Рішення

від 20.01.2015 по справі 904/9124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/9124/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СТРОЙМЕТ", м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення 68 934,21грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Груднистий А.В., представник за довіреністю №1 від 12.01.15р.

від відповідача: Мележик О.О., представник за довіреністю №ББУ/ПУ435/ВП/14 від 16.12.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СТРОЙМЕТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - відповідач) про стягнення 68 934,21 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.11.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 11.12.14р.

Ухвалою господарського суду від 11.12.14р. відкладено розгляд справи на 15.01.15р.

Ухвалою господарського суду від 15.01.15р. продовжено строк розгляду спору по суті до 03.02.15р. включно та відкладено розгляд справи на 20.01.15р.

20.01.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи заперечення на відзив та довідку щодо розміру позовних вимог.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.01.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

встановив:

19.11.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 13-16/414-КП (далі-Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах передбачених цим договором, позивач зобов'язується поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання промислово-технічного призначення (далі-продукцію), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору поставки, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію відповідно до умов цього Договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до даного Договору (п. 4.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 4.4. Договору поставки, датою поставки вважається дата, зазначена представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем, про приймання продукції.

Як зазначено у п. 4.5. Договору поставки, зобов'язання позивача вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження відповідача у вище зазначеному пункті призначення поставки. Зобов'язання відповідача вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій до цього договору, але не повинна перевищувати 999 999,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 5.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 5.3. Договору поставки, розрахунки за поставлену позивачем продукцію за цим договором здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі якщо термін оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Пунктом 8.1. Договору поставки передбачено, що цей договір вступає у силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.14 року включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 327 552,94 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач розрахувався за поставлену по Договору поставки продукцію частково, а саме у розмірі 258 618,73 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 68 934, 21 грн. за наступними поставками:

- 29.04.14р. здійснена поставка на суму 1 056,10 грн. за специфікацією від 24.03.14р. (видаткова накладна № 98 від 29.04.14р. (а.с. 14), довіреність № 218039/п від 04.04.14р. (а.с. 15), ТТН № ТДС000025 від 30.04.14р. (а.с.16));

- 06.05.14р. здійснена поставка на суму 8 892,00 грн. за специфікацією від 24.03.14р. (видаткова накладна № 99 від 06.05.14р. (а.с. 17), довіреність № 218320/п від 06.05.14р. (а.с.18), ТТН № ТДС000001 від 06.05.14р. (а.с. 19 ) );

- 31.07.14р. здійснена поставка на суму 15 457,61 грн. за специфікацією від 21.07.14р. (видаткова накладна № 134 від 31.07.14р. (а.с. 21), довіреність № 219066/п від 02.07.14р. (а.с. 22), ТТН № ТДС000006 від 31.07.14р. на суму 15 457,61 грн. (а.с.23));

- 05.08.14р. здійснена поставка на суму 43 528,50 грн. за специфікацією від 28.07.14р. (видаткова накладна № 135 від 05.08.14р. (а.с.25), довіреність № 219506/п від 05.08.14р. (а.с. 26), ТТН № ТДС 0000007 від 05.08.14р.(а.с. 27)).

Позивач звертає увагу суду на те, що зазначені видаткові накладні обома сторонами були підписані без будь-яких зауважень.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 68 934,21 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні, виходячи з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції по вищезазначеному Договору поставки, оскільки на підтвердження факту поставки продукції позивач не надав до суду в повному обсязі документи, передбачені п. 4.3. Договору поставки, в тому числі і рахунок-фактуру на оплату. Таким чином, відповідач вважає, що з його боку відсутнє порушення зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію, а тому звернення позивача до суду є передчасним.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними на поставлений товар, підписаними зі сторони відповідача уповноваженою особою за довіреністю на отримання матеріальних цінностей та скріплений печатками сторін. Зазначені документи були підписані відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором поставки. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору поставки, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Строймет" (юридична адреса: 49034, м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 48 А; поштова адреса: 49083, м.Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 35, оф. 800, код ЄДРПОУ 35340938) заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 68 934,21 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн. 21 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.01.15р.

Суддя Н.Е. Петренко