіреність від 12.01.2015) - прокурора:Клюге Л.М. (посвідчення №014652 від 17.01.2013),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з даним позовом, прокурор Софіївського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області просив суд: визнати недійсними розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Підприємству об'єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" на території Ордо-Василівської сільської ради від 09.09.2011, відповідно до переліку; визнати недійсними державні акти на право постійного користування землею, зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею від 29.09.2011, відповідно до переліку; зобов'язати вказане підприємство повернути позивачу земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2227,3216 га загальною вартістю 48 094 546 грн. 01 коп., розташовані на території Ордо-Василівської сільської ради шляхом підписання акту приймання-передачі, відповідно до переліку.

Позов мотивовано тим, що видані Софіївською районною державною адміністрацією розпорядження не відповідають вимогам діючого на той час законодавства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014 (суддя Новікова Р.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Виноградник О.М., Парусніков Ю.Б.) вказане рішення суду скасовано і прийнято нове, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсними розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Підприємству об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" на території Ордо-Василівської сільської ради №403-р від 09.09.2011, №404-р від 09.09.2011, №405-р від 09.09.2011, №406-р від 09.09.2011, №407-р від 09.09.2011, №408-р від 09.09.2011, №409-р від 09.09.2011, №410-р від 09.09.2011, №411-р від 09.09.2011., №412-р від 09.09.2011, №413-р від 09.09.2011, №414-р від 09.09.2011, №415-р від 09.09.2011, №416-р від 09.09.2011, №417-р від 09.09.2011, №418-р від 09.09.2011, №419-р від 09.09.2011, №420-р від 09.09.2011, №421-р від 09.09.2011, №422-р від 09.09.2011, №423-р від 09.09.2011, №424-р від 09.09.2011, №425-р від 09.09.2011, №426-р від 09.09.2011, №427-р від 09.09.2011, №428-р від 09.09.2011, №429-р від 09.09.2011, №430-р від 09.09.2011, №431-р від 09.09.2011, №432-р від 09.09.2011, №433-р від 09.09.2011, №434-р від 09.09.2011, №435-р від 09.09.2011, №436-р від 09.09.2011.

Визнано недійсними державні акти на право Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" постійного користування земельною ділянкою серії: ЯЯ №044919 від 29.09.2011р., ЯЯ №044920 від 29.09.2011р., ЯЯ №044921 від 29.09.2011р., ЯЯ №044922 від 29.09.2011р., ЯЯ №044923 від 29.09.2011р., ЯЯ №044924 від 29.09.2011р., ЯЯ №044925 від 29.09.2011р., ЯЯ №044926 від 29.09.2011р., ЯЯ №044927 від 29.09.2011р., ЯЯ №044928 від 29.09.2011р., ЯЯ №044929 від 29.09.2011р., ЯЯ №044930 від 29.09.2011р., ЯЯ №044931 від 29.09.2011р., ЯЯ №044932 від 29.09.2011р., ЯЯ №044933 від 29.09.2011р., ЯЯ №044934 від 29.09.2011р., ЯЯ №044935 від 29.09.2011р., ЯЯ №044936 від 29.09.2011р., ЯЯ №044937 від 29.09.2011р., ЯЯ №044938 від 29.09.2011р., ЯЯ №044939 від 29.09.2011р., ЯЯ №044940 від 29.09.2011р., ЯЯ №044941 від 29.09.2011р., ЯЯ №044942 від 29.09.2011р., ЯЯ №044943 від 29.09.2011р., ЯЯ №044944 від 29.09.2011р., ЯЯ №044945 від 29.09.2011р., ЯЯ №044946 від 29.09.2011р., ЯЯ №044947 від 29.09.2011р., ЯЯ №044948 від 29.09.2011р., ЯЯ №044949 від 29.09.2011р., ЯЯ №044950 від 29.09.2011р., ЯЯ №044952 від 29.09.2011р.

Зобов'язано Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" повернути Головному управлінню Держземагенства у Дніпропетровській області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2 227,3216га., загальною вартістю 48 094 546грн.01коп., кадастрові номери: №1225286600:01:001:0060 площею 75,0452га вартістю 1629847,41грн., №1225286600:01:001:0061 площею 19,8754га вартістю 431658,11грн., №1225286600:01:001:0062 площею 12,4489га вартістю 270367,82грн., №1225286600:01:001:0063 площею 84,3452га вартістю 1831826,77грн., №1225286600:01:001:0064 площею 1,5815га вартістю 4822,94грн., №1225286600:01:001:0065 площею 66,2867га вартістю 1439628,47грн., №1225286600:01:001:0066 площею 18,3431га вартістю 398379,30грн., №1225286600:01:001:0067 площею 163,1691га вартістю 3543740,78грн., №1225286600:01:001:0068 площею 81,5710га вартістю 1771576,11грн., №1225286600:01:001:0069 площею 39,9734га вартістю 868150,69грн., №1225286600:01:001:0070 площею 17,7864га вартістю 386288,77грн., №1225286600:01:001:0071 площею 4,3582га вартістю 94652,30грн., №1225286600:01:001:0072 площею 19,6836га вартістю 427492,56грн., №1225286600:01:002:0112 площею 87,4807га вартістю 1899924,21грн., №1225286600:01:002:0113 площею 1,1461га вартістю 24891,24грн., №1225286600:01:002:0114 площею 107,3166га вартістю 2330724,26грн., №1225286600:01:002:0115 площею 130,6912га вартістю 2838378,93грн., №1225286600:01:002:0116 площею 95,7134га вартістю 2078723,72грн., №1225286600:01:002:0117 площею 0,4850га вартістю 1479,06грн., №1225286600:01:002:0118 площею 0,8824га вартістю 2690,97грн., №1225286600:01:002:0119 площею 10,2595га вартістю 22817,98грн., №1225286600:01:002:0120 площею 6,3500га вартістю 137910,63грн., №1225286600:01:002:0121 площею 11,9902га вартістю 36565,31грн., №1225286600:01:002:0122 площею 14,9455га вартістю 324589,51грн., №1225286600:01:002:0123 площею 98,8620га вартістю 2147105,68грн., №1225286600:01:003:0015 площею 181,8089га вартістю 3948563,87грн., №1225286600:01:003:0016 площею 146,6718га вартістю 3185448,95грн., №1225286600:01:003:0017 площею 177,9057га вартістю 3863793,35грн., №1225286600:01:003:0018 площею 136,1016га вартістю 2955883,13грн., №1225286600:01:003:0019 площею 41,5942га вартістю 903351,57грн., №1225286600:01:003:0020 площею 56,7879га вартістю 1233331,54грн., №1225286600:01:003:0021 площею 18,5719га вартістю 403348,42грн., №1225286600:01:003:0022 площею 145,6963га вартістю 3164262,84грн., №1225286600:01:003:0023 площею 151,5930га вартістю 3292328,61грн., розташовані на території Ордо-Василівської сільської ради, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування і порушення судом норм матеріального права у касаційній скарзі відповідач-1 просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

У своїх відзивах на касаційну скаргу Державне підприємство "Аграрний цех "Саксаганський" та Софіївська районна державна адміністрація не погоджуються з доводами, викладеними у касаційній скарзі, і вважають, що норми матеріального права застосовані судом апеляційної інстанції вірно.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Софіївської районної державної адміністрації № 290 від 19.07.2011 Підприємству об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" (далі по тексту - відповідач 1) було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 2 500 га в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району.

Розпорядженнями голови Софіївської районної державної адміністрації № 403-р від 09.09.2011, № 404-р від 09.09.2011, № 405-р від 09.09.2011, № 406-р від 09.09.2011, № 407-р від 09.09.2011, № 408-р від 09.09.2011, № 409-р від 09.09.2011, № 410-р від 09.09.2011, № 411-р від 09.09.2011, № 412-р від 09.09.2011, № 413-р від 09.09.2011, № 414-р від 09.09.2011, № 415-р від 09.09.2011р., №416-р від 09.09.2011, № 417-р від 09.09.2011, № 418-р від 09.09.2011, № 419-р від 09.09.2011, № 420-р від 09.09.2011, № 421-р від 09.09.2011, № 422-р від 09.09.2011, № 423-р від 09.09.2011, № 424-р від 09.09.2011, № 425-р від 09.09.2011, № 426-р від 09.09.2011, № 427-р від 09.09.2011, № 428-р від 09.09.2011, № 429-р від 09.09.2011, № 430-р від 09.09.2011, № 431-р від 09.09.2011, № 432-р від 09.09.2011, № 433-р від 09.09.2011, № 434-р від 09.09.2011, № 435-р від 09.09.2011, № 436-р від 09.09.2011 затверджені проекти землеустрою щодо відведення відповідачу-1 земельних ділянок в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ордо-Василівської сільської ради.

На підставі вказаних розпоряджень, відповідачу-1 видані державні акти на право постійного користування землею, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, а саме - серії ЯЯ № 044919 від 29.09.2011, ЯЯ № 044920 від 29.09.2011, ЯЯ № 044921 від 29.09.2011, ЯЯ № 044922 від 29.09.2011, ЯЯ № 044923 від 29.09.2011, ЯЯ № 044924 від 29.09.2011, ЯЯ № 044925 від 29.09.2011, ЯЯ № 044926 від 29.09.2011, ЯЯ № 044927 від 29.09.2011, ЯЯ № 044928 від 29.09.2011, ЯЯ № 044929 від 29.09.2011, ЯЯ № 044930 від 29.09.2011, ЯЯ № 044931 від 29.09.2011, ЯЯ № 044932 від 29.09.2011р., ЯЯ №044933 від 29.09.2011р., ЯЯ №044934 від 29.09.2011р., ЯЯ №044935 від 29.09.2011р., ЯЯ №044936 від 29.09.2011р., ЯЯ №044937 від 29.09.2011, ЯЯ № 044938 від 29.09.2011, ЯЯ № 044939 від 29.09.2011, ЯЯ №044940 від 29.09.2011, ЯЯ № 044941 від 29.09.2011, ЯЯ № 044942 від 29.09.2011, ЯЯ № 044943 від 29.09.2011, ЯЯ № 044944 від 29.09.2011, ЯЯ № 044945 від 29.09.2011, ЯЯ № 044946 від 29.09.2011, ЯЯ № 044947 від 29.09.2011, ЯЯ № 044948 від 29.09.2011, ЯЯ № 044949 від 29.09.2011, ЯЯ № 044950 від 29.09.2011, ЯЯ № 044952 від 29.09.2011.

Зазначені розпорядження про затвердження проектів землеустрою були оскаржені Державним підприємством "Аграрний цех "Саксаганський" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 у справі № 2а/0470/12921/11 позовні вимоги Державного підприємства "Аграрний цех" Саксаганський" до Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Підприємства об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Софіївської районної державної адміністрації залишені без задоволення.

У 2014 році прокурором Софіївського району Дніпропетровської області проведено перевірку додержання посадовими особами Софіївської районної державної адміністрації вимог чинного законодавства щодо надання земельних ділянок на території Софіївського району у користування Підприємству об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України".

На виконання вимоги прокуратури Дніпропетровської області від 31.03.2014 № 05/3-3278-14 перевірки дотримання Софіївською районною державною адміністрацією вимог земельного законодавства при вилученні земельних ділянок на території Софіївського району та подальшої їх передачі у користування Підприємству об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області був складений акт № 104/31 від 11.04.2014.

На підставі відомостей, викладених в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 104/31 від 11.04.2014, прокурор і звернувся у суд з даним позовом.

В своєму позові прокурор послався на те, що зазначені розпорядження про затвердження проектів землеустрою не відповідають вимогам пункту 14 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №749 від 18.08.2010. Так, в акті вказано, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутнє погодження з Ордо-Василівською сільською радою, що суперечить статті 198 Земельного кодексу України. Кадастровий номер земельної ділянки, зазначений у проекті землеустрою не відповідає кадастровому номеру, зазначеному у Державному акті. У проекті відсутній акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Також прокурор вказує, що в деяких проектах відсутні акти перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності. На час затвердження проектів землеустрою (09.09.2011) відповідач-1 не був сільськогосподарським виробником, тому на думку прокурора, підстав для передачі останньому відповідних земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва у постійне користування не було. Прокурор також послався на те, що проекти землеустрою не містять висновків державної експертизи землевпорядної документації.

Суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується Статутом відповідача-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одним з видів діяльності підприємства є виробництво, закупівля, переробка, реалізація сільгосппродукції.

Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" № 2238-III від 18.01.2001, на статтю 1 якого посилається прокурор, обґрунтовуючи відсутність ознак сільськогосподарського підприємства у відповідача-1 на момент прийняття спірних розпоряджень, згідно своєї преамбули визначає основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001-2004 років як пріоритетної галузі народного господарства.

Тобто, по-перше, цей Закон має певну сферу застосування. А саме - визначає політику держави на період реформування сільського господарства в ціноутворенні, підтримці доходів у сільському господарстві, податковій та бюджетній сферах, встановлюються особливості кредитування сільськогосподарських товаровиробників та страхування ризиків у сільському господарстві. Надаючи тлумачення понять, перелічених в статті 1 Закону, законодавець передбачає, що терміни вживаються у такому значенні саме в цьому Законі. По-друге, законом встановлені певні часові межі запланованих заходів.

Відповідно до розділу 3 Класифікації видів економічної діяльності, прийнятої наказом Державного комітету статистики України № 375 від 26.12.2005 та чинного на момент виникнення спірних відносин, класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації, а наданий органами державної статистики код виду діяльності не створює сам по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як такий. При цьому код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами, при застосуванні нормативних актів чи контрактів, код виду діяльності є припущенням, а не доказом.

Тобто, використання КВЕД для статистичних потреб передбачає необхідність дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв'язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу "зверху-вниз" (top down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо.

Будь-яке інше використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних чи нормативних) може здійснюватися за власними правилами, під відповідальність користувачів та з належними поясненнями.

Додатково слід зазначити, що існує ще одне тлумачення поняття "сільськогосподарське підприємство", наведене у Методологічних положеннях з організації державних статистичних спостережень зі статистики сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 289 від 09.11.2011. Так, сільськогосподарське підприємство - статистична одиниця, що здійснює виробництво продукції і послуг сільського господарства, є самостійною в прийнятті рішень щодо використання для цього своїх засобів і найбільш незалежною з огляду на фінансові й виробничі функції.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що відсутність в переліку основних видів діяльності за КВЕД виду економічної діяльності "вирощування зернових та технічних культур", не є підставою у відмові в наданні земельної ділянки в постійне користування.

Чинним законодавством не встановлено, який саме документ буде належним доказом наявності у відповідача-1 статусу "сільськогосподарського підприємства". При цьому, судом враховані доводи відповідача-1 про визначення порядку отримання такого статусу статтею 209.6 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доводи прокурора про порушення Софієвською районною державною адміністрацією вимог статті 22, 24, 123 Земельного кодексу України в частині передачі земельних ділянок в постійне користування особі без статусу, як вважає прокурор, сільськогосподарського підприємства, безпідставними.

Стосовно доводів прокурора щодо невідповідності проектів землеустрою вимогам пункту 14 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 18.08.2010 та щодо необхідності їх погодження з Ордо-Василівською сільською радою на підставі статті 198 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до наступних висновків.

Пунктом 14 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №749 від 18.08.2010, визначено порядок проставляння позначок про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

При цьому, кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. А датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.

