Ухвала

від 01.07.2015 по справі 633/339/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/ 2060 /15 Головуючий І інстанції - Танасевич О.В.

Справа № 633/339/14-ц Доповідач - Сащенко І.С.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарях - Стрельченко В.О., Калюжній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печенізького районного суду Харківської області від 22 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, треті особи на боці позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, Реєстраційна служба Печенізького районного управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області №220 від 13 вересня 2006 року, визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯМ №371606 на право власності на земельну ділянку площею 31,8324 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію, а також визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,78 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебувала у колективній власності КСП «Печенізький», яке належало їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0077518, виданого на підставі рішення Печенізької районної державної адімінстрації Харківської області №208 від 17 липня 1997 року, з урахуванням свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВТ № 271340.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 30 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на три роки, при цьому оригінал сертифікату вона передала ОСОБА_4

Після закінчення строку дії зазначеного вище договору оренди з'ясувалось, що ОСОБА_4 оформив право власності на земельний пай позивачки на своє ім'я в складі земельної ділянки загальною площею 31,83 га на підставі розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області №220 від 13 вересня 2006 року. При цьому ОСОБА_4 пояснив позивачці, що відбулась помилка, яку він зобов'язується виправити за власний рахунок, але будь-яких дій, спрямованих на виконання цього зобов'язання, ОСОБА_4 до теперішнього часу не вчинив.

Позивачка та її представники у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Представники відповідача - Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Печенізького районного управління юстиції в Харківській області та Відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області просили розглядати справу за їх відсутності.

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 22 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, яким задовольнити її позов в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що її було незаконно позбавлено права на земельну частку ( пай ), в зв'язку з чим є всі підстави для задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Вказаний висновок судова колегія апеляційного суду вважає вірним.

Встановлено, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0077518, виданого на підставі рішення Печенізької райдержадміністрації №208 від 17 липня 1997 року, ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Печенізький» розміром 6,78 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), а на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом АВІ № 271340 право на цю земельну частку (пай) перейшло до позивачки (а.с. 10).

Державний акт на право власності на землю ОСОБА_5 або ОСОБА_3 не видавався (а.с. 11).

30 квітня 2008 року позивачка передала в оренду ОСОБА_4 земельну частку (пай) площею 6,41 умовних кадастрових гектарів (а.с. 12-13).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка площею 31,83 га на підставі рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради народних депутатів № 140 від 27 липня 2001 року (а.с. 84).

Після зміни цільового призначення земельної ділянки площею 31,83 га, належної ОСОБА_4 на підставі розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області №220 від 13 вересня 2006 року «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо зміни цілі використання земельної ділянки сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4П.» йому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992758 від 19 вересня 2006 року (а.с. 80, 85).

Відповідно до інформації, наданої Відділом Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області в листі № 9-20.27-04-80/2-15 від 16 січня 2015 року, у державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 819699 від 29 грудня 2002 року площею 31,83 га, виданий на ім'я ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, увійшла спірна земельна частка (пай), право на яку належить позивачці, а оригінал сертифікату серії ХР № 0077518 - знаходиться в архіві відділу (а.с. 80).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із статтею 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що оскаржуване розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області №220 від 13 вересня 2006 року «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо зміни цілі використання земельної ділянки сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4П.» та виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №992758 від 19 вересня 2006 року є похідними від рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради народних депутатів №140 від 27 липня 2001 року та виданого на його підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №819699 від 29 грудня 2002 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 31,83 га, до складу якої увійшла спірна земельна частка (пай) позивачки.

Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним, припинення правовідношення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилами ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, а збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Позивачка з вимогами про визнання недійсними первісних рішення та державного акту до суду не зверталася.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Печенізького районного суду Харківської області від 22 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді