Постанова

від 08.02.2007 по справі а17/30-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/30-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07.02.07р.

Справа № А17/30-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0015062301/0/29056/10/234 від 27.09.2006р.   

   Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                                     Секретар судового засідання —Духовна І. О.

Представники:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: Сорока В.М., довіреність №26678/10/100 від 04.09.2006р., головний державний податковий інспектор.  

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інком” (у подальшому — позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення № 0015062301/0/29056/10/234 від 27.09.2006р. Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (у подальшому —відповідач), яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62501,00 грн., у тому числі основний платіж —41667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції —20834,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на час віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ його контрагент —ТОВ БП “Авангард” мав статус платника податку на додану вартість відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), його установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ не були визнані недійсними. Також позивач зазначає, що відповідальність платника податків за несвоєчасну сплату податків, зборів (інших обов'язкових платежів) має індивідуальний характер і не може покладатись на контрагентів такого платника податку.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що у порушення пп. пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” позивач у червні 2005р. неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ, оскільки його контрагент —ТОВ БП “Авангард” не мав статусу платника ПДВ і, відповідно, не мав права нараховувати ПДВ і складати податкові накладні.  З наведеного відповідач робить висновок, що надані позивачем податкові накладні є недійсними, оскільки вони були заповнені особою, яка не була зареєстрована як платник податку в податковому органі.

Дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ БП “Авангард” за період з 01.06.2005р. по 31.07.2005р., за результатами якої було складено акт перевірки від 18.09.2006р. №127/23/30517159.

Актом перевірки було встановлено, що у порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” позивачу було донараховано податок на додану вартість за червень 2005р. на суму 41667,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0015062301/0/29056/10/234 від 27.09.2006р., яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62501,00 грн., у тому числі основний платіж —41667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції —20834,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав відповідачеві Скаргу №44 від 05.10.2006р., у якій просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №32337/10-25-008 від 23.10.2006р. відповідач залишив спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача —без задоволення.

Не погодившись з вказаним Рішенням, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області зі скаргою №45 від 02.11.2006р., у якій просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.11.2006р. №28285/10/25-008 Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області залишила спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а повторну скаргу позивача —без задоволення.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

–          03.06.2005р. між позивачем і ТОВ БП “Авангард” був укладений договір №36/1, відповідно до умов якого ТОВ БП “Авангард” зобов'язується надати позивачеві послуги по розвантаженню, сортуванню, порізці та навантаженню металобрухту;

–          виконання вказаного договору підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2005р., кошторисом на надання послуг по навантаженню, розвантаженню, сортуванню та порізці брухту та відходів чорних металів від 03.06.2005р. та податковою накладною від 30.06.2005р. №30/06 на загальну суму 250000,00 грн., у тому числі ПДВ —41666,67 грн.;

–          сума ПДВ у розмірі 41666,67 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у червні 2005р.;

–          зазначене вище підтверджується відповідачем в акті перевірки (арк. справи 16);

–          відповідно до наданого відповідачем у матеріали справи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2006р. по справі №2-2632/2006, яке не було оскаржене в апеляційному порядку, були визнанні недійсними статут ТОВ БП “Авангард” з моменту його реєстрації, свідоцтво про реєстрацію ТОВ БП “Авангард” платником ПДВ з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість;

–          також відповідачем був наданий акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2114 від 30.05.2006р., відповідно до якого реєстрація ТОВ БП “Авангард” у якості платника податку на додану вартість була анульована.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наведеного.

У відповідності з п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивач надав у матеріали справи належним чином оформлену податкову накладну що підтверджує обґрунтованість віднесення до складу податкового кредиту червня 2005р. сум ПДВ.

Господарський суд приходить до висновку, що визнання статуту і Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ БП “Авангард” недійсними після виконання Договору №36/1 від 03.06.2005р. і видання відповідних податкових накладних не може бути підставою для невизнання за позивачем права на податковий кредит.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону “Про ПДВ” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону “Про ПДВ” платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного сама по собі несплата податку продавцем послуг при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця послуг (позивача).

З наведеного вбачається, що покладення відповідачем обов'язку нести відповідальність за несплату ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю БП “Авангард” на позивача є неправомірним, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість донарахування позивачеві ПДВ і накладення на нього штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням його контрагентом вимог Закону “Про ПДВ”.

Таким чином, висновки, здійснені відповідачем в акті перевірки, є незаконними і необґрунтованими, а обставини, викладені в акті перевірки, не доведені матеріалами справи.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірне податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем, має бути визнано недійсним.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,  163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

п о с т а н о в и в :

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0015062301/0/29056/10/234 від 27.09.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком” за платежем податок на додану вартість на загальну суму 62501 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком” (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний Тупик, 3-1б, р/ рахунок 26004460480100 в АППБ “Аваль”, м. Дніпродзержинськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 30517159) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                              Т. Г. Стрелець

07.02.2007р.