Таким чином, відсутність позначки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці або проставляння її не на тому документі із складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як і зазначення помилкового кадастрового номеру на документації із землеустрою не є підставою для відмови в її затвердженні.

Прокурор в передбачений діючим законодавством спосіб не довів наявність підстав для підписання (погодження) проектів землеустрою з Ордо-Василіською сільською радою на підставі положень статті 198 Земельного кодексу України (в редакції станом на виникнення спірних відносин).

Судом першої інстанції встановлено, що на момент затвердження проектів землеустрою та винесення спірних розпоряджень межі села Орда-Василівка не були визначені, а сільська рада не була розпорядником земельних ділянок, які передавались в постійне користування.

Прокурором та позивачем не наведено посилань на конкретні норми законодавства, якими встановлені форми погодження суміжних землекористувачів. За своїми ознаками наявні в проектах землеустрою ситуаційні схеми та акти погодження проектів землеустрою є саме погодженнями суміжних землекористувачів. Адже вони містять - координати меж; схеми земельних ділянок; зазначення всіх наявних суміжних землекористувачів; графу "Погоджено" та перелік всіх землекористувачів (у тому числі, суміжних); в графі "Погоджено" наявні підписи голови районної державної адміністрації (розпорядник земельними ділянками) та представника Держземагентства, скріплені печатками.

Щодо доводів прокурора стосовно відсутності в деяких проектах землеустрою актів перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності, а також стосовно відсутності висновків державної експертизи землевпорядної документації, слід зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в проектах землеустрою відображені всі можливі та наявні охоронні зони (ЛЕП, газопроводи, водопроводи, кургани) із зазначенням займаної ними площі та точками координат, якими визначено межі охоронних зон та пам'яток культурної спадщини.

Наявність, як встановлено судом першої інстанції, погодження Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, викладене в довільній формі, у складі проектів свідчить про погодження користування кожною окремою земельною ділянкою.

Статті 106, 107 Земельного кодексу України та статті 14, 55 Закону України "Про землеустрій" стосуються саме встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками при розробці відповідної технічної документації (щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не при розробці проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проекти за своєю природою є різними видами документації, що посвідчує право на земельну ділянку у розумінні статті 25 Закону України "Про землеустрій".

За приписами статті 55 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на момент винесення оспорюваних актів) у разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

До матеріалів справи не надано доказів того, що межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами, що зобов'язувало б відповідача 1 встановлювати межі в натурі (на місцевості) та складати акти приймання-передачі межових знаків. Відповідних обставин судами попередніх інстанцій не встановлено.

В позовній заяві прокурор посилається на інформацію, викладену в листі ДП "Дніпропетровський інститут землеустрою" № 01-07/231 від 15.04.2014 про наявність у складі ґрунтовного покриву земельних ділянок ДП "Аграрний цех "Саксаганський" площею 2 594 га на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району групу чорноземів звичайні важкосуглинкові провінції Степова Правобережна, віднесених до особливо цінних груп ґрунтів. І як наслідок цього, зазначає про необхідність обов'язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель на підставі статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Судом першої інстанції з'ясовано, що вказана група ґрунтів відсутня в переліку, встановленому в статті 150 Земельного кодексу України, чим спростовуються доводи прокурора щодо необхідності проведення обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Визнавши встановленими зазначені обставини на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними розпоряджень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування відповідачу 1.

Доводи, викладені у оскарженій постанові суду апеляційної інстанції, цих висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсними державних актів та зобов'язання повернути земельні ділянки, в даному випадку ґрунтуються на незаконності спірних розпоряджень, тобто є похідними вимогами, висновок місцевого суду в цій частині, є обґрунтованим.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд невірно застосував норми права та прийняв незаконне рішення, яке не може бути залишене в силі, і встановлених судом першої інстанції обставин справи не спростував.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.6, ст.111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/3522/14 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014, залишити в силі.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський