Рішення

від 12.01.2015 по справі 910/17139/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17139/14 12.01.15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17"

про стягнення 257 318,92 грн.

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Суддя: Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача Левченко В.І.- за дов.

від відповідача Петрусь Ж.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного коопериву "Авіатор-17" про стягнення 257 318,92 грн.

Ухвалою від 15.08.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.09.2014 р.

12.09.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів та заперечення на позовну заяву.

16.09.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

В судовому засіданні 16.09.2014 р. було оголошено перерву до 07.10.2014 р.

01.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

06.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення по справі.

07.10.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано заперечення на позов.

07.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 07.10.2014 р. продовжено строк розгляду спору у справі відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 07.10.2014 р. було оголошено перерву до 16.10.2014 р.

10.10.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення та заперечення.

В судовому засіданні 16.10.2014 р. було оголошено перерву до 23.10.2014 р.

23.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення на заяву про зарахування платежів.

23.10.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано заперечення.

Ухвалою від 23.10.2014 р. призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.10.2014 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Трофименко Т.Ю. та суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою від 23.10.2014 р. зазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.11.2014 р.

26.11.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення.

27.11.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано заперечення.

У судовому засіданні 27.11.2014 р. було оголошено перерву до 18.12.2014 р.

10.12.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (фактично - про зменшення), відповідно до якої позивач просить припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 33 334,52 грн. та стягнути з відповідача 221 415,01 грн. основного боргу, 21 838,78 грн. інфляційних, 14 065,13 грн. 3% річних.

Тобто, у вказаній заяві позивач фактично зменшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.

11.12.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про направлення повідомлення до прокуратури.

17.12.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано заперечення.

У судовому засіданні 18.12.2014 р. було оголошено перерву до 23.12.2014 р.

У судовому засіданні 23.12.2014 р. було оголошено перерву до 12.01.2014 р.

В судовому засіданні 12.01.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2000 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) укладено договір № 1410097, номер якого з березня 2002 змінено на №1420097 у відповідності з листом від 14.03.2012р. № Д 01/2-34-459 на постачання тепловою енергії у гарячій воді.

Згідно з пунктом 1.1 предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

При виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору ).

Пунктом 2.3.2 Договору передбачений обов'язок Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 відповідач самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає у РВТ) та платіжну вимогу - доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Оплату за вказаними документами, відповідач здійснює не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку № 4 до Договору).

У пункті 10 Договору визначено, що згідно з листом ДЕЗ № Д01/2-34-308 від 13.02.2001 змінюється додаток №1 з 01.10.2001р. з березня 2002р. вважати дійсним існуючий договір та додатки до нього за № 1420097у відповідності з листами від 14.03.2002 № Д01/2-34-459. Згідно листа вх.. № 10/18812 від 25.05.2004 змінюється звернення-доручення, додатки № 1,8,9 договір вважається дійсним. Зміни внести з 01.07.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2011 року до 01.06.2014 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка у урахуванням уточнення станом на 01.08.2014 становила 221 415,01 грн., що підтверджується копіями відомостей обліку спожитої теплової енергії за спірний період, обліковими картами (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В своїх запереченнях Відповідач вказує на існування переплати на початок позовного періоду в розмірі 221 415,01 грн., яка виникла в наслідок здійснених переплат за період з 01.02.2009 р. по 01.11.2011 р., однак відповідно до довідки позивача про надходження коштів за спожита кооперативом теплову енергію вбачається, що борг станом на 01.11.2011 р. становить 35 286,94 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПКУ кожна сторона має довести ті обставини на які вона посилається.

Крім того жодних доказів, що існувала переплата Відповідачем не надано. Відповідно до наданого Відповідачем контррозрахунку позовних вимог за період з 01.11.2011 р. по 01.06.2014 р. суми нарахувань та оплат кореспондуються, що свідчить про погодження з обсягами спожитої теплової енергії та сумою зарахованих Позивачем коштів за спожиту теплову енергію .

Таким чином, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, жодних належних доказів на підтвердження існування переплати за період з 01.02.09 - по 31.10.2011 у розмірі 221 412,01 грн., Відповідачем не надані. Посилання відповідача щодо переплати за період з 01.02.2009 по 31.10.2011 є безпідставним.

Щодо відсутності в позовній заяві переліку нормативно-правових актів, якими

визначена вартість теплової енергії потрібно зауважити, що в матеріалах справи наявний лист від 29.12.2010 р. № 048-21- 16245/1420097/ яким Відповідача було повідомлено про те що з 01.01.2011 р. набирає чинності постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1729.

А також відповідно до п.2 Додатку № 4 до Договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період в якому зазначається акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення (рахунок), куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідач стверджує, що Позивач зобов'язаний включити кошти у сумі 160 747,20 грн., які надійшли в період у червні-вересні 2014 платіжними дорученнями №№ 246, 276, та платежами від Управління праці та соціального захисту Святошинського району в період з 01.11.2011 по 01.06.2014. Однак з даним твердженням Відповідача, що визначені кошти повинні бути зараховані в заявлений позовний період, не можливо погодитися, оскільки у платіжних доручаннях зазначено інше призначення платежу.

Щодо зарахування платіжних доручень №№ 246, 256, 262, 276, відповідно до Довідки про надходження коштів вищезазначені платіжні доручення з призначенням платежу «Передплата за теплову енергію житл., згідно договору №1420097 від 01.03.00 р.».

Згідно п.3 Додатку 4 до Договору чітко передбачено порядок розрахунків за спожиту Енергію, а саме «Абонент» сплачує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Крім того, п. 3.1 Додатку 4 до Договору визначено, що в разі, якщо «Абонент» розрахувується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку 1 до Договору).

Додатком 4 до Договору визначено порядок здійснення розрахунків за теплову з якого вбачається, що Договором не передбачена переплата.

Таким чином, сплачуючи кошти з призначенням платежу - «Передплата за теплову енергію згідно дог.№1420097 від 01.03.00 р.». Позивач не може зараховувати дані кошти в інший період, оскільки відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 - не має права змінювати призначення платежу.

Щодо зарахування пільг, субсидій та інших соціальних відшкодувань слід зазначити, що відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11 р. № 20 - визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню.

Відповідно до п. 6 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11 січня 2005 р. № 20 - Державного казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Відповідно до п. 8 Порядку від 11 січня 2005 р. № 20 - порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначається Міненерговугіллям, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" і Мінфіном.

Однак, Відповідач самостійно подає дані до органів Державного казначейства з яким призначенням ці кошти повинні бути зараховані.

Всі надходження відшкодувань у червні-вересні 2014 року виявилось, що за зазначений період ті чи інші відшкодування надходили на особовий рахунок, що також вбачається з Довідки про надходження коштів, але без чіткого призначення платежу, а саме без зазначення періоду на який необхідно зарахувати дані кошти.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі -інструкція), реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник визначає повноту інформації з дорученням вимог законодавства України та відповідає за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідальність вимогам Інструкції лише за зовнішніми ознаками.

Підсумовуючи вищевикладене та дослідивши зазначені вище документи, можна побачити, що Відповідач дійсно сплачує на рахунок Позивача кошти, однак не контролює призначення платежу, з яким ці кошти були перераховані.

Таким чином, кошти на які посилається Відповідач, були зараховані Позивачем в погашення поточної заборгованості.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про електроенергетику» та ЗУ «Про теплопостачання» електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для її купівлі продажу.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральними органами органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 3 Додатку 3 до Договору передбачено, що можливе змінення тарифів в період дії договору.

Відповідно до п.1 Додатку №3 до Договору розрахунки з «Абонентом» за відпущену енергію «Енергопостачальною організацією» проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації,

Згідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" (із змінами і доповненнями) до Національної комісії, регулювання ринку комунальних послуг України при господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

При визначенні вартості спожитої Відповідачем теплової енергії за період з 01.11.2011 по - Позивач застосовував Постанову № 1729 від 14.12.10р.

Крім того, слід зазначити, що у звертанні-дорученні про укладання договору передбачено, споживання «Абонентом» теплової енергії проводиться по приладах обліку, що підтверджується відомостями обліку.

Згідно п. 5.3. Договору «Абонент», що має прилади обліку, щомісячно надає постачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору.

П.4 Додатку №1 до Договору - дата зняття «Абонентом» показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту рахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Тобто, обсяги спожитої теплової енергії визначаються самостійно Відповідачем за показниками приладів обліку, які Відповідач щомісячно надає енергопостачальній організації відповідно до яких здійснюється нарахування за спожиту теплову енергію.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована, а тому підлягає задоволенню в розмірі 221 415,01 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14 065,13 грн., інфляційних у розмірі 21 838,78 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача за період з листопада 2011 року до червень 2014 року в сумі 14 065,13 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат також підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача за період з листопада 2011 року до червень 2014 року в сумі 21 838,78 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17» (03179, м. Київ, вул. Ірпінськаа, 63-а; код ЄДРПОУ 23698807)на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 221 415 (двісті двадцять одну тисячу чотириста п'ятнадцять) грн. 01 коп. заборгованості, 14 065 (чотирнадцять тисяч шістдесят п'ять) грн. 13 коп. 3% річних, 21 838 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 78 коп. інфляційних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.01.15р.

Суддя Домнічева І.О.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Суддя Літвінова М.Є.