Рішення

від 13.01.2015 по справі 911/4920/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 911/4920/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКСПРЕС";

про стягнення 502 801,36 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Атаманчук Н.С. (довіреність № 177 від 25.12.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКСПРЕС" про стягнення 502 801,36 грн. заборгованості за Договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 48К-21С від 19.11.2013 року, з яких 35 772,15 грн. заборгованості по простроченим процентам, 4 691,43 грн. заборгованості по поточним процентам, 460 948,27 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів та 1 389,51 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4920/14 та призначено справу до розгляду на 02.12.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 02.12.2014 року, представник відповідача не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 18.11.2014 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відклався до 22.12.2014 року.

В судовому засіданні 22.12.2014 року відповідачем подано заяву № 34 від 07.11.2014 року, в якій останній просить припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу 502 801,36 грн.

В судовому засіданні 22.12.2014 року судом оголошувалась перерва у відповідності до ст. 77 Господарського кодексу України на 13.01.2015 року.

В судовому засіданні 13.01.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2015 року не з'явився, вимог суду виконав, відзив на позов не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений, відзив на позов без поважних причин не наданий, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" (позивач, Кредитор або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКСПРЕС" (відповідач, Позичальник) було укладено Договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 48К-21С (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (далі - Кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 485 000,00 грн.; кінцевий строк дії кредитної лінії - до 12.11.2014 року (включно); ціль використання коштів - поповнення обігових коштів.

Під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитися у користуванні Позичальника на будь-яку дату протягом дії цього Договору. У разі часткового або повного повернення Кредиту Позичальник може повторно отримати Кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку дії кредитної лінії.

Кредит надається Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Для обліку строкової заборгованості Позичальника за Кредитом Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 2062.6.011876.001 в Київській філії ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» (далі - позичковий рахунок).

Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (далі кожна окрема частина - Транш) на цілі, визначені п. 1.1 Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок № 2600.5.011876.002 в Немішаєвському відділенні Київській філії ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», на підставі письмової заяви Позичальника (п. 2.1 Кредитного договору).

Моментом (днем) надання Траншу Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок № 2600.5.011876.002 в Немішаєвському відділенні Київській філії ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» суми відповідного Траншу Кредиту (п. 2.2 Кредитного договору).

Моментом (днем) повернення Траншу Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора, зазначений в п. 2.1 Договору, грошових коштів на суму Траншу Кредиту (п. 2.3 Кредитного договору).

Термін користування Позичальником кожним Траншем Кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії (п. 2.4 Кредитного договору).

Кредитор нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості Позичальника перед Кредитором (п. 2.5 Кредитного договору), тобто до 12.11.2014 року.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії.

Якщо останнє число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування процентів здійснюється напередодні (п. 2.6 Кредитного

договору).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за методом «факт/360» (фактична кількість днів користування Кредитом у місяці та 360 днів у році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії (п. 2.7 Кредитного договору).

Сплата процентів здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, по 5 число місяця (включно), наступного за звітним, а також в день повернення Кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії, на рахунок № 2068.2.011876.001 в Київській філії ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» (п. 2.8 Кредитного договору).

Пунктом 3.3 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти та комісії на умовах Договору та повернути Кредитору в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений п. 1.1 Договору (п. 3.34, п. 3.3.5 Кредитного договору).

Договір набуває чинність з дати його укладення та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.3 Кредитного договору).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання кредиту, згідно письмових заявок відповідача (п. 2.1 Кредитного договору), в загальній сумі 460 948,27 грн., у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку відповідача за період з 19.11.2013 року по 17.10.2014 року, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, відповідач в порушення умов Кредитного договору, у встановлений строк до 12.11.2014 року кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Посилання відповідача на укладений між позивачем (Заставодержатель) та Бройде Ігорем Анатолійовичем (Заставодавець) Договір застави майнових прав на депозитний вклад № 483-21С від 19.11.2013 року (далі - Договір застави), який забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 48К-21С від 19.11.2013 року (спірний Кредитний договір), укладеного між позивачем і відповідачем, відповідно до якого Заставодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майнових прав, наданих в заставу на умовах Договору застави, не приймається судом. Зокрема, позивач (Заставодержатель) вищевказаним правом не скористався, про що свідчить долучений до матеріалів справи лист ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», отриманий останнім 13.11.2014 року № 09/4800, яким позивач повідомив відповідача, що пропозиція ТОВ «ХІМЕКСПРЕС» стосовно припинення зобов'язання останнього в частині сплати 502 801 грн. за спірним Кредитним договором за рахунок застави позивачем не прийнята.

Договір застави, який по суті є забезпеченням виконання основного зобов'язання за Кредитним договором, виступає в якості додаткової гарантії забезпечення вимог кредитора в разі неможливості виконання основного зобов'язання. При цьому, застосування того чи іншого виду забезпечення виконання зобов'язання не визначає виключного способу виконання основного зобов'язання (в даному випадку погашення кредиту саме за рахунок заставленого майна) і відбувається за волевиявленням кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, у зв'язку з існуванням заборгованості за Кредитним договором, позивач звернувся з даною позовної заявою до суду.

Відтак, суд не приймає викладені у заяві відповідача № 34 від 07.11.2014 року обставини щодо припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу 502 801,36 грн., у зв'язку з тим, що між сторонами відсутня домовленість в розумінні ст.ст. 600, 604 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач, Застводержатель (ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК») не зобов'язаний і не скористався задоволенням своїх вимог шляхом зверненння стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Кредитним договором в сумі 501 411,85 грн., в тому числі: 35 772,15 грн. заборгованості по простроченим процентам, 4 691,43 грн. заборгованості по поточним процентам, 460 948,27 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, і підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків сплати процентів, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 1 389,51 грн. пені на підставі п. 4.2 Кредитного договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником строків оплати процентів та комісій, визначених цих Договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання Позичальником умов, встановлених підпунктом 3.3.5 Договору, Кредитор має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за Договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості Позичальником.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована за фактичні періоди прострочення платежів у відповідності до п. 4.2 Кредитного договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в межах заявленого періоду в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога про стягнення пені правомірна та обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка звільнена від сплати судового збору, сплата судового збору покладається на відповідача, що виходячи з задоволеної суми позову, складає 10 056,03 грн.

На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету у сумі 10 056,03 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКСПРЕС" (07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, код 34571246) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" (83015, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, проспект Ватутіна, 33-А, код 19358767) 35 772 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят дві гривні) 15 коп. заборгованості по простроченим процентам, 4 691 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня) 43 коп. заборгованості по поточним процентам, 460 948 грн. (чотириста шістдесят тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень) 27 коп. заборгованості по поверненню кредитних коштів та 1 389 грн. (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять гривень) 51 коп. пені .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКСПРЕС(07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, код 34571246) в доход Державного бюджету України 10 056 грн. (десять тисяч п'ятдесят шість гривень) 03 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.01.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін