Рішення

від 13.01.2015 по справі 907/1151/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2015 Справа № 907/1151/14

за позовом Свалявської районної спілки споживчих товариств, м. Свалява

до відповідача Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява

про визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників сторін:

від позивача - Турок М. І., представник за дорученням від 03.12.2014 року

від відповідача - Бомбушкар Е. С., представник за дорученням № 2256/02-9 від 04.12.2014 року

Суть спору: Свалявська районна спілка споживчих товариств, м. Свалява звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішення XIII сесії VI скликання Свалявської міської ради від 11.11.2014 року № 1063 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Наполягає на задоволенні позову, покликаючись на його законність та обґрунтованість матеріалами справи.

Просить суд, відповідно до ст. 67 ГПК України, задоволити заяву про забезпеченню позову, подану одночасно з позовною заявою. Проте, на вимогу суду доказів та відповідних обґрунтувань для задоволення заяви суду не надав.

Представник відповідача проти позову заперечує. У наданому суду 09.12.2014 року письмовому відзиві на позов, відповідач вказує на те, що Свалявська райспоживспілка спірну земельну ділянку використовує не за цільовим призначенням. Свалявська міська рада відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вправі на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішувати питання регулювання земельних відносин, оспорюване рішенням ради прийняте у зв'язку з набуттям права власності на майно гр. гр. Мелеш Ю. Г., Плиска Н. В., Немеш П. В., яке розміщене на вказаній земельній ділянці.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2014 року рішенням XIII сесії VI скликання Свалявської міської ради Закарпатської області № 1063 Свалявській районній спілці споживчих товариств припинено право постійного користування на частину земельної ділянки площею 0,0050 га, яка знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Київська, 10, що перебуває у користуванні згідно державного акту на право постійного користування (серія II-ЗК № 001893) у зв'язку з набуттям права власності на майно гр. Мелеш Ю. Г., гр. Плиска Н. В., гр. Немеш П. В., яке розміщено на вказаній площі та рекомендовано Свалявській районній спілці споживчих товариств переоформити право користування земельною ділянкою, що перебуває у постійному користуванні Свалявської райспоживспілки ДП "Ринок" у зв'язку із зміною площі займаної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу (Свалявській районній спілці споживчих товариств) земельну ділянку на існуючій території колгоспного ринку в м. Свалява на вул. Київській, 10 площею 0,45 га рішенням Свалявської міської ради від 22.12.1995 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств, організацій та надання дозволу на виготовлення і видачу державних актів на право постійного користування землею" було виділено (позивачу) для розміщення колгоспного ринку та складських приміщень. Право постійного користування Свалявською райспоживспілкою даною земельною ділянкою посвідчено Державним актом серія II - ЗК № 001893, виданим 28.12.1995 року Свалявською міською радою, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 34/90.

Отже, відповідач припинив право користування позивача на частину земельної ділянки площею 0,0050 га, що передана вищеназваним рішенням ради та на підставі якого видано Державний акт.

Уповноважений представник відповідача, у ході судового розгляду, пояснив необхідність та підстави припинення права постійного користування позивача, зокрема, наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать на праві власності іншим фізичним особам - гр. Мелеш Ю. Г., гр. Плиска Н. В., гр. Немеш П. В.

Доданий до позовної заяви витяг рішення від 22 грудня 1995 року також підтверджує, що Свалявська міська рада народних депутатів п'ятої сесії двадцять другого скликання затвердила матеріали інвентаризації земель згідно додатку: Свалявської райспоживспілки на існуючі території: ковбасний цех на вулиці Драчинській, колгоспний ринок на вулиці Київській.

Рішенням від 15.07.2004 року № 310 позивачу видано свідоцтво про право власності на будівлю ринку, що знаходиться по вул. Київській, 10 в м. Свалява.

Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області 04 липня 2014 року проводила позапланову перевірку на предмет дотримання вимог земельного законодавства Свалявською міською радою при прийнятті рішення про припинення права користування земельною ділянкою виявила, що Свалявська міська рада і 20 травня 2014 року приймала рішення № 935 про припинення права користування земельною ділянкою, яке не відповідає вимогам земельного законодавства та Конституції України.

Вищезгадане рішення господарський суд Закарпатської області 25.09.2014 року визнав недійсним (справа № 907/695/14).

Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно положень Земельного кодексу України (ЗКУ), з посиланням на які прийнято оспорюване рішення, до повноважень сільських рад як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на їх території належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12 ЗКУ).

За змістом ст. 120 Земельного Кодексу України перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Зокрема, визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст. 141 Земельного Кодексу України є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Частиною 5 ст. 116Земельного кодексу України встановлено можливість припинення права користування земельною ділянкою та передачі її у власність чи користування інших осіб за рішенням органів місцевого самоврядування, однак таке припинення можливо лише в порядку, визначеному законом.

Приписами Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, наданими у постійне користування із земель державної та комунальної власності, та порядок їх вилучення у визначених законом випадках.

У відповідності до ст. 149 Земельного Кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням, зокрема, органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень; сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На підставі вищенаведеного та дослідивши матеріали справи в сукупності, суд дійшов до висновку про визнання недійсним рішення XIII сесії VI скликання Свалявської міської ради Закарпатської області від 11.11.2014 року № 1063 у зв'язку з невідповідністю його вимогам чинного законодавства: стосовно дотримання відповідачем порядку припинення права постійного землекористування, належного обґрунтування акта, відсутності згоди землекористувача Відповідач, з прийняттям відповідного акта, порушив право позивача на користування земельною ділянкою набуте ним на законних підставах.

Положення ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними у судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача є законними та обґрунтованими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, підлягають задоволенню судом шляхом визнання недійсним Рішення XIII сесії VI скликання Свалявської міської ради № 1063 від 11.11.2014 року.

Судовий збір, сплачений позивачем в сумі 1 218,00 грн. за подання позовної заяви, підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України в повному обсязі.

Позивач, разом з позовною заявою, подав заяву про забезпечення позову, якою в порядку ст. 67 ГПК України просить суд заборонити відповідачеві (Свалявській міській раді) прийняти рішення щодо виділення 0,0050 га спірної землі / її частини (у постійне тимчасове користування іншим особам, передачі у приватну власність, оренду, внесення її як завдаток, заставу).

Заява мотивована тим, що відповідач 20.05.2014 року приймав незаконне рішення стосовно припинення прав користування його земельною ділянкою, яке господарський суд 25.09.2014 року визнав недійсним (справ № 907/695/14).

Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з ініціативи господарського суду, як гарантія виконання рішення суду.

Питання про забезпечення позову вирішувалось у судових засіданнях разом з позовними вимогами.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних заходів до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З пояснень представника позивача, наданих у судових засіданнях судом слідує, що відповідач має намір надати земельну ділянку іншим особам.

Проте позивач жодних покликань на належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, в заяві не зробив та на вимогу суду не надав. Про причини неможливості подати відповідні докази суд не повідомив; вважає заяву достатньою для забезпечення позову.

Таким чином, припущення позивача про можливість вчинення відповідачем дій, які ускладнять виконання рішення, за відсутності належних доказів та відповідного документального підтвердження, є необґрунтованими, а обставини, з якими заявник пов'язує застосування заходу забезпечення позову, - недостатніми для задоволення такої заяви. Суд залишає заяву позивача без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.

Позивач, за подання заяви про забезпечення позову сплатив судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. згідно платіжного доручення № 267 від 25.11.2014 року, який відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню з підстав залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 66-67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Рішення Свалявської міської ради від 11.11.2014 року за № 1063 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" визнати недлійсним.

3. Стягнути з Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Духновича, 2; код ЄДРПОУ 04053884) на користь Свалявської районної спілки споживчих товариств (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Головна, 54; код ЄДРПОУ 01751085) суму 1 218,00 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Заяву від 25.11.2014 року про забезпечення позову залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

5. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути Свалявської районної спілки споживчих товариств (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Головна, 54; код ЄДРПОУ 01751085) судовий збір в сумі 1 827,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 267 від 25.11.2014 року за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 13.01.2015 року.

Повне рішення складено 21.01.2015 року.

Суддя Бобрик Г. Й.