Ухвала

від 11.03.2015 по справі 826/16972/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16972/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Овсяннікова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Союзбудсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Союзбудсервіс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0011312201, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Союзбудсервіс» (надалі - ТОВ «Компанія Союзбудсервіс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 р. № 0011312201, яке прийнято відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо не реальності здійснення господарських угод з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП Консалт» (надалі ТОВ «ВІП Консалт») ґрунтуються на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента та спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2015 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «ВІП Консалт» носять реальний характер.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги , інші сторони до суду не прибули, про місце, дату, час повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» з питань дотримання вимог дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Консалт» (ідентифікаційний код 34620224) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

За результатами перевірки складений акт від 08.10.2014р. № 1114/26-54-22-01/39000076 про порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в наслідок яких відбулося завищення позивачем податкового кредиту за місяць березень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 33 338,33 грн. через неправомірне віднесення ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» до складу податкового кредиту за вказаний звітний податковий період суми податку з вартості придбаних у ТОВ «ВІП Консалт» послуг (робіт), згідно договору про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів від 03.02.2014р. № 03/02/ВК, який, на думку перевіряючого, не мав реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.

З огляду актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2014р. № 16, від 28.03.2014р. № 19, від 31.03.2014р. № 24 та від 31.03.2014р. № 25, що пред'явлені для перевірки, ТОВ «ВІП Консалт» (Виконавець) виконало на користь ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (Замовника) роботи з прочистки дворових і внутрішніх каналізаційних мереж, санації зовнішнього водопроводу, всього на загальну суму 200 030,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 338,33 грн.). Також, ТОВ «ВІП Консалт» виписало на адресу перевіряємого підприємства наступні податкові накладні від 21.03.2014р. № 2, від 28.03.2014р., від 31.03.2014р. № 10 та від 31.03.2014р. № 11.

В бухгалтерському та податковому обліку підприємство, що перевіряється, господарські операції з ТОВ «ВІП Консалт» відобразила наступним чином: ДТ 205 «Товари» - Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - на суму отриманого товару; Дт 64 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - на суму ПДВ; Кт 631 - Дт 31 «Розрахунковий рахунок» - на суму перерахованих грошових коштів. По таких господарських операціях ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» сформувало податковий кредит за звітний податковий період березень 2014 року в сумі 33 338,00 грн. Також, станом на 31.03.2014р. у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ «ВІП Консалт» в сумі 134 930,00 грн.

Разом з цим, в акті перевірки зазначено, що під час проведення вказаної документальної перевірки ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» не надало працівнику ДПІ документи щодо фактичного надання послуг з обслуговування (санації, прочищення) колодязів водопровідних мереж (каналізаційних мереж). Крім того, зі змісту наданих підприємством актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вбачається відомостей про кількість задіяних в ході надання послуг працівників, місця і строки надання послуг. Такі акти не містять відомостей про витрати щодо залучення трудових ресурсів, про використанні виробничі потужності, та незавірені мокрими печатками та підписами сторін.

Крім того, податковим органом були враховані висновки та обставини, викладені в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014р. № 1714/26-55-22-03/34620224 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП Консалт» (код за ЄДРПОУ 34620224) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.». Зокрема, в цьому Акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача зазначено наступне: 1) згідно даних АІС «Податковий блок», за ТОВ «ВІП Консалт» значиться стан « 8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. За даними підрозділу податкової міліції засновник, директор і бухгалтер ТОВ «BІП Консалт» постійно мешкає в Донецькій області, м. Кіровське, вул. Театральна, б. 14, кв. 31, у зв 'язку з чим здійснювати функціональні обов'язки директора названого підприємства у м. Києві не мав можливості, що свідчить про факт відсутності реального здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, зустрічну звірку виявилося неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою: м. Київ, вул. Чоколовський бульвар, буд. 8, кв. 15; 2) за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства та даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, а також транспортних засобів, (декларація па прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

На підставі вищевикладеного відповідачем зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» достатніх правових підстав для формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками нереальних правочинів з ТОВ «BІП Консалт».

На підставі акта перевірки 20 жовтня 2014 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0011312201, яким визначило ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 672,5,00 грн., в т.ч. 33 338,00 грн. за основним платежем, 8 334,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (Споживач), в особі директора Півоварова В.І., та ТОВ «BІП Консалт» (Виконавець), в особі директора Підопригори О.В., був укладений письмовий договір від 03.02.2014 року № 03/02/ВК про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, за умовами якого Виконавець зобов'язується за дорученням Споживача надати наступні платні послуги: із збирання та вивезення твердих (рідких) побутових відходів, накопичених у Споживача, на умовах цього Договору; з прочистки дворових каналізаційних мереж; з санації зовнішнього водопроводу; з прочищення зовнішніх каналізаційних мереж та колодязів; з відкачки мулу; із відкачки дощових стоків мотопомпою; із відкачки РПВ; з обслуговування сепараторів жиру та відкачки жиро уловлювачів; з надання комунальних послуг та послуг мулососу; з проведення відеодіагностики каналізаційних мереж; з аварійної чистки та обслуговування каналізації та труб (п. 1 цього Договору).

Згідно з п. 2 зазначеного Договору, типи та кількість спецавтомобілів, необхідних для вивезення відходів, визначаються Виконавцем. Вартість наданих послуг визначається в актах виконаних робіт.

Пунктом 3 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування Споживачем коштів на конкретний поточний рахунок Виконавця у банку, в т.ч. на умовах передоплати.

Із змісту цього Договору вбачається, що питання щодо порядку, місця та строків надання інших послуг ніж послуг зі збирання та вивезення відходів, необхідності залучення власних (Споживача) чи чужих (Виконавця та/або третіх осіб) трудових і матеріальних ресурсів (засобів і спецтехніки), розрахунку вартості таких послуг, Сторонами не узгоджувалися.

На підтвердження фактів надання ТОВ «BІП Консалт» зазначених послуг і проведення розрахунків за такі надані послуги позивач надав копії документів, складених в паперовій та електронних формах (зокрема, відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 п. 6 вказаного Договору Сторони домовилися про використання електронного документообігу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», що не суперечать нормам ст. 207 Цивільного кодексу України і ст. 181 Господарського кодексу України), а саме:

- первинних документів, оформлених між позивачем та підприємствами-постачальниками ТОВ «Твій час» і ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», на підтвердження фактів отримання програмного забезпечення «М.Е. Doc» з пакетами оновлень, здійснення обробки даних та отримання сертифікатів відкритих ключів електронних цифрових підписів директора і печатки підприємства;

- рахунків на оплату послуг від 03.03.2014р. № 152, від 28.03.2014р. № 155, від 31.03.2014р. № 160, від 31.03.2014р. № 161 - складених в електронній формі та які не містять таких обов'язкових для первинного документа реквізитів як місце складання таких документів і П.І.П. особи, відповідальної за оформлення цих документів;

- актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.03.2014р. № 16 на суму 65 100,00 грн. (з ПДВ), 28.03.2014р. № 19 на суму 57 900,00 грн. (з ПДВ), від 31.03.2014р. № 24 на суму 26 500,00 грн. (з ПДВ), від 31.03.2014р. № 25 на суму 50 523,00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 200 023, 00 грн., оформлених за результатами надання ТОВ «BІП Консалт» послуг з санації зовнішнього водопроводу та прочистки каналізаційних мереж, - складених в електронній формі. За результатами дослідження текстів даних актів судом виявлено відсутність в них відомостей про найменування конкретних об'єктів та безпосередні місця надання послуг;

- податкових накладних від 21.03.2014р. № 2 на суму 65 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 850,00 грн.), від 28.03.2014р. № 5 на суму 57 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 650,00 грн.), - що оформлені в паперовій формі, та від 31.03.2014р. № 10 на суму 26 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 416,67 грн.), від 31.03.2014р. № 11 на суму 50 530,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 421,67 грн.) - складенних в електронній формі;

- виписок Відділення АТ «ПроКредит Банк» у м. Києві (МФО 320984) по особовому рахунку ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» з відомостями про перерахування протягом березня-квітня 2014 року сум коштів (всього 1 656 300,000 грн.) на користь ТОВ «BІП Консалт» в якості оплати за певні послуги згідно договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК (вартість послуг з ПДВ);

- заявок для виконання робіт у замовника від 12.03.2014р. (вид робіт - санація зовнішнього водопроводу за адресами: просп. Перемоги, 65 і вул. Бережанська, 5), від 14.03.2014р. (вид робіт - відкачка мулу (36 м.куб.) на вул. Світлицького, 35) та б/д (вид робіт - прочищення дворової каналізації, прочищеної внутрішньої каналізації за адресами: вул. Гайдара, 50; вул. М.Донця, 29; вул. Старовокзальна, 17; вул. Камишинська, 4; м. Біла Церква, вул. Павлюченка, 118; вул. Сім'ї Сосніних, 17), - оформлених ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» згідно договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК в паперовій формі, - (вказівки на оформлення таких документів змістом самого договору не передбачено, та документальних доказів передачі Споживачем Виконавцю таких заявок позивач суду не пред'явив). Крім того, з тексту акта перевірки вбачається, що дані заявки до перевірки не надавалися;

- оригінали акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, датованого 21.03.2014р. (форми № КБ-2в), оформленого за результатами виконання ТОВ «BІП Консалт» робіт з санації зовнішніх мереж водопроводу на суму 65 100,00 грн. (з ПДВ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) б/д, договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи, що оформлений в паперовій формі та без зазначення найменування і місця розташування об'єкта таких робіт. Крім того, з тексту акта перевірки вбачається, що дані документи до перевірки не надавалися.

Разом з тим позивачем надані письмове пояснення ТОВ «BІП Консалт» від 27.11.2014р. № 5, що містять відомості загального характеру та в яких відсутні жодні відомості про характер та деталі укладення договору від 03.02.2014р. № 03/02/ВК, порядок, місця та спосіб надання тих чи інших послуг за цим договором, перелік засобів і спецтехніки та обсяг трудових ресурсів, що були фактично задіяні у наданні послуг; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «BІП Консалт» станом на 01.03.2014р. - де зазначено, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено; довідка з органу статистики відносно ТОВ «BІП Консалт» станом 29.08.2013р. - де зазначено, що до основних видів діяльності за КВЕД відноситься - збирання безпечних відходів (38.11); ліцензії серії АВ № 487814, виданої ТОВ «BІП Консалт» на здійснення такого виду господарської діяльності як збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, та ін.

При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судами першої та апеляційної інстанцій досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що позивач замовив і придбавав у березні 2014 року у ТОВ «BІП Консалт» послуги з прочистки каналізаційних мереж на загальну суму 134 930,00 грн. і з санації зовнішнього водопроводу на суму 65 100,00 грн.

Як стверджує позивач, замовлення і придбання таких послуг було зумовлено договірними зобов'язаннями позивача з третіми особами - генеральними замовниками, а саме результати спірних послуг використовувалися на наступних об'єктах:

- ТОВ «Аполло», згідно договору підряду від 17.01.2014р. № 17/01/АП ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж та каналізаційних оглядових колодязів. Згідно акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2013р. № 27/03/АП обсяг виконаних позивачем робіт складає 3 800,00 грн. (з ПДВ);

- ТОВ «ФОРА», згідно договору підряду від 25.12.2013р. № 54/43А ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 28.03.2014р. № 25/03/ФОР-БЦ, від 24.03.2014р. № 21/03/ФОР-БЦ загальний обсяг виконаних позивачем робіт складає 5 400,00 грн. (з ПДВ);

- ТОВ «Ефкон-профіль», згідно договору підряду від 03.01.2014р. № 03/01/ЕП ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи з відкачки рідкого мулу, відкачки та розмивання мулу інжектором та відкачки мулу інжектором. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 18.03.2014р. № 18/03/ЕП та від 14.03.2014р. № 14/03/ЕП загальний обсяг виконаних позивачем робіт складає 29 280,00 грн. (з ПДВ);

- ПАТ «Орлан», згідно договору підряду від 24.03.2014р. № 14 ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи із прочищення дворових каналізаційних мереж та каналізаційних оглядових колодязів. Згідно договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт визначена вартість таких робіт мала становити 13 950,00 грн. (з ПДВ), однак позивач документальних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за цим договором до суду не надав;

- Учбовий комбінат ДТП України, згідно договору підряду від 02.04.2014р. № 02-04-14/УК, що був укладений в наступному місяці після виконання спірного правочину, ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» зобов'язувалося виконати роботи з санації зовнішніх мереж водопроводу. Згідно договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт визначена вартість таких робіт мала становити 27 085,55 грн. (з ПДВ);

- ТОВ «МЖК-1», згідно акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 27.03.2014р. № 26/03/МЖК обсяг виконаних позивачем робіт з аварійного прочищення дворових каналізаційних мереж складає 2 880,00 грн. (з ПДВ);

- ТОВ «Адвентіс», згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 11.03.2014р. № 08/03/АДВ, від 13.03.2014р. № 13/03/АДВ, від 24.03.2014р. № 22/03/АДВ, від 24.03.2014р. № 21/03/АДВ загальний обсяг виконаних позивачем робіт з прочищення дворових та внутрішніх каналізаційних мереж і відкачки ЖБО складає 12 000,00 грн. (з ПДВ);

- ТОВ «Київтекстиль», згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2014р. № 17/03/КС та від 20.03.2014р. № 20/03/КС загальний обсяг виконаних позивачем робіт з аварійного прочищення внутрішніх, дощових і госп.-фекальних каналізаційних мереж складає 8 875,00 грн. (з ПДВ).

З зазначеного вбачається, що ціна замовлених у ТОВ «BІП Консалт» послуг (тобто, сума витрат у розмірі 166 685,00 грн. без ПДВ) значно перевищує суму реалізованих позивачем власних послуг (на загальну суму 62 235,00 грн., в т.ч. ПДВ). При цьому, належних документальних доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» взагалі економічної доцільності на замовлення та придбання в березні у названого контрагента послуг з санації зовнішнього водопроводу на суму 65 100,00 грн. позивач не надав та не зазначив причин неможливості їхнього подання.

Також, позивач не надав суду жодних обґрунтованих пояснень з питання виникнення у ТОВ «Компанія Союзбудсервіс» (до основних видів господарської діяльності якого за КВЕД відноситься, зокрема, - 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод, та наявна відповідна діюча з 27.12.2013р. ліцензія серії АЕ № 280822 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в т.ч. робіт з монтажу інженерних мереж - водопостачання і каналізації) необхідності у залученні до виконання описаних вище робіт третіх осіб, тобто ТОВ «BІП Консалт», та відсутності у позивача реальної можливості виконати такі роботи власними силами (наприклад, через відсутність кваліфікованого персоналу, специфічної техніки та обладнання, тощо).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені обставини та надані позивачем документи в їх сукупності не дають можливості встановити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «BІП Консалт», натомість, вказують лише на їх фіксацію.

Разом з цим, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що з наданих позивачем первинних і розрахункових документів вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реального надання ТОВ «BІП Консалт» послуг на користь позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Компанія Союзбудсервіс».

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав суду всіх необхідних документів на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентом. Апелянтом вказаний висновок суду першої інстанції не спростовано.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 13.03.2015 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Союзбудсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Союзбудсервіс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0011312201, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.