ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 січня 2015 року 14:15 № 826/16972/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Союзбудсервіс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0011312201, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Союзбудсервіс» (надалі - позивач або ТОВ «Компанія Союзбудсервіс») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0011312201.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 24.11.2014р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.10.2014р. № 1114/26-54-22-01/39000076, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Консалт» за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що позиція контролюючого органу щодо нереальності (безтоварності) господарського правочину, укладеного між ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» і ТОВ «ВІП Консалт» (договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів від 03.02.2014р. № 03/02/ВК) фактично ґрунтується на неналежних доказах - акті іншої податкової інспекції про неможливість проведення зустрічної звірки відносно названого контрагента позивача. Натомість, реальність спірних фінансово-господарських операцій підтверджується всіма необхідними та належним чином складеними первинними і розрахунковими документами, та безпосередньо пов'язанні із господарською діяльністю ТОВ «Компанія Союзбудсервіс». Крім того, в періоди укладення та виконання вказаного Договору всі його Сторони (тобто Споживач і Виконавець) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Що ж до посилань відповідача на факт відсутності ТОВ «ВІП Консалт» за своїм місцезнаходженням, то дані обставини самі по собі не свідчать про фіктивність вчинених правочинів.
24.11.2014р. у судове засідання з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у призначене на 24.11.2014р. судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, у задоволенні клопотання представника відповідача, яке надійшло через канцелярію суду, про відкладення розгляду справи у зв'язку з великим обсягом справ було відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі вищевикладеного, суд у судовому засіданні 24.11.2014 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
03.12.2014р. від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» порушень вимог податкового законодавства.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із запереченнями відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 25.09.2014р. по 01.10.2014р. працівником ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Консалт» (ідентифікаційний код 34620224) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., за результатами якої складений Акт від 08.10.2014р. № 1114/26-54-22-01/39000076 (надалі - акт перевірки).
В тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податкового кредиту за місяць березень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 33 338,33 грн. Епізод даного правопорушення перевіряючий пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» до складу податкового кредиту за вказаний звітний податковий період суми податку з вартості придбаних у ТОВ «ВІП Консалт» послуг (робіт), згідно договору про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів від 03.02.2014р. № 03/02/ВК, який, на думку перевіряючого, не мав реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.
Згідно пред'явлених до перевірки актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2014р. № 16, від 28.03.2014р. № 19, від 31.03.2014р. № 24 та від 31.03.2014р. № 25, ТОВ «ВІП Консалт» (Виконавець) виконало на користь ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (Замовника) роботи з прочистки дворових і внутрішніх каналізаційних мереж, санації зовнішнього водопроводу, всього на загальну суму 200 030,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 338,33 грн.). Також, ТОВ «ВІП Консалт» виписало на адресу перевіряємого підприємства наступні податкові накладні від 21.03.2014р. № 2, від 28.03.2014р., від 31.03.2014р. № 10 та від 31.03.2014р. № 11.
В бухгалтерському та податковому обліку перевіряєме підприємство господарські операції з названим контрагентом відобразила наступним чином: ДТ 205 «Товари» - Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - на суму отриманого товару; Дт 64 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - на суму ПДВ; Кт 631 - Дт 31 «Розрахунковий рахунок» - на суму перерахованих грошових коштів. По таких господарських операціях ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» сформувало податковий кредит за звітний податковий період березень 2014 року в сумі 33 338,00 грн. Також, станом на 31.03.2014р. у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ «ВІП Консалт» в сумі 134 930,00 грн.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що під час проведення вказаної документальної перевірки ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» не надало працівнику ДПІ документи щодо фактичного надання послуг з обслуговування (санації, прочищення) колодязів водопровідних мереж (каналізаційних мереж). Крім того, зі змісту наданих перевіряємим підприємством актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вбачається відомостей про кількість задіяних в ході надання послуг працівників, місця і строки надання послуг. Такі акти не містять відомостей про витрати щодо залучення трудових ресурсів, про використанні виробничі потужності, та незавірені мокрими печатками та підписами сторін.
Також перевіряючим були враховані висновки та обставини, викладені в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014р. № 1714/26-55-22-03/34620224 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП Консалт» (код за ЄДРПОУ 34620224) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.». Зокрема, в цьому Акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача зазначено наступне: 1) згідно даних АІС «Податковий блок», за ТОВ «ВІП Консалт» значиться стан « 8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. За даними підрозділу податкової міліції засновник, директор і бухгалтер ТОВ «BІП Консалт» постійно мешкає в Донецькій області, м. Кіровське, вул. Театральна, б. 14, кв. 31, у зв 'язку з чим здійснювати функціональні обов'язки директора названого підприємства у м. Києві не мав можливості, що свідчить про факт відсутності реального здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, зустрічну звірку виявилося неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою: м. Київ, вул. Чоколовський бульвар, буд. 8, кв. 15; 2) за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства та даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, а також транспортних засобів, (декларація па прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» достатніх правових підстав для формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками нереальних правочинів з ТОВ «BІП Консалт».
За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем заниження податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 33 338,00 грн.
20 жовтня 2014 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0011312201, яким визначило ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 672,5,00 грн., в т.ч. 33 338,00 грн. за основним платежем, 8 334,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
При вирішення даного спору суд виходить з наступного.
В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.
Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014р. № 10, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014р. за № 185/24962, (який набрав чинності 01 березня 2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).
При цьому, зокрема, у відповідності до положень п. 2 зазначеного вище Порядку, податкова накладна та додатки до неї може складатися та надаватися за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: 1) у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
При цьому, у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).
Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.
Також, п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, що первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р. № 851-IV , який у ст. 5 визначає «електронний документ» як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Обов'язковим реквізитом електронного документа визначено електронний підпис (ст. 6 цього Закону).
Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003р. № 852-IV (надалі - Закон № 852-IV), «електронний підпис» - це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Тобто, під електронним підписом розуміються різні способи підписання електронного документа: текстовий підпис в електронному документі, цифрове зображення рукописного підпису, секретний код, пароль та ін.
Проте, Закон № 852-IV регулює питання підписання електронних документів саме електронним цифровим підписом.
Відповідно до Закону № 852-IV особа, що бажає використовувати електронний цифровий підпис, має отримати посилений сертифікат ключа електронного цифрового підпису в українському акредитованому центрі сертифікації ключів.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 03 лютого 2014 року між ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (Споживач), в особі директора Півоварова В.І., та ТОВ «BІП Консалт» (Виконавець), в особі директора Підопригори О.В., був укладений письмовий договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів за № 03/02/ВК (місце укладання м. Київ), за умовами якого Виконавець зобов'язується за дорученням Споживача надати наступні платні послуги: із збирання та вивезення твердих (рідких) побутових відходів, накопичених у Споживача, на умовах цього Договору; з прочистки дворових каналізаційних мереж; з санації зовнішнього водопроводу; з прочищення зовнішніх каналізаційних мереж та колодязів; з відкачки мулу; із відкачки дощових стоків мотопомпою; із відкачки РПВ; з обслуговування сепараторів жиру та відкачки жиро уловлювачів; з надання комунальних послуг та послуг мулососу; з проведення відеодіагностики каналізаційних мереж; з аварійної чистки та обслуговування каналізації та труб (п. 1 цього Договору).
Відповідно до п. 2 зазначеного Договору, типи та кількість спецавтомобілів, необхідних для вивезення відходів, визначаються Виконавцем. Вартість наданих послуг визначається в актах виконаних робіт.
Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування Споживачем коштів на конкретний поточний рахунок Виконавця у банку, в т.ч. на умовах передоплати (п. 3 Договору).
Дослідивши та проаналізувавши текст цього Договору, суд встановив, що питання щодо порядку, місця та строків надання інших послуг ніж послуг зі збирання та вивезення відходів, необхідності залучення власних (Споживача) чи чужих (Виконавця та/або третіх осіб) трудових і матеріальних ресурсів (засобів і спецтехніки), розрахунку вартості таких послуг, Сторонами не узгоджувалися.
На підтвердження фактів надання ТОВ «BІП Консалт» зазначених послуг і проведення розрахунків за такі надані послуги позивач надав до суду копії документів, складених в паперовій та електронних формах (зокрема, відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 п. 6 вказаного Договору Сторони домовилися про використання електронного документообігу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», що не суперечать нормам ст. 207 Цивільного кодексу України і ст. 181 Господарського кодексу України), а саме:
- первинних документів, оформлених між позивачем та підприємствами-постачальниками ТОВ «Твій час» і ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», на підтвердження фактів отримання програмного забезпечення «М.Е. Doc» з пакетами оновлень, здійснення обробки даних та отримання сертифікатів відкритих ключів електронних цифрових підписів директора і печатки підприємства;
- рахунків на оплату послуг від 03.03.2014р. № 152, від 28.03.2014р. № 155, від 31.03.2014р. № 160, від 31.03.2014р. № 161 - складених в електронній формі та які не містять таких обов'язкових для первинного документа реквізитів як місце складання таких документів і П.І.П. особи, відповідальної за оформлення цих документів;
- актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.03.2014р. № 16 на суму 65 100,00 грн. (з ПДВ), 28.03.2014р. № 19 на суму 57 900,00 грн. (з ПДВ), від 31.03.2014р. № 24 на суму 26 500,00 грн. (з ПДВ), від 31.03.2014р. № 25 на суму 50 523,00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 200 023, 00 грн., оформлених за результатами надання ТОВ «BІП Консалт» послуг з санації зовнішнього водопроводу та прочистки каналізаційних мереж, - складених в електронній формі. За результатами дослідження текстів даних актів судом виявлено відсутність в них відомостей про найменування конкретних об'єктів та безпосередні місця надання послуг;
- податкових накладних від 21.03.2014р. № 2 на суму 65 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 850,00 грн.), від 28.03.2014р. № 5 на суму 57 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 650,00 грн.), - що оформлені в паперовій формі, та від 31.03.2014р. № 10 на суму 26 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 416,67 грн.), від 31.03.2014р. № 11 на суму 50 530,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 421,67 грн.) - складенних в електронній формі;
- виписок Відділення АТ «ПроКредит Банк» у м. Києві (МФО 320984) по особовому рахунку ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» з відомостями про перерахування протягом березня-квітня 2014 року сум коштів (всього 1 656 300,000 грн.) на користь ТОВ «BІП Консалт» в якості оплати за певні послуги згідно договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК (вартість послуг з ПДВ);
- заявок для виконання робіт у замовника від 12.03.2014р. (вид робіт - санація зовнішнього водопроводу за адресами: просп. Перемоги, 65 і вул. Бережанська, 5), від 14.03.2014р. (вид робіт - відкачка мулу (36 м.куб.) на вул. Світлицького, 35) та б/д (вид робіт - прочищення дворової каналізації, прочищеної внутрішньої каналізації за адресами: вул. Гайдара, 50; вул. М.Донця, 29; вул. Старовокзальна, 17; вул. Камишинська, 4; м. Біла Церква, вул. Павлюченка, 118; вул. Сім'ї Сосніних, 17), - оформлених ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» згідно договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК в паперовій формі, - (вказівки на оформлення таких документів змістом самого договору не передбачено, та документальних доказів передачі Споживачем Виконавцю таких заявок позивач суду не пред'явив). Крім того, з тексту акта перевірки вбачається, що дані заявки до перевірки не надавалися;
- оригінали акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, датованого 21.03.2014р. (форми № КБ-2в), оформленого за результатами виконання ТОВ «BІП Консалт» робіт з санації зовнішніх мереж водопроводу на суму 65 100,00 грн. (з ПДВ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) б/д, договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи, що оформлений в паперовій формі та без зазначення найменування і місця розташування об'єкта таких робіт. Крім того, з тексту акта перевірки вбачається, що дані документи до перевірки не надавалися.
Додатково позивачем до матеріалів справи були також надані наступні документи: письмове пояснення ТОВ «BІП Консалт» від 27.11.2014р. № 5, що містять відомості загального характеру та в яких відсутні жодні відомості про характер та деталі укладення договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК, порядок, місця та спосіб надання тих чи інших послуг за цим договором, перелік засобів і спецтехніки та обсяг трудових ресурсів, що були фактично задіяні у наданні послуг; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «BІП Консалт» станом на 01.03.2014р. - де зазначено, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено; довідка з органу статистики відносно ТОВ «BІП Консалт» станом 29.08.2013р. - де зазначено, що до основних видів діяльності за КВЕД відноситься - збирання безпечних відходів (38.11); ліцензії серії АВ № 487814, виданої ТОВ «BІП Консалт» на здійснення такого виду господарської діяльності як збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, та ін.
При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).
В ході дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач замовив і придбавав у березні 2014 року у ТОВ «BІП Консалт» послуги з прочистки каналізаційних мереж на загальну суму 134 930,00 грн. і з санації зовнішнього водопроводу на суму 65 100,00 грн.
Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні у справі, замовлення і придбання таких послуг було зумовлено договірними зобов'язаннями позивача з третіми особами - генеральними замовниками, а саме результати спірних послуг використовувалися на наступних об'єктах:
- ТОВ «Аполло», згідно договору підряду від 17.01.2014р. № 17/01/АП ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж та каналізаційних оглядових колодязів. Згідно акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2013р. № 27/03/АП обсяг виконаних позивачем робіт складає 3 800,00 грн. (з ПДВ);
- ТОВ «ФОРА», згідно договору підряду від 25.12.2013р. № 54/43А ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 28.03.2014р. № 25/03/ФОР-БЦ, від 24.03.2014р. № 21/03/ФОР-БЦ загальний обсяг виконаних позивачем робіт складає 5 400,00 грн. (з ПДВ);
- ТОВ «Ефкон-профіль», згідно договору підряду від 03.01.2014р. № 03/01/ЕП ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи з відкачки рідкого мулу, відкачки та розмивання мулу інжектором та відкачки мулу інжектором. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 18.03.2014р. № 18/03/ЕП та від 14.03.2014р. № 14/03/ЕП загальний обсяг виконаних позивачем робіт складає 29 280,00 грн. (з ПДВ);
- ПАТ «Орлан», згідно договору підряду від 24.03.2014р. № 14 ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж та каналізаційних оглядових колодязів. Згідно договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт визначена вартість таких робіт мала становити 13 950,00 грн. (з ПДВ), однак позивач документальних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за цим договором до суду не надав;
- Учбовий комбінат ДТП України, згідно договору підряду від 02.04.2014р. № 02-04-14/УК, що був укладений в наступному місяці після виконання спірного правочину, ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи з санації зовнішніх мереж водопроводу. Згідно договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт визначена вартість таких робіт мала становити 27 085,55 грн. (з ПДВ);
- ТОВ «МЖК-1», згідно акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 27.03.2014р. № 26/03/МЖК обсяг виконаних позивачем робіт з аварійного прочищення дворових каналізаційних мереж складає 2 880,00 грн. (з ПДВ);
- ТОВ «Адвентіс», згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 11.03.2014р. № 08/03/АДВ, від 13.03.2014р. № 13/03/АДВ, від 24.03.2014р. № 22/03/АДВ, від 24.03.2014р. № 21/03/АДВ загальний обсяг виконаних позивачем робіт з прочищення дворових та внутрішніх каналізаційних мереж і відкачки ЖБО складає 12 000,00 грн. (з ПДВ);
- ТОВ «Київтекстиль», згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2014р. № 17/03/КС та від 20.03.2014р. № 20/03/КС загальний обсяг виконаних позивачем робіт з аварійного прочищення внутрішніх, дощових і госп.-фекальних каналізаційних мереж складає 8 875,00 грн. (з ПДВ).
Наведене вказує, що ціна замовлених у ТОВ «BІП Консалт» послуг (тобто, сума витрат у розмірі 166 685,00 грн. без ПДВ) значно перевищує суму реалізованих позивачем власних послуг (на загальну суму 62 235,00 грн., в т.ч. ПДВ). При цьому, належних документальних доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» взагалі економічної доцільності на замовлення та придбання в березні у названого контрагента послуг з санації зовнішнього водопроводу на суму 65 100,00 грн. позивач до суду не надав, а також не зазначив причин неможливості їхнього подання.
Більш того, позивач не надав суду жодних обґрунтованих пояснень з питання виникнення у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (до основних видів господарської діяльності якого за КВЕД відноситься, зокрема, - 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод, та наявна відповідна діюча з 27.12.2013р. ліцензія серії АЕ № 280822 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в т.ч. робіт з монтажу інженерних мереж - водопостачання і каналізації) необхідності у залученні до виконання описаних вище робіт третіх осіб, тобто ТОВ «BІП Консалт», та відсутності у позивача реальної можливості виконати такі роботи власними силами (наприклад, через відсутність кваліфікованого персоналу, специфічної техніки та обладнання, тощо).
Відтак, викладені обставини та надані позивачем документи в їх сукупності не дають суду можливості встановити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «BІП Консалт», натомість, вказують лише на їх фіксацію.
Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реального надання ТОВ «BІП Консалт» послуг на користь позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Компанія Союзбудсервіс».
З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «BІП Консалт») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафної (фінансової) санкції у відповідності до спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2015 |
Оприлюднено | 26.01.2015 |
Номер документу | 42383303 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні