Рішення

від 22.01.2015 по справі 633/339/14-ц

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/339/14-Ц

Номер провадження 2/633/7/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року Печенізький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі - Криворучко І.В.,

за участю позивачки - ОСОБА_1,

представників позивачки - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи

Відділу Держземагентства у

Печенізькому районі

Харківської області - Штаненко І.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ,

треті особи на боці позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Відділ Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, Реєстраційна служба Печенізького районного управління юстиції ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, до ОСОБА_5 та Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 220 від 13 вересня 2006 року, визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯМ № 371606 на право власності на земельну ділянку площею 31,8324 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер) 6324655100:01:007:0209, виданий на ім'я ОСОБА_5 та скасувати його державну реєстрацію, а також визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,78 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП «Печенізький», яке належало їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0077518, виданого на підставі рішення Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 208 від 17 липня 1997 року, з урахуванням свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВТ № 271340 (а.с. 2-7).

В судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали в повному обсязі та пояснили суду, що 30 квітня 2008 року між позивачкою та ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на три роки, тобто до 31 грудня 2011 року, за умовами якого позивачка передала в оренду ОСОБА_5 належний їй земельний пай та протягом дії цього договору була зобов'язана утримуватись від реалізації нею права виділення земельного паю в натурі, при цьому оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) позивачка передала ОСОБА_5 Як зазначив представник позивачки, після закінчення строку дії зазначеного вище договору оренди, з'ясувалось, що ОСОБА_5 оформив право власності на земельний пай позивачки на своє ім'я в складі земельної ділянки загальною площею 31,83 га на підставі розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 220 від 13 вересня 2006 року. При цьому ОСОБА_5 пояснив позивачці, що відбулась помилка, яку він зобов'язується виправити за власний рахунок шляхом виготовлення технічної документації на розмежування належної йому ділянки площею 31,83 га та виділення з неї ділянки відповідно площею 6,78 га, право власності на яку буде переоформлене на позивачку, але будь-яких дій, спрямованих на виконання цього зобов'язання, ОСОБА_5 до теперішнього часу не вчинив.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. За відомостями Чугуївського РВ ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але 6 березня 2013 року був знятий з реєстрації на підставі рішення суду, на теперішній час місце його реєстрації невідоме (а.с. 21). Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 був освічений щодо наявності цивільної справи № 633/339/14-ц, адже особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження, копію позову та доданих до нього матеріалів, про що він власноручно зазначив на супровідному листі (а.с. 26), при цьому про наявність будь-якої іншої адреси для листування або про зміну місця проживання відповідач суд не повідомляв. На останню відому адресу ОСОБА_5 неодноразово були направлені рекомендованими листами судові виклики, які за закінченням терміну зберігання повернулись до суду з відповідними написами поштової установи (а.с. 40-41, 48-49, 60-61, 69-70), тому згідно частини 5 статті 74 Цивільного процесуального кодексу України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Представники відповідача - Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Реєстраційної служби Печенізького районного управління юстиції в Харківській області та Відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, просили розглядати справу за їх відсутності (а.с. 35, 47, 52, 62, 72, 73).

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0077518, на підставі рішення Печенізької райдержадміністрації № 208 від 17 липня 1997 року, ОСОБА_6 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Печенізький» розміром 6,78 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (далі за текстом, спірна земельна частка (пай)), а на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом АВІ № 271340 право на цю земельну частку (пай) передано позивачці (а.с. 10).

За відомостями, наведеними в листі Відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області № 29-20.27-04-1570/2-14 від 15 липня 2014 року, державний акт на право власності на землю на імя ОСОБА_6 або позивачки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0077518 не видавався (а.с. 11).

30 квітня 2008 року позивачка та ОСОБА_5 підписали договір оренди земельної частки (паю) площею 6,41 умовних кадастрових гектарів, яка належить позивачці на підставі сертифікату ХР № 0077518, який не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) (а.с. 12-13).

Зі змісту державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року вбачається, що ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка площею 31,83 га на підставі рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради народних депутатів № 140 від 27 липня 2001 року (а.с. 84).

Відповідно до інформації, наданої Відділом Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області в листі № 9-20.27-04-80/2-15 від 16 січня 2015 року, у державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року площею 31,83 га, виданий на ім'я ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, увійшла спірна земельна частка (пай), право на яку належить позивачці, а оригінал сертифікату серії ХР № 0077518 - знаходиться в архіві відділу (а.с. 80).

Після зміни цільового призначення земельної ділянки площею 31,83 га, належної ОСОБА_5, на підставі розпорядженням Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 220 від 13 вересня 2006 року «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо зміни цілі використання земельної ділянки сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5.» йому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992758 від 19 вересня 2006 року (а.с. 80, 85).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, дійсно право позивачки на спірну земельну частку (пай) є порушеним, оскільки ця частка помилково увійшла до складу земельної ділянки площею 31,83 га, кадастровий номер 6324655100:01:007: 0010 (виправлено в державному акті на 6324655100:01:007: 0025 ), наданої ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради народних депутатів № 140 від 27 липня 2001 року.

Разом з тим, позивачка не оспорювала рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради народних депутатів № 140 від 27 липня 2001 року та не заявляла позовних вимог про визнання його недійсним та скасування виданого на його підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 31,83 га, до складу якої увійшла, зокрема, спірна земельна частка (пай), належна позивачці.

Звернувшись до суду, позивачка обмежилась вимогою щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 220 від 13 вересня 2006 року, яким було лише змінено цілі використання земельної ділянки площею 31,83 га, до складу якої увійшла спірна земельна частка (пай), та яке є наслідком реалізації ОСОБА_5 вже наявного у нього права власності на цю ділянку, яке ніким не оспорюється.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3 своєї постанови № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві, при цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права може бути підставою для відмови у позові.

Отже, позивачка, фактично оспорюючи підстави набуття ОСОБА_5 права власності на спірну земельну частку (пай), невірно обрала спосіб захисту її порушеного цивільного права та оскаржувала рішення органу виконавчої влади щодо зміни цілі використання земельної ділянки ОСОБА_5, яке є похідним від його права власності на цю ділянку та не може бути визнано недійсним за наявності чинного рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради Харківської області № 140 від 27 липня 2001 року та виданого на його підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року. У позові не наведено підстав для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 371606 від 26 липня 2012 року, виданого у зв'язку зі зміною цільового призначення землі, а з тих підстав, якими обґрунтовані позовні вимоги, їхнє задоволення є неможливим, оскільки захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у той час, як визнання недійсним державного акту на право власності на землю без визнання недійсним рішення, на підставі якого видано цей державний акт, законом не передбачено та є його порушенням (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92цс13, від 23 жовтня 2013 року у справі № 6-93цс13).

Виходячи з вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, треті особи на боці позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Відділ Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, Реєстраційна служба Печенізького районного управління юстиції, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: